Рішення № 72771224, 02.03.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3743/17

пр.№ 2/464/68/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2018 Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи Львівської міської ради ОСОБА_4,

представника третьої особи ЛКП "Житловик-С" ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_6, третіх осіб: Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства "Житловик-С" про виселення без надання іншого житлового приміщення;

зустрічним позовом ОСОБА_6 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб: Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства "Житловик-С" про визнання права користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про виселення ОСОБА_6 з кімнати №417 по вулиці Угорській, 2 у м.Львові без надання іншого житлового приміщення.

Обгрунтовує позов тим, що в березні 2007 року гуртожитку для проживання сімей - будинку №2 по вулиці Угорській у м.Львові надано статус житлового будинку і передано його у власність територіальної громади м.Львова, ухвалою Львівської міської ради від 29.03.2007 №721 цей будинок прийнятий у власність територіальної громади м.Львова від виробничого об'єднання «Полярон».

Рішенням виконкому Львівської міської ради від 27.06.2008 №636 внесено зміни, відповідно до який позивача зобов'язано укласти договори житлового найму з мешканцями, які зареєстровані і проживають у згаданому будинку.

У квітні 2011 року при реконстукції житлового будинку №2 по вул.Угорська у м.Львові вирішено утворити 2-х містобудівні одиниці - житловий будинок і соціальний гуртожиток, який буде розміщений в правому крилі. Під час обстеження працівниками ЛКП "Житловик С" виявлено, що кімната №417 по вулиці Угорській, 2 у м.Львові самоправно зайнята відповідачем. Оскільки договір найму з відповідачем на кімнату №417 по вулиці Угорській, 2 у м.Львові не укладався, ордер йому не видавався, відповідач зареєстрований за іншою адресою, тому просить виселити ОСОБА_6 із самоуправно зайнятої кімнати без надання іншого житлового приміщення.

Відповідач позов не визнав, звернувся до суду з зустрічним позовом до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання за ним права користування кімнатою № 417 в будинку № 2 на вул.Угорській у м.Львові. Обгрунтовує зустрічний позов тим, що його батько ОСОБА_7 після звільнення з лав ОСОБА_8 прийнятий на роботу у ВО "Полярон", з 15.01.1973 був зареєстрований у гуртожитку на вул.Угорській, 2 у м.Львові, який перебував у власності ВО "Полярон". Зазначає, що його батько проживав та був зареєстрований у кімнаті № 823 цього гуртожитку. У 1991 році відповідач закінчив школу і переїхав проживати до батька у кімнату гуртожитку і будучи неповнолітнім вселився і проживав як член сім'ї.

Крім того, після вселення у гуртожиток відповідач з 22.03.1994 по 1995 роки році став працювати на ВО "Полярон", залишаючись проживати у гуртожитку разом з батьком. В січні 2006 року у зв'язку з проведенням реконструкції гуртожитку сім'ю ОСОБА_7 відселено у кімнату № 417. Вважає, що він як член сім’ї наймача набув гарантоване чинним законодавством право на користування кімнатою, в якій проживає більше 11 років, а фактично у гуртожитку більш як 26 років, тому просить визнати за ним право користування цією кімнатою №417 по вул.Угорська, 2 у м.Львові.

Ухвалою від 31 травня 2017 року відкрито провадження.

Ухвалою від 23 лютого 2018 року первісний позов та зустрічний позов об'єднано в одне провадження.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року внесенні зміни до відповідних Кодексів.

Згідно п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, із змінами внесеними відповідно до зазначеного Закону, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи те, що внесені зміни до ЦПК України набрали чинності 15 грудня 2017 року, суд розглядає справу за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, діючи згідно довіреності, підтримала первісний позов з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задовольнити. Зустрічний позов не визнала, просить відмовити в задоволенні за безпідставністю. Вказала, що при впорядкуванні проживаючих осіб в будинку №2 по вул.Угорська у м.Львові в грудні 2010 року складено акт, що у кімнатах 78, 79 по вул.Угорській, 2 у м.Львові зареєстрований батько відповідача ОСОБА_7, з яким без реєстрації проживають члени його сім'ї - дружина та дочка без реєстрації. Розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації укладено договір найму жилого приміщення з батьком відповідача ОСОБА_7 на квартиру №78,79, котра в подальшому приватизована батьком відповідача спільно з його дочкою. Відповідач не був зареєстрованим і не проживав у спірній кімнаті, яка розташована у правому крилі, де не здійснювалось опалення з 1996 року, демонтовано систему центрального опалення. Вважає, що відповідач, який самоправно залишив особисті речі для створення враження проживання у кімнаті №417, підлягає виселенню, а здійснена ним оплата не є підставою для визнання його особою, що набула право користування цим приміщенням.

Представник відповідача ОСОБА_3, діючи згідно ордеру, в судовому засіданні первісний позов не визнав, підтримав зустрічний позов. Вказав, що первинно батько відповідача проживав та був зареєстрований у кімнаті № 823 гуртожитку по вул.Угорській, 2 у м.Львові, до якої відповідач вселився як неповнолітній член сім'ї наймача, що вказує на законність вселення відповідача. В подальшому родина ОСОБА_7 відселена до кімнати № 417, в якій відповідач залишився проживати і проживає більше 11 років, сплачує житлово-комунальні послуги. Вважає, що оскільки відповідач вселився у гуртожиток ще у 1991 році як член сім'ї наймача, відтак набув право на користування цим житлом.. Просить відмовити у задоволенні первісного позову. Заявив клопотання про застосування наслідків пропуску позовної давності, мотивуючи тим, що батько відповідача ОСОБА_7, квартиронаймач спірного житла помер 21.02.2013, тому Сихівська районна адміністрація, звертаючись з позовом до суду у травні 2017 пропустила трирічний строк позовної завності.

Представник третьої особи Львівської міської ради ОСОБА_4, згідно довіреності від 17.10.2018, в судовому засіданні вимоги первісного позову підтримала, просить задоволити у повному обсязі. Вимоги зустрічного позову не визнала, вказала, що відповідач ОСОБА_6 ні в гуртожитку, ні в будинку з 2007 року не був зареєстрований, не звертався ні він, ні батько до адміністрації підприємства "Полярон", ні до Сихівської районної адміністрації з питанням реєстрації та укладення договору найму на кімнати № 823 чи № 417. Зазначає, що ОСОБА_6 самовільно своїми речами займає кімнату № 417 на вул.Угорській, 2, у нього відсутнє спільне рішення адміністрації та профкому ВО "Полярон" та ордер на вселення в жиле приміщення. Просить врахувати, що ухвалою Львівської міської ради від 25.01.2018 № 2899 створено Центр соціальної підтримки осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і внутрішньо переміщених осіб на вул.Угорську, 2 (праве крило). Станом на сьогоднішній день у приміщенні № 417 по вул.Угорській, 2, де повинні здійснюватись будівельні роботи ОСОБА_6 самоправно залишив свої речі з метою створення враження проживання, що в свою чергу унеможливлює втілення мікропроекту в життя, що в подальшому може призвести до негативних наслідків та припинення фінансування урядом ФРН. Вказала, що у ОСОБА_6 відсутні правові документи на вселення в жиле приміщення № 417, відсутні докази спільного проживання з батьком, який приватизував інші кімнати, кімната № 417 ніколи не була основним місцем проживання ОСОБА_6, оскільки він зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, тому просить відмовити у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Представник третьої особи ЛКП "Житловик-С" ОСОБА_5, згідно довіреності від 02.10.2018, в судовому засіданні первісний позов підтримав у повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову просить відмовити за безпідставністю. Додатково пояснив, що комісією ЛКП „Житловик - С” проведено обстеження кімнат по вул.Угорській, 2 у м.Львові та встановлено, що кімнату № 417 на вул.Угорській, 2 у м.Львові самовільно зайнята ОСОБА_6

Заслухавши вступне слово учасників процесу, з’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши та перевіривши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

З’ясовано, що рішенням виконкому Львівської міської ради від 09.03.2007 № 139 гуртожитку Виробничого об’єднання «Полярон» на вул. Угорській, 2, наданий статус житлового будинку та запропоновано Львівській міській раді прийняти даний будинок у власність територіальної громади м. Львова. Департамент житлового господарства та інфраструктури зобов’язано укласти договори житлового найму з мешканцями, які зареєстровані та проживають у даному житловому будинку.

Рішенням Львівської міської ради від 29.03.2007 № 721 відомчий житловий будинок №2 по вул.Угорська у м.Львові прийнято у власність територіальної громади м. Львова.

Рішенням виконкому Львівської міської ради від 27.06.2008 № 636 внесено зміни до п.4 рішення виконкому Львівської міської ради від 09.03.2007 №139, відповідно до яких Сихівську районну адміністрацію зобов’язано укласти договори житлового найму з мешканцями, які зареєстровані і проживають у ІНФОРМАЦІЯ_2.

Розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації від 05.02.2009 №41 «Про присвоєння приміщенням в житловому будинку на вул.Угорській, 2 у м.Львові квартирних номерів», приміщенням у житловому будинку присвоєно окремі квартирні номери. При прийнятті вказаного розпорядження взято до уваги поетажні плани за 1973 р. Вказане рішення, прийняте є чинним.

Згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.04.2011 № 490 «Про завершення впорядкування проживання мешканців у будинку № 2 на вул. Угорській», Сихівській районній адміністрації делеговано повноваження щодо завершення роботи з впорядкування проживання мешканців у будинку № 2 на вул. Угорській, передбачено утворення двох містобудівних одиниць (житловий будинок і гуртожиток) у вказаному будинку.

Встановлено, що у квітні 2010 року проведено комісійне обстеження квартири №78,79 по вул.Угорська, 2 у м.Львові, яка розташована на 8-му поверсі і складається з двох житлових кімнат, відповідним актом зафіксовано, що у вказаній квартирі проживають батько відповідача ОСОБА_7, котрий зареєстрований, з ним без реєстрації проживають його дружина ОСОБА_9 і дочка ОСОБА_10 Вказаний акт із заявою ОСОБА_7, заявою згодою його дружини, копією паспортів, інші документи були на розгляді громадської комісії з житлових питань при районній адміністрації, надані відповідні рекомендації, прийнято розпорядження, укладений договір житлового найму з батьком відповідача. При цьому, жодних доказів про проживання станом на квітень 2010 року інших членів сім'ї ОСОБА_7 без реєстрації, в тому числі відповідача, суду не надано. При цьому, береться до уваги, що відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 2000 року одружений і зареєстрований у с.Долиняни.

Згідно з актів ЛКП «Житловик-С» від 15 березня 2017 року, 24 березня 2017 року, 11 квітня 2017 року, 27 квітня 2017 року ОСОБА_6 самовільно займає кімнату №417 у будинку №2 на вулиці Угорська у м.Львові.

Згідно зі ст.61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем і наймачем, на ім'я якого видано ордер.

Згідно з ст.58 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЖК УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Матеріалами справи встановлено відсутність письмових звернень з боку ОСОБА_6 стосовно закріплення за ним як спірної кімнати, так відсутні будь-які докази звернень стосовно укладення договорів найму.

З’ясовано, що жодних рішень про надання відповідачу кімнати №417 по вул.Угорська, 2 у м.Львові після зміни статусу будинку громадською комісією з житлових питань при виконкомі Львівської міської ради не приймалось, ордер на його вселення до даного житлового приміщення відповідачу не видавався, договір найму на спірну кімнату у відповідача відсутній.

Положеннями ч. 3 ст. 116 ЖК УРСР передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Покликання представника відповідача на правомірність вселення ОСОБА_6, тривалість його проживання і набуття жилої площі в гуртожитку не відповідають дійсним обставинам справи і свідчить про самоправне зайняття жилого приміщення. Таким чином, суду не надано жодних доказів законності перебування ОСОБА_6 в спірній кімнаті №417, документи, що підтверджують даний факт у відповідача - відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить переконання, що оскільки відповідач на даний час самоправно та без відповідних правових підстав займає спірне житлове приміщення, жодних документів на спірну кімнату відповідачу не видавалось, а відтак відсутні правові підстави його перебування у кімнаті, а тому суд приходить висновку, що ОСОБА_6 необхідно виселити із спірної кімнати без надання іншого житлового приміщення.

Задовольняючи первісний позов, клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Встановлено, що позивач звернувся за захистом порушеного права про виселення з кімнати №417 після початку будівельних робіт (на початку 2017 року) в правому крилі, які розпочаті після реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт від 12.12.2016 і після з’ясування, що у спірній кімнаті №417 знаходяться речі відповідача. Отже, строк позовної давності не пропущений. Підстави для застосування перебігу позовної давності, відштовхуючись від дати смерті батька відповідача відсутні, оскільки батьком і сестрою відповідача приватизована інша квартира №78,79, а не кімната №417, про виселення з якої заявлено позов.

Що стосується вимог зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання права на користування кімнатою № 417 по вул.Угорській, 2 у м.Львові.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_6 покликається на те, що його батько ОСОБА_7 проживав, був зареєстрований у гуртожитку, він у 1991 році вселився до батька в гуртожиток як член сім'ї наймача.

Як вбачається із матеріалів справи, батько позивача за зустрічним позовом ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований в гуртожитку з 15.01.1973 року, після зміни статусу гуртожитку на житловий будинок уклав договір найму на квартиру № 78,79 по вул.Угорській, 2 у м.Львові, в подальшому приватизовував квартиру спільно з дочкою ОСОБА_10, після смерті батька ОСОБА_7 у лютому 2013 року одноосібним власником квартири №78,79 по вул.Угорська, 2 у м.Львові є його донька ОСОБА_10

Як вбачається із копії паспорта, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_5, одружений в 2000 році.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 ні в гуртожитку, ні після зміни статусу гуртожитку на житловий будинок у 2007 році не був зареєстрований, він не звертався до адміністрації підприємства "Полярон", до Сихівської РА ЛМР з питаннями реєстрації та укладення договору найму кімнати № 417, доказів зворотнього суду не надано.

З акту від 21.02.2018 вбачається, що в правому крилі будинку №2 по вул.Угорська, 2 у м.Львові відключене центральне опалення ще з 1996 року, демонтовані електропостачання, водопровід, каналізація, вікна, двері, підлога, перегородки з 2016 року, підрядна організація проводить будівельні роботи по реконструкції 3-4 поверхів під соціальний гуртожиток для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківських прав.

На переконання суду, покликання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 на постійне здійснення оплати згідно рахунків по кімнаті №417, не можуть слугували самостійною підставою для задоволення зустрічних позовних вимог.

Враховуючи наведене, суду не надано жодних доказів спільного проживання ОСОБА_6 з батьком, документів на вселення в кімнату № 417, те, що спірна кімната є основним місцем проживання, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову за безпідставністю.

Крім цього, згідно ст.141 ЦПК України, на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати в розмірі 1600 грн.

На підставі ст.116 ЖК УРСР, керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 89, 128, 141, 247, 258, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_6, третіх осіб: Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства "Житловик-С" про виселення без надання іншого житлового приміщення- задоволити.

Виселити без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_6 з кімнати № 417 у будинку № 2 на вул.Угорській у м.Львові.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради судові витрати у розмірі 1600 гривень.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб: Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства "Житловик-С" про визнання права користування житловим приміщенням - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Сихівський районний суд м.Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Горбань