Ухвала суду № 72773828, 15.03.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5266/17

(1-кс/199/266/18)

УХВАЛА

іменем України

15 березня 2018 року місто Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Спаї В.В.,

розглянувши клопотання заступника начальника СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню №12017040630001868 від 28.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

за участю: секретаря судового засідання – Горбенко О.О.,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2018 до суду надійшло клопотання заступника начальника СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про накладення арешту на нерухоме майно по кримінальному провадженню №12017040630001868 від 28.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Клопотання мотивоване тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ОСОБА_2 відповідно рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень № 35438523 від 30.05.2017, на підставі наданих йому документів, а саме: рішення по справі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська № 201\6215\16-ц (провадження № 2\201 \1920\2016) від 12.07.2016 зареєстрував за громадянином ОСОБА_3, реєтраційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 паспорт громадянина України № А0199440 від 20.04.2014 право власності на квартиру АДРЕСА_1. На підставі ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07.09.2017 в Департаменті адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради було проведено слідчу дію – тимчасовий доступ до речей і документів та вилучено оригінал реєстраційної справи з документами, серед яких було рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 201\6215\16-ц (провадження № 2\201 \1920\2016) від 12.07.2016, яким за ОСОБА_3 було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2 та на підставі якого, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ОСОБА_2 було проведено державну реєстрацію прав на вищевказану квартиру.

В подальшому згідно договору купівлі продажу № 518 бланк серія та номер НМА № 687627 від 21.06.2017 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було посвідчено договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_3, власником якої, розмір частки 1\1, являється ОСОБА_5, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2, паспорт громадянина України серія та номер АМ811027 від 19.01.2002 року виданий Нікопольським МВ УМВС України в Дніпропетровській області. За результатами вивчення вказаних документів встановлено, що державний реєстратор ОСОБА_2 провів державну реєстрацію прав та обтяжень на підставі наданого ОСОБА_3 рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська № 201\6215\16-ц (провадження № 2\201\1920\2016) від 12.07.2016, як підтверджуючого право власності документу на квартиру АДРЕСА_4.

Однак згідно інформації яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень по справі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська № 201/6215/16-ц (провадження №2/201/1920/2016) від 12.07.2016, вищевказане рішення, в основі та в цілому не містить інформації щодо набуття права власності на квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА_3, що також підтверджується отриманою у встановленому законом порядку в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська, завіреної копії вказаного рішення. Тобто рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська № 201/6215/16-ц (провадження № 2/201/1920/2016) від 12.07.2016, яке фактично надавалось ОСОБА_3 державному реєстратору ОСОБА_2 для проведення державної реєстрації являється фіктивним.

Зазначив, що нерухоме майно - квартира АДРЕСА_5 є предметом вчинення кримінального правопорушення, має суттєве значення у даному кримінальному провадженні, з метою запобігання будь якими особами та будь яким способом її привласнення в цілому, запобігання перепродажу квартири АДРЕСА_5 добросовісному покупцю відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням, тому просив накласти арешт на вказане нерухоме майно.

Розглянув клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально- правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено підстава і мета згідно ст. 170 цього Кодексу та обґрунтування необхідності арешту майна.

Частина 2 ст. 173 КПК України встановлює, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст.170 КПК України арешт майна здійснюється на підставі ухвали слідчого судді. Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другійстатті 167 цього кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.173 КПК при вирішенні клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Втім, дана вимога закону органами досудового розслідування не виконана, оскільки додані до клопотання документи, які надійшли до суду не містять документи, що підтверджують право власності ОСОБА_6 до квартири АДРЕСА_6, а також того, що саме він заявляв про вчинення протиправних дій саме відносно вказаної квартири.

Разом з тим, до матеріалів клопотання не надано навіть копії рішення суду, яке, на думку органу досудового розслідування, є фіктивним, тоді як на виконання обов’язку, передбаченого ч. 4 ст. 171 КПК України, вони повинні бути надані.

Водночас, клопотання подано до суду особою, яка відповідно до основних термінів кодексу, визначених у статті 3 КПК, не є стороною кримінального провадження, яка має право на звернення до суду із таким клопотанням (ч. 1 ст. 171 КПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього кодексу.

Керуючись ст.ст. 171-173, 309, ч. 2 ст. 369 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання заступника начальника СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню №12017040630001868 від 28.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя В.В.Спаї

15.03.2018