Рішення № 72773171, 15.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/582/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 22 вересня 2017 року №2007, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком;

- зобов’язати Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 з дня звернення 02 червня 2017 року пільгову пенсію за віком як електрогазозварювальнику відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою суду від 16 лютого 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у даній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 01.09.1979 року вступив і 26.07.1980 року закінчив міське професійно-технічне училище № 19 міста Миколаєва зі строком навчання 1 рік за професією електрогазозварник і йому був присвоєно кваліфікацію електрогазозварник II розряду. Вказує, що з 28 липня 1980 року розпочав свою трудову діяльність з перервою з 04 листопада 1980 року до 09 листопада 1983 року, коли він проходив службу в лавах ОСОБА_2. З 28 липня по 26 вересня 1980 року вперше почав працювати електрозварником ручного зварювання на заводі імені 61 комунара і на цьому ж заводі працював за професією електрозварника на напівавтоматичних машинах з 05 грудня 1983 року по 22 лютого 1985 року. Також працював газоелектрозварником квартирно-експлуатаційної частини Рауховського району з 05 червня по 09 жовтня 1986 року. У колійній машинній станції Одеської залізниці працював газоелектрозварником з 31 жовтня 1986 року по 01 грудня 2011 року, а після досягнення ним віку 55 років станом на 29 травня 2017 року стаж його роботи електрогазозварником становив більш як 25 років 7 місяців і загальний стаж роботи становив більш як 32 роки. Рішенням відповідача за № 2007 від 22 вересня 2017 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах. Підставами відмови зазначено те, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж за Списом № 2, врахована робота на пільгових умовах тривалістю 5 років 2 місяці 1 день та стверджується про відсутність підстав для зарахування періоду роботи з 01.01.1992 року по 01.12.2011 року. Вказане рішення відповідача позивач вважає неправомірним та таким, що порушує встановлене законодавством його право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначає, що у трудовій книжці його професія за період роботи з 31 жовтня 1986 року по 01 грудня 2011 року вказана як газоелектрозварник. Відповідачу надавались уточнюючі довідки № 211/04 від 06.03.2017 року і № 670/04 від 04.09.2017 року, в яких вказано, що він працював повний робочий день за період з 31.10.1986 року по 01.12.2011 року, виконував зварювальні роботи за професією газоелектрозварника, що передбачена Списком № 2 розділ XXXIII підрозділ 33, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 № 36. Зазначає, що посилання відповідача на невідповідність щодо професії позивача у записах трудової книжки та наказів про результати атестації є неправомірними, оскільки згідно підпункту 1.3.1. пункту 1.3. «Терміни і визначення» Правил атестації зварників, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19 квітня 1996 року № 61 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 травня 1996 р. за № 262/1287 електрозварник ручного зварювання і газоелектрозварник є визначеннями, що відносяться до загального поняття зварник.

Враховуючи вищевикладені обставини позивач просить суд скасувати вищевказане рішення та зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах.

05 березня 2017 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду за вх.№6119/18 надійшов відзив на позовну заяву (а.с.25-27), у якому відповідач, посилаючись на п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 зазначає, що відповідно до заяви від 02.06.2017 року ОСОБА_1 надав наступні документи: трудову книжку, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів № 211 від 06.03.2017, видану Усатівською колійною машинною станцією регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», накази про результати проведеної атестації та висновки державної експертизи умов праці. Відповідно до довідки №211 від 06.03.2017 ОСОБА_1А працював на посаді електрогазозварника Усатівської колійної машинної станції регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця». При перевірці первинних документів щодо достовірності наданої довідки, відповідно до акту зустрічної перевірки №5046 від 04.09.2017 р. виявлено розбіжності. Згідно акту перевірки ОСОБА_1 працював з 31.10.1986 по 01.12.2011 роки на посаді газоелектрозварника. Атестація робочих місць проводилась в 1999 році та 2000 році, де відповідно до наказів «Про результати проведеної атестації» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку №1. Відповідне до наданих до заяви наказів «Про результати проведеної чергової атестації» №51 від 29.08.2005 року та №686 від 15.11.2010 року підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення електрогазозварникам, що не відповідає посаді, вказаній в трудовій книжці та довідці №670/04 від 04.09.2017 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Відповідач зазначає, що таким чином для зарахування періоду роботи з 01.01.1992 по 01.12.2011 роки підстав немає. У відповідності до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 32 роки 4 місяці 6 днів, робота на пільгових умовах - 5 років 2 місяці 1 день, що не достатньо для призначення пенсії. Враховуючи зазначене, підстави для призначення пенсії за Списком № 2 відсутні.

На підставі викладеного відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 02.06.2017 року позивач звернувся до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.40).

За наслідком розгляду даної заяви прийнято рішення №2007 від 22.09.2017 про відмову в призначення пенсії (а.с.17, 28). Зокрема, у даному рішенні вказано, що відповідно до заяви від 02.06.2017 року ОСОБА_1 надав наступні документи: трудову книжку, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів № 211 від 06.03.2017, видану Усатівською колійною машинною станцією регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», накази про результати проведеної атестації та висновки державної експертизи умов праці. Відповідно до довідки №211 від 06.03.2017 ОСОБА_1А працював на посаді електрогазозварника Усатівської колійної машинної станції регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця». При перевірці первинних документів щодо достовірності наданої довідки, відповідно до акту зустрічної перевірки №5046 від 04.09.2017 р. виявлено розбіжності. Згідно акту перевірки ОСОБА_1 працював з 31.10.1986 по 01.12.2011 роки на посаді газоелектрозварника. Атестація робочих місць проводилась в 1999 році та 2000 році, де відповідно до наказів «Про результати проведеної атестації» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку №1. Відповідно до наданих до заяви наказів «Про результати проведеної чергової атестації» №451 від 29.08.2005 року та №686 від 15.11.2010 року підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення електрогазозварникам, що не відповідає посаді, вказаній в трудовій книжці та довідці №67/04 від 04.09.2017 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Тому для зарахування періоду роботи з 01.01.1992 по 01.12.2011 роки підстав немає. У відповідності до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 32 роки 4 місяці 6 днів, робота на пільгових умовах - 5 років 2 місяці 1 день, що не достатньо для призначення пенсії. Враховуючи зазначене, підстави для призначення пенсії за Списком №2 відсутні.

Не погоджуючись з такою позицією суб’єкта владних повноважень, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії БТ-1 №3789443, ОСОБА_1 на підставі наказу №95-к від 29.10.1986 року працював у колійно-машинній станції №261 Одеської залізниці на посаді газоелектрозварника 3-го розряду у період з 31.10.1986 року по 01.12.2011 року (а.с.14-16, 47-49). 01.02.1987 року позивачу присвоєно 4-й розряд газоелектрозварника, 14.07.1988 року – 5-й розряд, а 01.04.1991 року – 6-й.

Із запису № 16 у трудовій книжці від 02.12.2011 року вбачається, що позивача переведено працювати слюсарем-сантехніком 4-го розряду цеху планово-попереджувального ремонту (а.с.16).

Суд зазначає, що разом із заявою про призначення пенсії позивачем відповідачу надано довідку №211/04 від 06.03.2017 року, згідно якої ОСОБА_1 працював електрогазозварником в Усатівській колійній машинній станції регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця». Згідно акту зустрічної перевірки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у неї №5046 від 04.09.2017 року (а.с.30-33) встановлено, що вказана довідка №211/04 підлягає заміні, оскільки у ній зазначена професія позивача електрогазозварник, а за даними трудової книги – газоелектрозварник.

Згідно довідки виробничого підрозділу служби колії «Усатівська колійна машинна станція» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №431/04 від 18.05.2017 року (а.с.82), ОСОБА_1 дійсно працював у колійній машинній станції №261 Одеської залізниці газоелектрозварником цеху планово-попереджувального ремонту (ППР) з 31.10.1986 (Наказ №95 від 29.10.1986 р.) по 01.12.2011 (наказ №199/ос від 02.12.2011 р.).

Відповідно до довідки виробничого підрозділу служби колії «Усатівська колійна машинна станція» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №341/04 від 11.04.2017 року (а.с.80) первинна атестація робочих місць виробничого підрозділу служби колії «Усатівська колійна машинна станція» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» була проведена у 2005 році.

За результатами проведеної атестації було видано наказ №451 від 29.08.2005 року «Про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці робітників на пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством, що проведена у квітні-серпні 2005 р.» (а.с.69).

Відповідно до довідки виробничого підрозділу служби колії «Усатівська колійна машинна станція» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №212/04 від 06.03.2017 року (а.с.81) після затвердження результатів чергової атестації робочих місць за умовами праці у 2010 році згідно з наказом №686 від 15.11.2010 р. (а.с.70-74) умови праці по дату переведення на іншу роботу не змінювались.

Згідно довідки виробничого підрозділу служби колії «Усатівська колійна машинна станція» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №341/04 від 11.04.2017 року (а.с.83) Державне підприємство «Одеська залізниця» реорганізовано шляхом злиття у публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» та утворено в регіональну філію «Одеська залізниця», на підставі вищевикладеного колійна машинна станція №261 Одеської залізниці реорганізована у виробничий підрозділ служби колії «Усатівська колійна машинна станція» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

Таким чином, в період з 31.10.1986 року по 01.12.2011 року ОСОБА_1 постійно працював на умовах повної зайнятості газоелектрозварником в у колійно-машинній станції №261 Одеської залізниці на одному і тому ж підприємстві за одних і тих же умов праці.

Згідно з п.«б» ч. 2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам’ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена, Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок №383)

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація (п. 4.2 Порядку №383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

П.10 вищевказаного Порядку№383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Разом з цим, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 та, розробленими на виконання постанови №442, Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №383 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Комплексний аналіз норм Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та Порядку №383 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 р. по справі №732/2003/14.

Оцінюючи позицію відповідача щодо невідповідності записів, що зазначені в наказах «Про результати проведеної атестації» №451 від 29.08.2005 року та №686 від 15.11.2010 року та у трудовій книжці з довідкою №670/04, суд вказує на наступне.

Як зазначалась вище, разом із заявою про призначення пенсії подаються документи про підтвердження стажу, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р№ 637 (далі Порядок №637).

Пунктами 1,3 Порядку №637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із положень пункту 20, 23, 24 Порядку №637 випливає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Отже, як видно з наведеного, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, які установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як зазначено вище, у рішенні №2007 від 22.09.2017 року зазначено, що відповідно до довідки №211 від 06.03.2017 року ОСОБА_1А працював на посаді електрогазозварника Усатівської колійної машинної станції регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця». При перевірці первинних документів щодо достовірності наданої довідки, відповідно до акту зустрічної перевірки №5046 від 04.09.2017 р. виявлено розбіжності.

Враховуючи наведене, суд вважає неправомірною таку підставу відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 як розбіжності у довідці №211 від 06.03.2017 та записах трудової книжки, адже у разі, якщо відсутні відомості що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються саме уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Також підставою відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.1992 року по 01.12.2011 року стали розбіжності у назві посади позивача: газоелектрозварник у трудовій книжці та довідці №670/04 від 04.09.2017 року та електрогазозварник у наказах «Про результати проведення чергової атестації №451 від 29.08.2005 року та №686 від 15.11.2010 року.

Оскільки на час прийняття позивача на роботу 31.10.1986 року на території Української РСР не діяли класифікатори професій, позивачу згідно атестату №6385 Державного комітету Української РСР по професійно-технічній освіті (а.с.13, 56) присвоєно кваліфікацію «електрогазозварник», суд зазначає що у трудовій книжці позивача були допущені неточності у рядку 12 у найменуванні посади позивача, які однак дають можливість зрозуміти, що «газоелектрозварник» та «електрогазозварник» є тотожними поняттями. Судом встановлено, що довідкою №211/04, яка неправомірно не прийнята відповідачем до уваги, вказувалось правильне найменування посади ОСОБА_1, а отже суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню, оскільки загальний стаж роботи позивача становить 32 роки 4 місяці 6 днів та пільговий стаж роботи позивача за період з 31.10.1986 по 01.12.2011 роки на посадах за Списками №2 становить 25 років 1 місяць 1 днів, що дає йому право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином слід визнати дії Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» незаконною та протиправними та зобов’язати призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 22 вересня 2017 року №2007 «Про відмову в призначенні пенсії».

Зобов’язати Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 з дня звернення 02 червня 2017 року пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 67663).

Відповідач - Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код ЄДРПОУ 41249156, адреса: вул. Прохоровська, 3, м.Одеса, 65007).

Суддя Вовченко O.A.

.