Рішення № 72773010, 15.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4160/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань ОСОБА_1

з участю представників

від позивача – не з’явився,

від відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Протеїн-Продакшн» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Протеїн-Продакшн» звернулося в суд з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 18.09.2017 року за №0009294814.

Підставами позовної заяви є те, що згідно з частиною 2 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство. Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов’язання та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпеченні їх виконання. Тобто, наведена норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зважаючи на викладене, нарахування штрафних санкцій фінансових санкцій здійснено відповідачем неправомірно та всупереч вимог вищевказаного закону.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що за зобов’язаннями поточних кредиторів нараховується штраф, пеня, застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). А тому, продовжує відповідач, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов’язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов’язання, що виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій є правомірним.

Представник відповідача проти позову заперечив, просить у його задоволенні відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Протеїн-Продакшн» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 18.07.2017 року, валютного – за період з 01.01.2014 року по 18.07.2017 року, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 18.07.2017 року, Офісом великих платників податків ДФС було складено акт від 30.08.2017 року за №160/28-10-48-14/34448613 та рішення про застосування штрафних санкцій від 18.09.2017 року за №0009294814, яким до платника податків застосовано штрафні санкції в розмірі 39870 грн. 33 коп.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.1, п.2 ч.2 ст.6, п.1 ч.1, ч.3 ст.7, ч.7, ч.13 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме порушено порядок нарахування єдиного внеску за період перевірки, що призвело до заниження нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 75285 грн. 49 коп., а також несвоєчасно нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 4455 грн. 15 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2016 року у справі №914/2618/16 порушено провадження у справі №914/2618/16 про банкрутство ТзОВ «Протеїн-Продакшн».

Спеціальним законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року за №2464-VI, з наступними змінами та доповненнями.

Статтею 25 цього Закону встановлено порядок застосування контролюючим органом штрафних санкцій до платників єдиного внеску.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року за №2343-XII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного і є похідними від нього.

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після його введення, то не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Тому нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі лише в тому випадку, якщо порушення були вчинені після введення в дію мораторію.

При цьому, суд звертає увагу на те, що наведені норми чинного законодавства жодним чином не пов’язують право контролючого органу нараховувати грошові зобов’язання та штрафні санкції за їх невиконання з моментом коли саме було виявлено таке порушення (до чи після введення в дію мораторію), оскільки визначальною обставиною є період виникнення зобов’язань перед бюджетом, а не їх виявлення.

Вищенаведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.06.2012 року у справі №21-179а12, а тому, у відповідності до вимог ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховується судом при вирішенні даної справи.

Так, судом встановлено, що порушення позивачем п.1, п.2 ч.2 ст.6, п.1 ч.1, ч.3 ст.7, ч.7, ч.13 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», як вбачається з акта перевірки, мали місце як до, так і після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема в період 2014, 2015, 2016 та 2017 років.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду України (дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів), контролюючим органом протиправно було застосовано штрафні санкції за порушення вчинені до введення в дію мораторію.

Санкції, застосовані контролюючим органом після введення в дію мораторію є правомірними.

Таким чином, суд вважає, що контролюючим органом правомірно було нараховано штрафні санкції в розмірі 1166 грн. 83 коп., за несвоєчасне нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період листопад 2016 року – січень 2017 року. Нарахування штрафних санкцій за інші періоди є протиправним.

Як передбачено п.1 і п.3 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оскільки відповідачем не було дотримано цих критеріїв правомірності рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими в частині скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 18.09.2017 року за №0009294814 в частині нарахування 38703 грн. 50 коп., а тому позов в цій частині належить задовольнити. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Окрім того, у відповідності до вимог ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне в резолютивній частині постанови зазначити про протиправність та скасування оскаржуваного акта індивідуальної дії в частині задоволених позовних вимог.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.3 ст.139 КАС України, такі належить присудити зі сторін спору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати, прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, рішення про застосування штрафних санкцій від 18.09.2017 року за №0009294814 в частині нарахування 38703 грн. 50 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 березня 2018 року.

Суддя В.Я.Мартинюк