
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16 січня 2018 року Справа № 808/465/17 СН/808/23/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудивуса О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Заболотньої Н.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Запоріжспецсталь»
до: Приватного нотаріуса ОСОБА_1 Дніпропетровського міського нотаріального округу,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Банк Восток»,
про: визнання протиправними та скасування рішень суб’єкта владних повноважень.
07.02.2017 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Запоріжспецсталь» (далі – позивач) до Приватного нотаріуса ОСОБА_1 Дніпропетровського міського нотаріального округу (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» (далі – третя особа), у якому позивач просить:
– визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, підвалу та першого поверху літери А-3, загальною площею 176,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 10, приміщення № 74, за третьою особою, індексний номер 30205030 від 24.06.2016;
– скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 24.06.2016 № 30205030 про реєстрацію за третьою особою права власності на об’єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, підвалу та першого поверху літери А-3, загальною площею 176,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 10, приміщення № 74, що здійснена позивачем;
– вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги таким.
04.09.2014 між третьою особою, ТОВ «МЕГАТРАНС» та ТОВ «ТД КОМЕРЦ-ГРАНД» було укладено іпотечний договір № ДК2014-0101/И, відповідно до умов якого ТОВ «МЕГАТРАНС» надає в іпотеку третій особі нежитлове приміщення, підвал та перший поверх № 74, літ. А-3 (м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 10) для забезпечення вимог третьої особи, що випливають з кредитного договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101, а також усіх додаткових угод до нього. 05.10.2015 рішенням загальних зборів учасників позивача найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАТРАНС» змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім завод «Запоріжспецсталь». У подальшому, через невиконання ТОВ «ТД КОМЕРЦ-ГРАНД» зобов’язань за кредитним договором від 04.09.2014 № ДК2014-0101 третя особа у встановленому законом порядку звернулась до відповідача з заявою про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить позивачу. 24.06.2016 відповідач прийняв рішення про реєстрацію за третьою особою права власності на об’єкт нерухомого майна, що перебував в іпотеці.
Позивач стверджує, що між ним та третьою особою не укладався окремий договір про задоволення вимог третьої особи. При цьому, положення іпотечного договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И не містять застережень у розумінні Закону України «Про іпотеку», а лише передбачають один із можливих способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору про задоволення вимог третьої особи. Отже, у відповідача, на переконання позивача, були відсутні законні підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію за третьою особою права власності на об’єкт нерухомого майна, що належить позивачу, та вчинення відповідного запису від 24.06.2016 № 30205030 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Із урахуванням викладених вище обставин, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
03.03.2017 до суду надійшли заперечення представника відповідача на позовну заяву, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки реєстрація за третьою особою права власності на нежитлове приміщення, підвал та перший поверх № 74, літ. А-3 (м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 10), що належало позивачу, була здійснена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зокрема, для вчинення відповідної реєстраційної дії третя особа надала відповідачу визначений законом перелік документів, а саме: Кредитний договір від 04.09.2014 № ДК2014-0101; іпотечний договір від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И; вимогу від 10.07.2015 № 04/3219; 4) повідомлення про вручення поштової кореспонденції; опис вкладення до конверту; фіскальний чек Укрпошти від 13.07.2015; вимогу про усунення порушень; повідомлення про вручення поштової кореспонденції; вимогу про усунення порушень № 04/3575 із доказами її надіслання.
Враховуючи, що застереження про задоволення вимог третьої особи містились безпосередньо в іпотечному договорі від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И та відповідно до Закону України «Про іпотеку» є правовою підставою для виникнення права власності на нерухоме майно та його реєстрації, відповідач як суб’єкт проведення державної реєстрації речових прав без вчинення нотаріальних дій прийняв оскаржувані рішення. Із урахуванням викладених вище обставин, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
03.03.2017 до суду надійшли пояснення представника третьої особи на позовну заяву, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідно до умов іпотечного договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И третя особа мала право звернути стягнення на предмет іпотеки (нежитлове приміщення, підвал та перший поверх № 74, літ. А-3 (м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 10), зокрема у випадку, коли термін виконання зобов’язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредитом та/або комісії та/або неустойки згідно з Основним договором чи неустойки настав, проте зобов’язання залишається невиконаним. Оскільки позивач не виконав зобов’язань за кредитним договором від 04.09.2014 № ДК2014-0101, третя особа у встановленому порядку неодноразово направляла позивачу вимоги про усунення порушень, які останнім були залишені без задоволення. Представник третьої особи зазначив, що після спливу 30-ти календарних днів від дати отримання позивачем та ТОВ «ТД КОМЕРЦ-ГРАНД» вимоги про усунення порушень та визначення оцінювачем ринкової вартості предмета іпотеки третя особа звернулась до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, підвал та перший поверх № 74, літ. А-3 (м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 10), що належало позивачу. За таких умов, відповідач, на переконання третьої особи, правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію за третьою особою права власності на предмет іпотеки. Із урахуванням викладених вище обставин, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2017 по справі № 808/465/17 закрито провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 задоволено апеляційну скаргу позивача на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2017 по справі № 808/465/17; справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
29.05.2017 автоматизованою системою документообігу суду у порядку, визначеному ст. 15-1 КАС України, для розгляду справи обрано суддю Бойченко Юлію Петрівну.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2017 по справі № 808/465/17 (головуючий – суддя Бойченко Ю.П.) закрито провадження у справі; роз’яснено позивачу, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 задоволено апеляційну скаргу позивача на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2017 по справі № 808/465/17; справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
25.09.2017 автоматизованою системою документообігу суду у порядку, визначеному ст. 15-1 КАС України, для розгляду справи обрано суддю Прудивуса Олега Васильовича.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2017 (головуючий – суддя Прудивус О.В.) справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2017 провадження у справі зупинено до 15.01.2018, судове засідання призначено на 16.01.2018.
16.01.2018 судом було отримано клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та підтримку позовних вимог. Представник позивача у судове засідання не прибув.
16.01.2018 судом було отримано клопотання представника третьої особи про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позовних вимог. Представник третьої особи у судове засідання не прибув.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, суд на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу 21.04.1998 (т. 1, а.с. 11-12). Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців третю особу зареєстровано як юридичну особу 30.01.2009 (т. 2, а.с. 72).
До видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належать: оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний) (46.69); оптова торгівля металами та металевими рудами (46.72); оптова торгівля відходами та брухтом (46.77); неспеціалізована оптова торгівля (46.99); відновлення відсортованих відходів (38.32) (т. 1, а.с. 11-12).
04.09.2014 між третьою особою та ТОВ «ТД КОМЕРЦ-ГРАНД» було укладено кредитний договір № ДК2014-0101, за умовами якого третя особа надає ТОВ «ТД КОМЕРЦ-ГРАНД» кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом 3 000 000,00 грн., на строк по 03.09.2015 зі сплатою ТОВ «ТД КОМЕРЦ-ГРАНД» процентів за користування кредитом у розмірі 21% річних, а також зі сплатою комісій, неустойки згідно з умовами кредитного договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101 (а.с. 13).
У порядку забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 04.09.2014 № ДК2014-0101 між третьою особою, ТОВ «МЕГАТРАНС» та ТОВ «ТД КОМЕРЦ-ГРАНД» було укладено іпотечний договір № ДК2014-0101/И (далі – Договір від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И, т. 1, а.с. 13-26), відповідно до умов якого ТОВ «МЕГАТРАНС» надає в іпотеку третій особі майно, вказане у п. 1.2 цього Договору, для забезпечення вимог третьої особи, що випливають з кредитного договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101, а також усіх додаткових угод до нього. Третя особа має право у випадку невиконання ТОВ «ТД КОМЕРЦ-ГРАНД» своїх зобов’язань за Основним договором та/або ТОВ «МЕГАТРАНС» за цим Договором отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна, вказаного у п. 1.2 цього Договору, переважно перед іншими кредиторами ТОВ «МЕГАТРАНС», у порядку, встановленого цим Договором (т. 1, а.с. 14).
Згідно з п. 1.2 Договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И предметом іпотеки за цим Договором є таке майно: нежиле приміщення, підвал та перший поверх № 74, літ. А-3, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 10, площею 176,3 кв.м.
Відповідно до п. 3.1.9 Договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И третя особа має право звернути стягнення на предмет іпотеки у наступних випадках:
3.1.9.1) коли термін виконання зобов’язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредитом та/або комісії та/або неустойки згідно з Основним договором чи неустойки настав, проте зобов’язання залишається невиконаним;
3.1.9.2) незалежно від настання терміну повернення кредиту, сплати процентів за кредитом, комісії, неустойки у випадку порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Мегатранс» чи ТОВ «ТД КОМЕРЦ-БАНК» або прийняття рішення про їх ліквідацію як юридичних осіб;
3.1.9.3) незалежно від настання терміну повернення кредиту, сплати процентів за кредитом, комісії, неустойки у випадку набуття третьою особою права звернути стягнення на предмет іпотеки (т. 1, а.с. 16).
Пунктом 5.1 Договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И встановлено, що при настанні обставин, визначених п. 3.1.9 цього Договору, та в інших випадках, передбачених законодавством України, третя особа має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог. ТОВ «Мегатранс» відповідає за виконання основного договору як солідарний боржник, проте в межах вартості предмета іпотеки. Третя особа має право на власний розсуд обрати відповідно до Закону України «Про іпотеку» один з таких видів стягнення: на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно із застереженням про задоволення вимог третьої особи, яке міститься в цьому Договорі.
За приписами п. 5.1.4.1 Договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И в разі застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя як способу звернення стягнення на предмет іпотеки цей Договір є правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності третьої особи на предмет іпотеки та є правовою підставою для реєстрації права власності третьої особи на предмет іпотеки.
Обравши даний спосіб звернення стягнення, третя особа направляє ТОВ «Мегатранс» та ТОВ «ТД КОМЕРЦ-БАНК» вимогу про усунення порушення у відповідності до ст. 52 Закону України «Про іпотеку». Після спливу 30-ти календарних днів від дати отримання ТОВ «Мегатранс» та ТОВ «ТД КОМЕРЦ-БАНК» вимоги про усунення порушення, третя особа замовляє у суб’єкта оціночної діяльності оцінку предмета іпотеки. Ринкова вартість, визначена оцінювачем, є вартістю, за якою третя особа набуває право власності на предмет іпотеки (п.п. 5.1.4.2, 5.1.4.3) (т. 1, а.с. 20).
У відповідності до п. 5.1.4.4 Договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И набуття третьою особою права власності на предмет іпотеки підтверджується реєстрацією права власності. Для реєстрації права власності третя особа звертається з відповідною заявою до органу державної реєстрації прав. Право звертатися з заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки на підставі цього застереження виникає у третьої особи на наступний календарний день від дати спливу строку виконання вимоги, направленої ТОВ «Мегатранс» та ТОВ «ТД КОМЕРЦ-БАНК».
Пунктом 6.1 Договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И визначено, що він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання усіх зобов’язань за Основним договором, а також виконання усіх зобов’язань ТОВ «Мегатранс» за цим Договором та всіма договорами про внесення змін і доповнень до нього (т. 1, а.с. 21).
У зв’язку з порушенням ТОВ «ТД КОМЕРЦ-БАНК» умов кредитного договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101 третя особа направила останньому вимогу про сплату боргу від 10.07.2015 № 04/3219 (т. 1, а.с. 39). Факт її вручення адресату підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, Опису вкладення, фіскального чеку, (т. 1, а.с. 40-43).
28.07.2015 третя особа також направила ТОВ «Мегатранс» та ТОВ «ТД КОМЕРЦ-БАНК» дві вимоги про усунення порушень, а саме: № 04/3574 (т. 1, а.с. 44) та № 04/3575 (т. 1, а.с. 48), в яких просила достроково повернути суму несплаченого кредиту та штрафних санкцій у загальному розмірі 3 209 877,36 грн.. Факт направлення вимог про усунення порушень від 28.07.2015 № 04/3574 та від 28.07.2015 № 04/3575 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, Опису вкладення, фіскального чеку, (т. 1, а.с. 45-47, 49-52)
Вимоги про усунення порушень від 10.07.2015 № 04/3219, від 28.07.2015 № 04/3574 та від 28.07.2015 № 04/3575 були залишені ТОВ «Мегатранс» та ТОВ «ТД КОМЕРЦ-БАНК» без задоволення.
05.10.2015 загальними зборами учасників ТОВ «Мегатранс» було прийнято рішення про зміну найменування товариства, а саме з ТОВ «Мегатранс» на ТОВ «Торговий дім заводу «Запоріжспецсталь», про що зазначено у Статуті позивача в редакції від 08.10.2015 № 11031050025001239 (т. 1, а.с. 11-12).
Враховуючи, що термін виконання зобов’язань по поверненню кредиту, процентів та неустойки згідно з кредитним договором від 04.09.2014 № ДК2014-0101 чи неустойки сплив, а зобов’язання залишилось невиконаним, третя особа на наступний календарний день від дати спливу строку виконання вимоги, направленої ТОВ «Мегатранс» та ТОВ «ТД КОМЕРЦ-БАНК» прийняла рішення застосувати застереження про задоволення вимог іпотекодержателя як спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И.
З цією метою особа звернулась до відповідача з заявою про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить позивачу, а саме: нежиле приміщення, підвал та перший поверх № 74, літ. А-3, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 10, площею 176,3 кв.м.
Разом із заявою відповідачу був наданий наступний перелік документів: 1) кредитний договір від 04.09.2014 № ДК2014-0101; 2) Договір від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И; 3) вимога про сплату боргу від 10.07.2015 № 04/3219; 4) повідомлення про вручення поштової кореспонденції; 5) опис вкладення до конверту від 13.07.2015; 6) фіскальний чек; 7) вимога про усунення порушень від 28.07.2015 № 04/3574; 8) повідомлення про вручення поштової кореспонденції; 9) Вимога про усунення порушень від 28.07.2015 № 04/3575; 10) опис вкладення до конверту; 11) фіскальний чек; 12) повідомлення про вручення поштової кореспонденції (т. 1, а.с. 91-92).
За результатами розгляду заяви третьої особи про звернення стягнення на предмет іпотеки (нежиле приміщення, підвал та перший поверх № 74, літ. А-3, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 10, площею 176,3 кв.м.) відповідач прийняв рішення про державну реєстрацію за третьою особою права власності вказаного нерухомого майна. Зазначене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 02.02.2017 № 79428463 (т. 1, а.с. 9-10).
Оцінюючи правомірність рішення відповідача про державну реєстрацію за третьою особою права власності на предмет іпотеки (нежиле приміщення, підвал та перший поверх № 74, літ. А-3, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 10, площею 176,3 кв.м.), суд виходить із такого.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV «Про іпотеку» (далі – Закон України від 05.06.2003 № 898-IV) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.
Згідно зі ст. 33 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За приписами ст. 35 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Статтею 36 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Із наведених вище положень Закону України від 05.06.2003 № 898-IV вбачається, що застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми правовими наслідками, у розумінні ст. 36 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV є достатньою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулюються Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV (в редакції, що діяла на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення) державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець – у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Згідно зі ст. 27 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
У свою чергу умови, підстави та процедура проведення відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень визначається Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – Порядок), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Пунктом 40 Порядку регламентовано, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV та цим Порядком.
Так, відповідно до п. 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Судом встановлено, що між третьою особою та ТОВ «ТД КОМЕРЦ-ГРАНД» було укладено кредитний договір 04.09.2014 № ДК2014-0101 з максимальним лімітом 3 000 000,00 грн., на строк по 03.09.2015 зі сплатою ТОВ «ТД КОМЕРЦ-ГРАНД» процентів за користування кредитом у розмірі 21% річних, а також зі сплатою комісій, неустойки (а.с. 13). Також, у порядку забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 04.09.2014 № ДК2014-0101 між вказаними суб’єктами було укладено Договір іпотеки від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И, предметом якого визначено нежиле приміщення, підвал та перший поверх № 74, літ. А-3, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 10, площею 176,3 кв.м. (т. 1, а.с. 13-26).
Зокрема, умовами Договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И було визначено, що третя особа має право звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема у випадку, коли термін виконання зобов’язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредитом та/або комісії та/або неустойки згідно з Основним договором чи неустойки настав, проте зобов’язання залишається невиконаним.
Оскільки ТОВ «ТД КОМЕРЦ-ГРАНД» не виконало умови кредитного договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101, третя особа після направлення ТОВ «ТД КОМЕРЦ-ГРАНД» як позичальнику та ТОВ «Мегатранс» як іпотекодавцю вимог про усунення порушень від 10.07.2015 № 04/3219, від 28.07.2015 № 04/3574 та від 28.07.2015 № 04/3575 (т. 1, а.с. 39, 44, 48) прийняла рішення застосувати один із можливих способів звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И, а саме застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
З цією метою третя особа у встановленому законом порядку звернулась до відповідача як державного реєстратора з заявою про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить позивачу, до якої додала необхідний перелік документів (т. 1, а.с. 91-92).
Отже, оскільки ТОВ «ТД КОМЕРЦ-ГРАНД» не виконало перед третьою особою у встановлений строк зобов’язання по поверненню третій особі кредиту згідно з кредитним договором від 04.09.2014 № ДК2014-0101, за що умовами Договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И передбачена можливість стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог іпотекодержателя, відповідач як державний реєстратор у розумінні ст. 10 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV, на переконання суду, мав всі законні підстави для здійснення державної реєстрації за третьою особою права власності на предмет іпотеки (нежиле приміщення, підвал та перший поверх № 74, літ. А-3, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 10, площею 176,3 кв.м.) на підставі Договору від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И як правовстановлюючого документа.
У свою чергу, посилання позивача на відсутність укладеного між сторонами окремого договору про задоволення вимог третьої особи як на підставу для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки суд не приймає до уваги, оскільки ст. 36 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV (у редакції, що діяла на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення) передбачено два альтернативні способи позасудового врегулювання, а саме: 1) згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі; 2) згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя. Відтак, наявність договору про задоволення вимог третьої особи не є виключною умовою для здійснення державної реєстрації за третьою особою права власності на предмет іпотеки. Доказів зворотнього представником позивача не надано.
Із урахуванням викладених вище обставин у їх сукупності суд дійшов висновку, що рішення відповідача про державну реєстрацію за третьою особою права власності на предмет іпотеки, здійснене на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься в іпотечному договорі від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И, є правомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач та третя особа, на переконання суду, обґрунтували правомірність рішення відповідача про державну реєстрацію за третьою особою права власності на предмет іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься в іпотечному договорі від 04.09.2014 № ДК2014-0101/И.
У свою чергу, позивачем не надано суду достатніх та переконливих доказів на обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а відтак, у його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, підстави для стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 – 10, 14, 90, 143, 241 – 246 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Запоріжспецсталь» (код ЄДРПОУ 25481928, 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 23) до Приватного нотаріуса ОСОБА_1 Дніпропетровського міського нотаріального округу (49000, АДРЕСА_1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» (код ЄДРПОУ 26237202, 49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24) про визнання протиправними та скасування рішення суб’єкта владних повноважень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Прудивус
Судове рішення № 72769096, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 16.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 808/465/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: