Рішення № 7277539, 27.02.2009, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Копія Справа № 2- 236 /09 рік.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2009 року Миргородський міськрайонний суд Полтавська області в складі:

головуючої судді Куцин В. М.

при секретарі Кольвенко Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миргород справу за позовом Миргородського комунального житлово-експлуатаційного управління до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення плати за утримання будинку та прибудинкової території, третя особа ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

Миргородське комунальне житлово-експлуатаційного управління (далі Миргородське КЖЕУ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення плати на утримання будинку та прибудинкової території. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає., що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками квартири №12 в будинку№45 по вулиці Старосвітській в місті Миргород згідно договору купівлі-продажу від 12.11.2003 року.

З часу набуття права власності на квартиру відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_3 не уклали договір на надання житлово комунальних послуг з позивачем і не проводили оплату за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Миргородське КЖЕУ - комунальне підприємство, засновником його є Миргородська міська рада і являється балансоутримувачем будинку №45 по вулиці Старосвітській в місті Миргород, де розміщена квартира відповідачів, в зв’язку з цим виконує функції по утриманню вказаного будинку та прибудинкової території, оскільки об’єднання співвласників квартир багатоквартирного будинку не створено.

Відповідно до вимог ЗУ «Про місцеве самоврядування» та ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Миргородською міською радою встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги. На підставі вказаних тарифів з урахуванням загальної площі квартири №12 в будинку№45 по вулиці Старосвітській в місті Миргород - 43,3 кв.м. проводилося нарахування плати на утримання будинку та прибудинкової території, розмір якої за період з грудня 2003 до 1грудня 2008 року становить 1430 гривень 33 копійки.

Оскільки відповідачі являючись власниками квартири, не уклали договір на утримання будинку та прибудинкової території і не проводили покладені на них обов’язки відповідно до ст.ст.20.21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, по оплаті житлово-комунальних послух, які надавав позивач, тому останній змушений звернутися з позовом про стягнення вказаної суми боргу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідачів солідарно суму боргу в зв’язку з неподільністю зобов’язання яке не виконали відповідачі - співвласники квартири.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, оскільки у нього з відповідачем не було укладено договору на надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, крім того будь-які житлово-комунальні послуги до 2008 року не надавалися позивачем, а також зважаючи, що позивачем пропущений трирічний строк звернення до суду з позовом, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 підтримала заперечення ОСОБА_1 і з викладених ним підстав просила відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_3 вважав, що в задоволенні позову необхідно відмовити зважаючи на заперечення висловлені співвідповідачами, крім того на момент набуття права власності на квартиру він був неповнолітнім, а потім до листопада 2008 року проходив строкову військову службу .

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками квартири №12 в будинку№45 по вулиці Старосвітській в місті Миргород згідно договору купівлі-продажу від 12.11.2003 року, відповідно до довідки ДКП «Миргородтехінвентаризація»(а.с.12) та тверджень відповідачів в судовому засіданні.

З часу набуття права власності на квартиру з 01 грудня 2003 року до 01 грудня 2008 року заборгованість по оплаті на утримання будинку та прибудинкової території становить 1430 грн. 33 копійки (а.с.22-24).

Статтями 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначені обов’язки споживача та виконавця житлово –комунальних послуг. Зокрема обов’язком споживача є укладення договору та надання житлово-комунальних послуг, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки встановлені договором, а обов’язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно з законодавством та умовами договору.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків передбачено серед іншого обов’язок власника квартири оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Оскільки судом встановлено, що відповідачі в супереч вищевказаних вимог ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та Правил користування приміщеннями житлових будинків не виконували покладений на них обов’язок по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території, які позивач зобов’язаний надавати та надає фактично, що не заперечувалося в судовому засіданні відповідачами, тому вимоги позивача про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості по оплаті утримання будинку та прибудинкової території ґрунтуються на законі.

Частиною першою статті 623 ЦК України, передбачено - боржник який порушив зобов’язання,має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 541 ЦК України ,солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, у разі неподільності предмета зобов’язання.

Оскільки предметом зобов’язання є оплата за утримання будинку та прибудинкової території, вартість якої визначається у вигляді тарифу ,за один квадратний метр загальної площі квартири, що є спільною сумісною власністю відповідачів, тому заборгованість підлягає солідарному стягненню з відповідачів по справі.

Статтею257ЦК України встановлена загальна позовна давність три роки.

Відповідно до ч. 4 статті 267ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частина 3 ст. 267 ЦК України визначає , позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з пропуском строку позовної давності, а відповідач ОСОБА_1 заявив про застосування позовної давності, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах строку позовної давності за період з січня 2006 року до грудня 2008 року, в зв’язку зі звернення позивача до суду в січні 2009 року з вимогою стягнення заборгованості до 01 грудня 2008 року в сумі 1081 грн. 12 коп.

Суд вважає безпідставними твердження відповідача ОСОБА_1, про відсутність обов’язку відповідачів проводити оплату за утримання будинку та прибудинкової території, в зв’язку з відсутністю укладеного договору, оскільки такий обов’язок покладено на власника квартири законом. Також суд не може взяти до уваги твердження відповідача про не надання позивачем вказаних послуг, оскільки в супереч вимог ст.60 ЦПК України, ці заперечення ніякими доказами не підтверджені і спростовуються доказами наданим позивачем на підтвердження позовних вимог(а.с.11).

Крім того на думку суду є безпідставними посилання відповідача ОСОБА_3 на відсутність обов’язку у останнього проводити оплату за комунальні послуги до досягнення ним повноліття та за період перебування на строковій військовій службі, оскільки відповідачем не доведено, що не виконання зобов’язання сталося в наслідок випадку або не переборної сили, як передбачено ст. 617 ЦК України та враховуючи положення ст. 322 ЦК України, де передбачено обов’язок власника утримувати майно, що йому належить.

Так як судом встановлено, що строк позовної давності про стягнення заборгованості по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території за період з грудня 2003 року до січня 2006 року в сумі 349 грн.21 копійка, на момент звернення позивача з позовом до суду сплив, тому в задоволенні позовних вимог про стягнення зазначеної суми необхідно відмовити в зв'язку зі сплином позовної давності.

Відповідно до ст.88 ЦПК України в зв’язку з задоволенням позову підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 30 гривень(а.с.1),а на користь держави судовий збір в розмірі 51 гривня від сплати якого позивач був звільнений при зверненні до суду(а.с.7)

Керуючись ст. ст.20,21 ЗУ Про житлово- комунальні послуги,ст.ст.509, 526, 541 610, 623 ЦК України, ст.ст.10, 11, 81, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 223ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Миргородського комунального житлово-експлуатаційного управління - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Миргородського комунального житлово-експлуатаційного управління (р/р 26008125468 в ПОД "ОСОБА_6 Аваль", м. Київ МФО 380805, 03351409) заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1081 ( одна тисяча вісімдесят одна) гривня 12копійок станом на 1 грудня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Миргородського комунального житлово-експлуатаційного управління по 10 гривень 00 копійок, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 17гривень 00 копійок, судового збору на користь держави.

В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території 349 грн.21 копійки відмовити в зв'язку зі сплином позовної давності.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано

Суддя: /підпис/

Оригіналу відповідає

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_7

Рішення суду набрало законної сили 13 березня 2009 року.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_7