Ухвала суду № 72769281, 16.03.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/1281/18

Провадження № 2/336/1389/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Марко Я.Р., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_1" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_1" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшов цивільний позов Публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_1" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5831164 від 13.11.2007 року у розмірі 71 798,68 доларів США.

Одночасно з пред'явленням позову Публічне акціонерне товариство "Перший Український ОСОБА_1" подало заяву про забезпечення позову, за змістом якої просить суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме, 1/2 будинку № 4 по вулиці Підмосковній у місті Запоріжжя, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд приходить до висновку, що заява позивача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає про те, що між Публічним акціонерним товариством "Перший Український ОСОБА_1" та ОСОБА_2 наявний майновий спір, предметом позову є стягнення з ОСОБА_2 71 798,68 доларів США. Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує, вести перемови з представниками позивача та врегулювати спір у добровільному порядку не бажає, взяти участь у програмі прощення боргу відмовляється. Виконання зобов'язань за кредитним договором залишається не забезпеченим.

Вказані майнові вимоги заявника можуть бути задоволені за рахунок майна відповідача, яким останній у випадку незастосування заходів забезпечення позову має можливість вільно розпорядитись на користь третіх осіб.

Відповідно до частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 Цивільного процесуального кодексу України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

В обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2, заявник зазначає поведінку боржника, який не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, не бажає вести перемови з позивачем та врегулювати спір, а також ймовірність вчинення відповідачем дій на відчуження належного йому майна.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі по тексту - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Водночас, заявником не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на майно є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Окрім того, як вбачається з заяви про забезпечення позову, заявник не надав суду доказів, які б свідчили про наявність ризику відчуження відповідачем свого майна.

Перевіривши заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що заявником не доведені обставини та конкретні підстави, з посиланням на докази, які призведуть до неможливості забезпечення виконання рішення у даній справі у разі його задоволення.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу заявника, що ним всупереч вимог пункту 6 частини 1 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України не зазначено пропозицію щодо зустрічного забезпечення.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява Публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_1" про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заява про забезпечення позову не містить обґрунтування, з наданням суду підтверджуючих доказів, як саме незастосування забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, та не вказано правових підстав для забезпечення вищезазначеного позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача по справі.

Керуючись статтями 149- 153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_1" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_1" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Я.Р. Марко