Ухвала суду № 72769561, 13.03.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №4-с/359/10/2018

Справа №1005/9618/12

УХВАЛА

Іменем України

13 березня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі скаргу ОСОБА_1 про визнання дій виконуючого обов»язки начальника Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 та державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 - неправомірними, зобов»язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною скаргою, яку обґрунтовує тим, що 31 серпня 2017 року шляхом поштового відправлення нею була отримана постанова в.о. начальника Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 про результати перевірки законності виконавчого провадження №53425005 з примусового виконання виконавчого листа №2/1005/2507/2012 від 13 березня 2014 року про стягнення з неї на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 6427 гривень 63 копійок. Даною постановою в.о. начальника Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 зобов’язав головного державного виконавця Вовка А.В. виправити описку, допущену в даті видачі виконавчого документа, скасував постанову від 16 серпня 2017 року №53425005 про зупинення виконавчих дій, а також зобов’язав державного виконавця Вовка А.В. провести виконавчі дії, спрямовані на повне та фактичне виконання виконавчого листа №2/1005/2507/2012 від 13 березня 2014 року. ОСОБА_1 вказала на те, що неправомірність дій в.о. начальника Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 полягає в тому, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2017 року було зупинено зазначене виконавче провадження, тому вчинення будь-яких дій в межах даного виконавчого провадження є неприпустимим, зокрема у в.о. начальника Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області не мав відповідних повноважень на здійснення перевірки законності виконавчого провадження у даному випадку. За вказаних обставин ОСОБА_1 просить: скасувати постанову в.о. начальника Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 від 17 серпня 2017 року про результати перевірки законності виконавчого провадження; визнати неправомірними дії в.о. начальника Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2, а також зобов’язати державного виконавця здійснити виконавчі дії з повернення незаконно стягнутих 796 гривень 92 копійок.

У судове засідання ОСОБА_1 не з’явилась. За правилами ч.2 ст.450 ЦПК України неявка боржника, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Представник суб’єкта оскарження ОСОБА_3 та представник заінтересованої особи ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення поданої скарги та наполягали на залишенні її без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, які з’явилися у судове засідання, та дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що на виконанні в Бориспільському МР ВДВС ГТУЮ у Київській області перебуває виконавче провадження №53425005 з примусового виконання виконавчого листа №2/1005/2507/2012, 1005/9618/2012, виданого 13 березня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 6427 гривень 63 копійки.

16 серпня 2017 року головним державним виконавцем Вовком А.В. було зупинено виконавче провадження на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2017 року.

В подальшому в.о. начальника Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 в порядку здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання, проведено перевірку виконавчого провадження №53425005 за результатами якої зобов’язано головного державного виконавця Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_3 виправити описку, допущену в даті видачі виконавчого документа, скасовано постанову від 16 серпня 2017 року про зупинення виконавчих дій, а також зобов’язано головного державного виконавця Вовка А.В. провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на повне та фактичне виконання виконавчого листа №2/1005/2507/2012 від 13 березня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 6427 гривень 63 копійки.

29 серпня 2017 року головним державним виконавцем Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_3 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, якою на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2017 року зупинено стягнення на підставі виконавчого листа №2/1005/2507/2012, виданого 13 березня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області (а.с.15,17).

За змістом п.9 ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» однією із визначальних засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців.

У відповідності до ч.1 ст.450 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З доводів ОСОБА_1, викладених в скарзі вбачається, що в.о. начальника Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 не мав відповідних повноважень на перевірку та здійснення контролю ВП №53425005 та як наслідок не мав повноважень щодо покладення на головного державного виконавця Вовка А.В. обов’язку по скасуванню постанови про зупинення виконавчих дій.

Проте, вказані доводи суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до абз.2 та абз.3 ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Зважаючи на це, виявлені в.о. начальника Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 описки у постанові про зупинення виконавчих дій та вказівка державному виконавцю на необхідність їх усунення не може свідчити про перевищення ним своїх повноважень та про протиправність таких дій.

Крім цього, після виправлення допущених у постанові описок виконавче провадження №53425005 було знову зупинено, що не призвело до жодних порушень законних прав, свобод та інтересів боржника, в межах даного виконавчого провадження.

До того ж суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що питання щодо правомірності дій в.о. начальника Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області при винесенні постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 17 серпня 2017 року вже було предметом судового розгляду згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2017 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2018 року. Вказаним судовими рішеннями підтверджено законність дій в межах своєї компетенції в.о. начальника відділу при перевірці законності виконавчого провадження.

Доводи заявника стосовно того, що перевірку виконавчого провадження в.о. начальника відділу мав право здійснювати виключно після відновлення такого провадження суд не бере до уваги у зв’язку з їх необґрунтованістю.

В ході розгляду скарги заявник приєднала до матеріалів скарги довідки, видані керівником апарату Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2018 року №5/2018 та №6/2018. За змістом яких виконавчі листи №2/1005/2507/2014, видані 13 березня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 6427 гривень 63 копійок та судового збору у розмірі 214 гривень 60 копійок, в журналі обліку виконавчих документів, виданих судом, не зареєстровані (а.с.64,65).

Водночас, з резолютивної рішення Апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2014 року встановлено, що позов КПТМ «Бориспільтепломережа» до ОСОБА_1 задоволений, стягнуто з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 6427 гривень 63 копійки та судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок (а.с.11-14).

З метою примусового виконання даного рішення Бориспільським міськрайонним судом Київської області 13 березня 2014 року були видані виконавчі листи, які на даний час перебувають в провадженні Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області.

Згідно з ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до вимог п.1 ч.1 та ч.5 ст.26 цього Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема на підставі виконавчого листа, виданого судом, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження

З огляду на це, твердження заявника стосовно неправомірності дій в.о. начальника Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області щодо перевірки виконавчого провадження з виконання виконавчих листів, які не обліковуються у Бориспільському міськрайонному суді згідно з записами про видачу виконавчих листів, суд також вважає необґрунтованими.

Оскільки, дані довідки не можуть слугувати підтвердженням тієї обставини, що вищевказані виконавчі листи не видавались Бориспільським міськрайонним судом та в провадженні виконавчої служби не можуть перебувати.

Зазначена обставина також спростовується результатами пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень за веб-адресою: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors.

Судом також не встановлено підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 щодо покладення обов’язку на державного виконавця здійснити виконавчі дії щодо повернення їй незаконно стягнутих грошових коштів у розмірі 796 гривень 92 копійок.

Так як виконавче провадження №53425005 з виконання виконавчого листа №2/1005/2507/2012, виданого 13 березня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, перебуває на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби, будь-яких неправомірних дій, які б свідчили про порушення прав боржника не встановлено, а також будь-які докази, які б підтверджували сплату відповідної заборгованості, відсутні.

Обставин, визначених ст.39 та ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», які є підставою для закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа не встановлено.

Тому зобов’язання ОСОБА_1 з виконання виконавчого листа №2/1005/2507/2012, виданого 13 березня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, продовжують існувати та на даний час є невиконаними.

У відповідності до ч.3 ст.451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої скарги, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.1, п.9 ч.1 ст.2, п.1 ч.1 та ч.5 ст.26, абз.2 та абз.3 ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», ч.1 ст.431, ч.1 ст.450, ч.3 ст.451 ЦПК, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанови виконуючого обов»язки начальника Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 «Про результати перевірки законності виконавчого провадження» від 17.08.2017 року та зобов»язання державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 провести дії по поверненню незаконно стягнутих коштів – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст рішення суду виготовлено 16 березня 2018 року.

Суддя В.В. Журавський