Постанова № 72771089, 13.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/2487/17 Головуючий у І інстанції Тетервак Н. А.Провадження № 22-ц/780/893/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 53 13.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1,

суддів: Березовенко Р.В., Коцюрби О.П.,

при секретарі Шуляку Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" на рішення Іванківського районного суду Київської області від 29 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс", третя особа: Київська обласна державна адміністрація, Генеральний директор державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" ОСОБА_3 про скасування наказу, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого(території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується; справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а також заяви і скарги подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що від 14.04.2016 року він працював в ДП «СЛП» «Київоблагроліс»» на посаді помічника лісничого і згідно наказу генерального директора ДП «СЛП» «Київоблагроліс»» №83-к від 21.06.2017 року був звільнений відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України.

Як вбачається із зазначеного наказу, підставою для звільнення були наказ генерального директора ДП «СЛП» «Київоблагроліс»» №39 від 29.05.2017 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» та наказ №41 від 08.06.2017 року «Про усунення порушень законодавства встановлених ревізією та притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення».

Позивач вважав, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності та його звільнення з посади не відповідає чинному трудовому законодавству України, а відповідач, приймаючи вищевказані накази, грубо порушив норми КЗпП України та конституційне право Позивача на працю.

У своєму позові наголошував на тому, що будь-яких порушень трудової дисципліни з його сторони не було, а оголошення йому догани не має законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між ним та керівництвом ДП «СЛП» «Київоблагроліс»».

Наведені обставини свідчать про те, що оголошення йому (позивачу) догани вчинено з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, а тому вважав, що наказ генерального директора ДП «СЛП» «Київоблагроліс»» №39 від 29.05.2017 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині оголошення йому догани, як помічнику лісничого Сидоровецького агролісництва, є незаконним та підлягає скасуванню.

На момент винесення оскаржуваного наказу, а саме, наказу ДП «СЛП» «Київоблагроліс»» №83-к від 21.06.2017 року про звільнення ОСОБА_2 з посади на підставі п.3 ст.40 КЗпП України позивачем не було допущено навмисного чи неналежного невиконання покладених на нього посадових обов’язків. Позивач взагалі не розуміє невиконання саме яких трудових обов’язків стало причиною для його звільнення роботодавцем.

Як в наказі про звільнення, так і в наказі про притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні конкретні факти допущеного позивачем невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків.

У ч.3 ст.149 КЗпП України зазначено, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Зазначав, що вищевказані вимоги закону роботодавцем взагалі не було дотримано.

Позивач вважав, що причина звільнення є надуманою та безпідставною, а накази, на які посилається відповідач, як на підставу звільнення, є необґрунтованими та незаконними.

Згідно зі ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Так як незаконно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та незаконно звільнено відповідачем, несплачено заробітну плату, то була завдана моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, позбавленні спокою, нормальних життєвих зв'язків, а також протиправні дії відповідача змусили докладати додаткових зусиль позивачу для судового захисту порушених прав і їх відновлення, а тому він вважав, що буде розумним та справедливим стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Оскільки були порушені права, то позивач вважав, що наказ ДП «СЛП» «Київоблагроліс»» №39 від 29.05.2017 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині оголошення догани помічнику лісничого Сидоровецького агролісництва ОСОБА_2 та наказ ДП «СЛП» «Київоблагроліс»» №83-к від 21.06.2017 року про звільнення ОСОБА_2 з посади помічника лісничого на підставі п.3 ст.40 КЗпП України є незаконними та підлягають скасуванню, а він підлягає поновленню на посаді. Також відповідач повинен виплати йому середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 29 листопада 2017 року задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Генерального директора Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» №83-к від 21.06.2017 року про звільнення ОСОБА_2 з посади помічника лісничого Сидоровецького лісництва на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.

ОСОБА_2 поновлено на посаді помічника лісничого Сидоровецького лісництва ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс» з 21 червня 2017 року.

Стягнуто з ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період від 21.06. 2017 року до 29.11. 2017 року в сумі 25 165 грн. 10 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» судовий збір в сумі 1920 грн.

В апеляційній скарзі відповідача з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу генерального директора ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» №83-к від 21.06.2017 року, поновлення на роботі на посаді помічника лісничого Сидоровецького лісництва ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову, а у решті залишення рішення без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред’явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що для звільнення ОСОБА_2 за систематичне невиконання ним своїх трудових обов’язків підстав немає, так як роботодавець не довів, що порушення трудової дисципліни помічником лісничого ОСОБА_2М, має систематичний характер, оскільки після наказу №39 від 29.05. 2017 року роботодавець не виявив неналежного виконання позивачем своїх посадових обов’язків.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказував, що від 14.04.2016 року він працює в ДП «СЛП»Київоблагроліс» на посаді помічника лісничого, що не оспорюється сторонами.

Наказом №83-к від 21.06. 2017 року він був звільнений з посади помічника лісничого на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, з чим він не погоджується, оскільки наказ №39 від 29.05.2017 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» у вигляді догани вважає незаконним, як і наказ №41 від 08.06.2017 року, так як вважає, що відповідач порушив вимоги ст.138 КЗпП, яка вимагає від працівника дбайливо ставитися до своїх посадових обов’язків, додержуватися трудової та технологічної дисципліни.

Позивач вважав, що він дотримувався вимог ст.ст.139,140,142 КЗпП, тобто, дотримувався трудової дисципліни, а законодавець вимагає від роботодавця, щоб факт недобросовісного виконання своїх обов’язків, недотримання трудової дисципліни має бути зафіскованим.

З наказу №39 «Про накладення дисциплінарного стягнення» від 29 травня 2017 року, винесеного ОСОБА_3 - генеральним директором Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», вбачається, що відповідно до наказу генерального директора від 29.03.2017 року №23, за результатами проведеної щорічної інвентаризації та планових ревізій на підприємстві, за фактом виявлених порушень згідно ОСОБА_4 від 16.05.2017 року, затвердженого генеральним директором ДП «СЛП «Київоблагроліс», керуючись ст.ст.139, 142, 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України, - Оголошено догану помічнику лісничого Сидоровецького агролісництва ОСОБА_2 (а.с.12).

Дисциплінарне стягнення у вигляді догани згідно наказу №39 від 29.05.2017 року позивачу винесено у зв’язку зі службовим розслідуванням, яке викладено в наказі №36 «Про проведення службового розслідування» від 16 травня 2017 року, винесено ОСОБА_3 - генеральним директором ДП «СЛП «Київоблагроліс».

Наказом встановлено, що в Сидоровецькому лісництві виявлено недоліки: у кв.45 вид. 7-11 площа 1,7 га-частина лісопродукції в трелях, частина розкидана по лісосіці. На площі недоруб 0,5га. Підготовку грунту під культури 2017 року на момент перевірки зробити неможливо. У зв’язку з неякісним виконанням лісосічних робіт, договором з ТОВ «Форест-Інвестмент» передбачено сплатити штраф у розмірі 20% вартості ціни робіт.

Недоліки виявлено у кв.45, кв. 31, виділ 12, виділ 20, виділ 13-лісосіка не прибрана від порубкових рештків, на лісосіці знаходиться продукція, лісосіка потребує підготовки ґрунту під культури. За неналежну підготовку території ПП «Соколине Полісся» передбачено сплату штрафів в розмірі 20% вартості ціни робіт ( а.с.82-87).

З Посадової інструкції помічника лісничого слідує, що помічник лісничого зобов’язаний здійснювати організацію всіх видів лісокористування; організовує планування, розподіл підготовку лісосічного фонду до рубання, підготовку необхідної документації, додержання правил рубання та відпуску лісу на пні, очищення місць рубки і пожежної безпеки в лісах. Бере активну участь у відведенні лісосік, забезпечує ведення та обробку технічної документації.

Помічник лісничого має право (п.3) в межах своєї компетенції повідомляти безпосереднє керівництво підприємства та головного лісничого про всі виявлені лісо-порушення та недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення; залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання покладених на нього завдань (а.с.96-97).

З Посадової інструкції помічника лісничого ОСОБА_2 вбачається, що він, як службова особа ДП СЛП «Київоблагроліс», був наділений досить великими повноваженням у сфері організації лісокористування, раціонального використання лісів, додержання правил рубання, і т.д. але, як вказано у поясненнях ОСОБА_2 (а.с.77,79-80) роботу лісників не контролював, недостатньо контролював роботу майстра лісу, та інше).

Як вказано в ОСОБА_4 від 27.04.2017 року ОСОБА_2 відмовився дати пояснення та показати результати своєї роботи у кварталі №54 та показати свою роботу на відводах (а.с.81).

Стаття 147 КЗпП України передбачає за порушення трудової дисципліни вид такого стягнення як догана.

Позивач також просив визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора ДП «СЛП» Київоблагроліс» №83-к від 21.06.2017 року про звільнення його за ч.3 ст.40 КЗпП України, а саме, за систематичне порушення трудової дисципліни, оскільки вважав, що відповідач не довів систематичність порушення ним трудової дисципліни і, крім того, його звільнення по наказу №83-к від 21.06.2017 року відбулося за результатами наказу №41 від 08.06.2017 року, тобто, у зв’язку з виявленими недостачами товарно-матеріальних цінностей, які виявлено у результаті перевірки фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» за 2016 рік, проведеної Північним офісом Держаудитслужби та службового розслідування згідно наказу Генерального директора №36 від 26.05.2017 року (а.с.13-15), яким встановлено, що по Сидоровицькому лісництву виявлено недостачу лісопродукції в загальній кількості 1908,435куб.м. і сума збитків від нестач становить 729 982 грн. 50 коп. (а.с.13-15).

З акту за результатами проведення службового розслідування від 07.06.2017 року, яке проведено на виконання наказу генерального директора ДП «СЛП «Київоблагроліс» від 26.05.2017 року №36 відповідно до акту Північного офісу Держаудитслужби України від 18.04.2017 року №10-30/403, стосовно ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «СЛП» Київоблагроліс» за період від 01.01.2012 року до 31.10.2016 року, листа Північного офісу Держаудитслужби України від 15.05.2017 року №26-1-14-14/4791 щодо усунення порушень законодавства, було встановлені факти порушення, а саме:

а) порушення щодо встановлених нестач лісопродукції в загальній кількості 1977,675 куб.м та пиломатеріалів в кількості 15,9 куб.м та відшкодування збитків від нестач в сумі 779351 грн. 02 коп. (лісо продукції -760 984 грн. 69 грн., пиломатеріалів - 18 366 грн. 33 грн.).

б) в результаті службового розслідування був досліджений та підтверджений факт вищевказаного порушення, а саме: Сидоровицьке агролісництво - по нестачі лісопродукції в загальній кількості 1908,435 куб. м., сума збитків від нестач - 729 982 грн. 50 коп.

в) нестача пиломатеріалів з пилорами в кількості 15,9 куб.м., на суму збитків від нестач - 18 366 грн. 33 коп.

г) порушення працівників, а саме: ОСОБА_2, невиконання своїх службових обов’язків під час роботи на пилорамі та приведення до збитків від нестач пиломатеріалів на загальну суму 18 366 грн. 33 коп.

д) в ході службового розслідування було виявлено нові факти по Сидоровецькому агролісництву - самовільні порубки, які були виявлені в.о. лісничого ОСОБА_5, лісниками ОСОБА_6, ОСОБА_4, в кв. 34 вид. 7, кв. 6 вид. 8, кв.6 вид. 15, кв. 7 вид. 1 (а.с.51-54).

Згідно з наказом №41 «Щодо усунення порушень законодавства встановлених ревізією та притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення» від 08 червня 2017 року, за результатами ревізії окремих питань ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» за 2016 рік, проведеної Північним офісом Держаудитслужби, встановлено порушення фінансової дисципліни на загальну суму 2 794 204 грн. 28 коп., з них порушення, що призвели до втрат на загальну суму - 2 513 559 грн. 37 коп., викладені в акті ревізії від 18.04.2017 року № 10-30/403, з метою забезпечення повного усунення порушень фінансової дисципліни, з урахуванням результатів проведеного службового розслідування на підприємстві відповідно на Наказу генерального директора від 26.05.2017 року №36, слідує: «Забезпечити відшкодування збитків від нестач лісопродукції та пиломатеріалів, матеріально-відповідальними особами: Сидоровицьке агролісництво - по нестачі лісопродукції в загальній кількості 1908,435 куб. м., сума збитків від нестач - 729 982 грн. 50 коп.

Крім того, матеріально-відповідальною особою ОСОБА_2 - по нестачі пиломатеріалів в кількості 15,9 куб. м., сума збитків від нестач - 18 366 грн. 33 коп. Звільнити відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України помічника лісничого Сидоровицького агролісництва ОСОБА_2 (а.с.13-15).

Суд першої інстанції вірно вважав, що наказ №41 від 08.06.2017 року генерального директора ДП «Щодо усунення порушень законодавства встановлених ревізією та притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення» не є документом, який накладає стягнення, а має лише рекомендаційний характер, як вказівки посадовим особам щодо їх подальших дій, а тому посилання представника відповідача на те, що позивач нібито двічі був притягнутий до відповідальності та звільнений наказом №41 від 08.06.2017 року і наказом №83-к від 21.06.2017 року не відповідає дійсності.

Як вбачається з наказу №83-к про звільнення від 21 червня 2017 року, винесеного ОСОБА_3 - генеральним директором Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», ОСОБА_2 - помічника лісничого Сидоровецького агролісництва звільнено з ініціативи власника (п.3 ст.40 КЗпП України). Підстава звільнення: Наказ №39 від 29.05.2017 року та Наказ №41 від 08.06.2017 року (а.с.58).

Трудовою книжкою ОСОБА_2 (серія БТ-І № 1192697) підтверджено факт роботи ОСОБА_2 в ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Киїоблагроліс» (а.с.16-18).

За ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно з ОСОБА_4 від 07.06.2017 року ревізія щодо фінансово-господарської діяльності ДП «СЛП» Київоблагроліс» перевірялася за період від 01.01.2012 року до 31.12. 2016 року (а.с.51).

ОСОБА_2 допустив неналежне виконання своїх службових обов’язків під час роботи на пилорамі, що призвело до нестачі пиломатеріалів на загальну суму 18 366 грн. 33 коп. (а.с.54).

У ст.148 КЗпП України зазначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше 6 (шести) місяців з дня вчинення проступку.

Як слідує матеріалів справи, нестача пиломатеріалів, неналежне ведення бухгалтерських документів (їх відсутність) у завідуючого складом ОСОБА_2 виникла до 14.04.2016 року, тобто, коли він працював завідуючим складом, а ревізія проводилася 07.06.2017 року, тобто, проступок виявлено через 1 рік 2 місяці, по закінченню 6-місячного терміну для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема:

Систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Як слідує з наказу №39 від 29.05.2017 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, дане стягнення було застосоване до ОСОБА_2 за неналежне виконання своїх трудових обов’язків, встановлених актом від 16.05.2017 року (а.с. 82).

Допущена позивачем розтрата та нанесення збитків ДП під час його роботи завідуючим складом, допущена працівником до 14.04.2016 року, хоча виявлена 07.06.2017 року, але за роботу на посаді завідуючим складом пиломатеріалів позивач не притягувався до дисциплінарної відповідальності, тому його звільнення за п.3 ст.40 КЗпПУ з формулюванням за систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, є безпідставним та незаконним.

Проступок, що привів до недостачі пиломатеріалів, позивачем скоєно тоді, коли він працював завідувачем складом, тобто до 14.04.2016 року, а дисциплінарне стягнення за неналежне виконання помічником лісничого ОСОБА_2 своїх посадових обов’язків внаслідок чого йому було оголошено догану (наказ №№39 від 29.05.2017 року, тобто, для звільнення ОСОБА_2 за систематичне невиконання ним своїх трудових обов’язків підстав немає, так як роботодавець не довів, що порушення трудової дисципліни помічником лісничого ОСОБА_2 має систематичний характер, оскільки після наказу №39 від 29.05.2017 року роботодавець не виявив неналежного виконання позивачем своїх посадових обов’язків.

За п.18 постанови Пленуму ВСУ №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

Згідно з п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, надає роботодавцю право розірвати трудовий договір за умови, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Тобто, застосувати п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України можна для звільнення працівника, який неодноразово, без поважних причин, припускався навмисного невиконання (чи неналежного виконання) покладених на нього трудових функцій та до якого вже були застосовані дисциплінарні або громадські стягнення.

Звільняючи позивача з роботи, відповідач взагалі не визначив у наказі №83-к від 21.06.2017 року підставу його звільнення з посиланням на закон, що є грубим порушення трудового законодавства та прав позивача.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною 2 ст.235 КЗпП встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 з наступними змінами, суд, для обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходить з заробітної плати позивача за останні два місяці, що передували звільненню.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу по 29 листопада 2017 року (дата ухвалення рішення) склав 25165 грн. 10 коп., який суд вірно вважав необхідним задовольнити в повному обсязі.

Що стосується вимог позивача стосовно відшкодування моральної шкоди, то суд прийшов до правильного висновку, що дана вимога не підлягала до задоволення.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" залишити без задоволення.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 29 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: