Постанова № 72769684, 06.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 332/1434/15-ц

провадження №22ц/778/768/18

головуючий у 1 інстанції: Мєркулова Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 березня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя, ухвалене в м. Запоріжжі 10 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа: Перша Запорізька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом. У своєму позові позивач вказала, що 08 серпня 2014 року помер її батько ОСОБА_7. За життя батько зробив заповіт від 16 липня 2014 року, що посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_8, реєстраційний номер № 538.

Відповідно заповіту після смерті батька ОСОБА_7, все належне йому майно, де б воно не було, із чого б воно не складалось і взагалі, все те, на буде йому належати на день його смерті і на що він за законом мати право він заповідав, їй, ОСОБА_6.

Відповідно рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2016 року визнано недійсним заповіт ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6, посвідчений 16 липня 2014 року в м. Запоріжжі, зареєстрований в реєстрі за № 538.

Таким чином, після смерті батька відкрилася спадщина за законом на спадкове майно: квартиру 70, будинку № 37 «В» по вулиці Історичній в м. Запоріжжі.

Позивач та відповідач по дійсній справі ОСОБА_5 є спадкоємцями за законом першої черги після смерті батька.

До та після смерті батька позивач тяжко хворіла та не встигла звернутись до нотаріальної контори про прийняття спадщини, адже мала поважну причину - перелом ноги. Вона є інвалідом третьої групи та постійно потребую тяжкого та тривалого лікування, постійно лікується у лікарні, у зв’язку з чим пропустила строк на прийняття спадщини за законом.

Після смерті батька стан здоров’я позивача різко погіршився, у зв’язку з сильним моральним потрясінням, стосовно втрати батька, вона не в змозі була тимчасово рухатися і потребувала періодичного лікування, викликаного загостренням хвороби відповідно її групи інвалідності. Внаслідок цього позивачу протипоказані були тривалі поїздки.

Брат позивача - відповідач по справі, за її спільного життя з батьком, що тяжко хворів, догляд за ним не здійснював, скрив від неї той факт, що він претендує на спадщину та приховано здав заяву до нотаріальної контори. Державний нотаріус теж завчасно не запропонував мені звернутись з заявою про прийняття спадщини, хоча її брат при прийнятті спадщини зазначав її як іншого спадкоємця. Нотаріусом не було надіслано поштове повідомлення позивачу,як спадкоємцю, про відкриття спадкової справи, у строк визначений діючим законодавством України.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2017 року позов задоволено. Визначено додатковий строк для прийняття спадщини за законом ОСОБА_6, що залишилась після смерті батька ОСОБА_7, що помер 08 серпня 2014 року, для подання заяви про прийняття спадщини за законом до органів нотаріату у два місяці.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Встановлено, що 08 серпня 2014 року помер батько сторін по справі - ОСОБА_7.

Позивач та відповідач по дійсній справі є спадкоємцями за законом першої черги після смерті батька.

З заявою про прийняття спадщини позивач ОСОБА_6 звернулась лише 27.03.2015 року, тобто з пропуском строку встановленого законом на подачу заяви на прийняття спадщини.

Суд задовольняючи позов послався на те, що до та після смерті батька позивач тяжко хворіла та не встигла звернутись до нотаріальної контори про прийняття спадщини, адже мала поважну причину - перелом ноги.

З такими висновками суд апеляційної інстанції погодитись не може.

Так, згідно частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Так, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначала хвороби.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Однак у справі відсутні докази неможливості звернення позивачки до нотаріуса з зазначеною заявою. Знаходження у спірний період на лікарняному на протязі загалом 13 днів, чи наявність у позивачки інвалідності 3 групи не є такими доказами. Проте наявність у позивачки офіційного працевлаштування, робота її з липня 2016 року по серпень 2015 року продавцем (записи трудової книжки т. 2 а.с. 67), проходження нею медоглядів (т. 1 а.с. 14), отримання лікарняного в медичних закладах говорять про зворотне.

Позивачкою не доведено, що її стан здоров’я не допускав подачу заяви про прийняття спадщини, та наявність у неї як спадкоємця інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Таким чином рішення суду не може вважатись законним та підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа: Перша Запорізька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 15 березня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: