
06.02.2018431/2684/13-ц/2656/2018
Справа № 431/2684/13-ц
Провадження № 6/431/25/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2018 року Старобільський районний суд Луганської області
у складі судді Форощука О.В.
за участі секретаря Хорольскої І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську Луганської області подання державного виконавця Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України,
встановив:
Державний виконавець Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 щодо виконання виконавчого листа виданого Старобільським районним судом Луганської області , від 10.01.2014р.по справі № 431/2684/13-ц провадження № 2/431/1096/13 про стягнення зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, інн. НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: кв.Ватутіна , 27/4 м.Старобільськ Луганської області, заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ КБ “Приватбанк” в сумі 32225,67 та судовий збір 322,86 грн.
05.02.2014 року державним виконавцем Жадан О.В ( на даний час не працює) за заявою ПАТ КБ Приватбанк від 03.02.2014р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 41870384, в якій боржнику ОСОБА_1 було надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.
На вимогу-виклик державного виконавця боржниця у лютому 2014 р. з’явилася до Старобільського ВДВС, де їй в усній бесіді було роз’яснено про необхідність обов’язкового виконання рішення суду та повідомлено про наслідки ухилення від його виконання. За результатами бесіди боржниця склала заяву, зі змісту якої вбачається що вона ознайомлена з виконавчим провадженням, та зобов’язується щомісячно сплачувати на користь стягувача 5000 грн. В той же час боржницю було направлено до Старобільського відділення ПАТ КБ Приватбанк для можливого досягнення згоди між сторонами виконавчого провадження та вирішення питання про погашення боргу у межах діючих у банку програм реструктуризації заборгованості. В бесіді боржниця повідомила, що на даний момент погашати борг не збирається, бо не має постійного офіційного місця роботи та заробітку, також не має у власності нерухомості, транспортних засобів, та майна, на яке б можливо було накласти арешт, дала усні пояснення що працює неофіційно за межами м.Старобільськ Також боржниця надала контактний телефон.
За даними, які були надані стягувачем (довідка по рахунку) боржниця сплатила на погашення боргу з 05.02.2014 до теперішнього часу 1400.00 грн., а саме:
01.03.2017р. - 1000 грн.
13.04.2017р. - 400 грн.
Представник стягувача за довіреністю ОСОБА_2 надавала пояснення, що з боку банку у на протязі 3-х років з 2015 року неодноразово відбувалися зустрічі з боржницею за місцем її проживання та в установі банку, та було запропоновано погасити суму боргу у розмірі, що меньше суми її дійсного боргу, по програмі реструктуризації заборгованості , укласти стосовно цієї пропозиції договір. Боржниця ніби-то погоджується на пропозиції банку, та обіцяє сплатити борг. Але фактично борг не погашає та уникає контактів з представниками банку.
Державним виконавцем неодноразово були направлені повідомлення про виклик до Старобільського ВДВС н однак за повідомленнями боржниця до виконавчої служби більше не з”являлась.
12.04.2016 року державним виконавцем разом з представником стягувача було здійснено вихід за місцем реєстрації та проживання боржника (акт додається) та актом, за підписом понятих встановлено наступне: “за адресою кв.Ватутіна,27/4 м.Старобільськ двері відчинив чоловік боржниці, пояснив що вона час від часу буває вдома, періодично неофіційно працює за межами м.Старобільськ. Передати інформацію про борг та необхідність з’явитися до виконавчої служби”.
ОСОБА_3 зроблено відповідні запити до державних органів з метою встановлення майнового стану боржниці, отримано відповіді, про відсутність офіційного джерела доходів, відсутність транспортних засобів та земельної ділянки. Постановами накладено арешт на все майно боржника та заборону його відчуження.
З огляду на вищевикладене, заявник вважає що виконавчою службою здійснено всі необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду (повідомлено про відкриття виконавчого провадження, надано строк для добровільного виконання рішення, також зроблено всі необхідні запити в державні органи, наявності в боржника рухомого та нерухомого майна тощо), однак боржниця ОСОБА_1 знаючи про наявну в неї заборгованість та проінформована про відкрите відносно неї виконавче провадження, свідомо не виконує рішення суду про стягнення боргу на користь ПАТ КБ “Приватбанк” та свідомо ухиляється від його виконання. Тому, саме обмеження права виїзду за межі України у випадку боржника, який не вважає за необхідне виконувати рішення суду та погашати борг перед ПАТ КБ Приватбанк, буде дієвим та на даний час фактично єдиним способом спонукати боржника виконувати рішення суду.
Головний державний виконавець Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.
Розглянувши подання, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
На примусовому виконанні у Старобільському РВДВС Головного територіального управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа виданого Старобільським районним судом Луганської області , від 10.01.2014р.по справі № 431/2684/13-ц провадження № 2/431/1096/13 про стягнення зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, інн. НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: кв.Ватутіна , 27/4 м.Старобільськ Луганської області, заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ КБ “Приватбанк” в сумі 32225,67 та судовий збір 322,86 грн.
05.02.2014 року державним виконавцем Жадан О.В (на даний час не працює) за заявою ПАТ КБ Приватбанк від 03.02.2014р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 41870384, в якій боржнику ОСОБА_1 було надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.
На вимогу-виклик державного виконавця боржниця у лютому 2014 р. з’явилася до Старобільського ВДВС, де їй в усній бесіді було роз’яснено про необхідність обов’язкового виконання рішення суду та повідомлено про наслідки ухилення від його виконання. За результатами бесіди боржниця склала заяву, зі змісту якої вбачається що вона ознайомлена з виконавчим провадженням, та зобов’язується щомісячно сплачувати на користь стягувача 5000 грн.
Згідно ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Відповідно Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов”язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, не упереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти вчиняти виконавчі дії. Згідно до п. 19 ч. 3 до ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право - “у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів”.
Відповідно до Роз”яснення Міністерства юстиції та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.06.2008 року № 25-32/507 “Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобов’язання, покладені на них рішеннями судів”, одним із таких заходів забезпечення виконання рішення суду може бути тимчасове обмеження особами (боржниками у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого).
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов”язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з’являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що виконавчою службою здійснено всі необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду (повідомлено про відкриття виконавчого провадження, надано строк для добровільного виконання рішення, також зроблено всі необхідні запити в державні органи, наявності в боржника рухомого та нерухомого майна тощо). Обмеження права виїзду за межі України у випадку боржника, який свідомо ухиляється від виконання рішення суду, буде дієвим та на даний час фактично єдиним способом спонукати боржника ОСОБА_1 виконувати рішення суду.
Згідно ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в”їзду в Україну громадян України”, Постанови КМУ від 31.03.1995 року, № 231 “Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення” громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта/проїзного документа, або якщо (боржник) громадянин вже має паспорт, йому може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках передбачених Законом України, зокрема у разі коли боржник ухиляється від виконання зобов”язань, покладених на судовим рішенням, до виконання зобов”язань.
При цьому, від ухилення від виконання зобов”язань, покладених судовим рішенням слід розуміти діяння (дії чи бездіяльність особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов”язків.
Отже, наявність в особи невиконаних зобов”язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі договірних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Приймаючи до уваги великий розмір заборгованості боржника, та можливість в будь-який момент виїхати за межі України, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення (зокрема державному виконавцю буде неможливо провести виконавчі дії по виконанню даного рішення без участі боржника), ухилення від виконання рішення суду, суд приходить до висновку про задоволення подання.
На підставі викладеного і ст.33 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», керуючись ст.441 ЦПК України, суд
ухвалив:
Подання державного виконавця Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України – задовольнити.
Тимчасово обмежити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інн. НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: кв.Ватутіна , 27/4 м.Старобільськ Луганської області право виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон до виконання своїх зобов”язань покладених рішенням Старобільського районного суду луганської області від 10.01.2014р.по справі № 431/2684/13-ц провадження № 2/431/1096/13.
Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд Луганської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.В. Форощук
Судове рішення № 72776181, Старобільський районний суд Луганської області було прийнято 06.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 431/2684/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: