Ухвала суду № 7276760, 23.12.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                                                                                К-9903/07

                                                                                                              м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

                     Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2006 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 р.

у справі № 2-24/18773-2006А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримнафтопродукт»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

                     ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2006 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 р., позов задоволено.

ДПІ у місті Сімферополі подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти у справі нове судове рішення про направлення справи на новий розгляд. Посилається на порушення судами норм процесуального права: ст.ст. 190-195 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

31.01.2005 р. ВАТ «Кримнафтопродукт»подало до ДПІ у м. Сімферополі розрахунок земельного податку на 2005 рік згідно із якого земельний податок визначено у сумі 75481,39 грн. зі щомісячною сплатою 6290,12 грн.

У зв’язку із тим, що земельні ділянки знаходяться на території ГРЄСівської селищної ради, яка має код 0110165600, 17.03.2005 р. позивач надав до ДПІ у м.Сімферополі новий податковий розрахунок із зазначенням правильного коду.

22.03.2005 р. позивач надав до ДПІ у м. Сімферополі уточнюючий податковий розрахунок земельного податку, яким зменшив податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки коду органу місцевого самоврядування на суму 75481,39 грн.

Актом № 5532/15-3/03482270 від 11.10.2006 р. документальної невиїзної перевірки за період з 02.03.2005 р. по 10.10.2006 р. зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, яке полягало у тому, що позивач несвоєчасно сплатив узгоджене податкове зобов’язання з податку на землю за січень 2005 року у сумі 6290,12 грн., оскільки граничним терміном погашення є 02.03.2005 р., а податкове зобов’язання сплачено 24.03.2005 р.

Податковим повідомленням-рішенням № 0010021503/0 від 18.10.2006 р. позивачеві визначено штраф у сумі 629,01 грн. за затримку на 22 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання за сплати податку на землю на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для застосування до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгоджених податкових зобов’язань.

Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач платіжним дорученням № 7 від 11.02.2005 р. сплатив податок на землю за січень-лютий 2005 року у сумі 12580,24 грн. до місцевого бюджету ГРЄСівської селищної ради, тобто з дотриманням граничного строку сплати узгоджених податкових зобов’язань.

Відповідальність у вигляді штрафу, передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, може бути застосована до платника податків за умови несплати протягом законодавчо визначених граничних строків суми узгодженого податкового зобов’язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. № 1251-XII обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Ініціювання позивачем сплати податкового зобов’язання з податку на землю до місцевого бюджету відбулося саме 11.02.2005 р., у зв’язку із чим відсутні підстави вважати, що погашення податкового зобов’язання відбулося в інший день.

Доводи податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, про неправильне зазначення судом першої інстанції у резолютивній частині постанови номеру податкового повідомлення-рішення та його дати, судом касаційної інстанції беруться до уваги, утім, суд касаційної інстанції, оцінюючи мотивувальну частину постанови, вважає за правильне залишити постанову без змін, оскільки судом була надана правова оцінка саме податковому повідомленню-рішенню, яке було предметом оскарження, що свідчить про те, що судом першої інстанції в резолютивній частині була допущена описка, яка може бути виправлена судом з власної ініціативи або за заявою особи, яка брала участь у справі, у порядку, встановленому ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                   УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2006 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 р. –без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

                    Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

          Судді                                                            Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

О.А. Сергейчук

О.І. Степашко