Ухвала суду № 72767389, 16.03.2018, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/68/2018

Справа № 317/2219/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.

за участі:

представників позивача ОСОБА_1

ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяву цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_8 про встановлення факту, визнання майна спільною сумісною власністю і його поділ,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького районного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_8 про встановлення факту, визнання майна спільною сумісною власністю і його поділ.

23.02.2018 р. до Запорізького районного суду Запорізької області надійшло клопотання представника ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_3, про скасування заходів забезпечення позову у даній цивільній справі.

Заявник просить суд:

– зняти арешт з ? частини земельної ділянки, кадастровий номер 2322181600:08:001:2226 площею 0,0722 га, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізькій район, с. Сонячне, вул. Зелена Діброва, 16, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7;

– зняти арешт з ? частини житлового будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, Запорізькій район, с. Сонячне, вул. Зелена Діброва, 16, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7;

– зняти арешт з ? частини автомобіля Bentley Mulsane, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7;

– зняти арешт з ? частини автомобіля Bentley Continental, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7.

В обґрунтування клопотання зазначає, що при вирішенні питання про арешт майна суд не врахував фактичні дані у зв’язку з їх відсутністю в матеріалах справи. Судом достовірно вказано в ухвалах, що зазначене майно належить на праві приватної власності ОСОБА_7.

Накладений арешт порушує її право приватної власності, внаслідок чого вона позбавлена можливості у повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

ОСОБА_7 придбала згідно договору купівлі-продажу:

– земельну ділянку, кадастровий номер 2322181600:08:001:2226 площею 0,0722 га, розташовану за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Зелена Діброва, 16;

– житловий будинок, розташований за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Зелена Діброва, 16-а.

З пункту 3 Договору купівлі-продажу житлового будинку від 24.10.2014 року вбачається, що «Продавець» (ОСОБА_6С.) продав особисту власність «Покупця» житловий будинок, отримавши за нього 1843300,00 грн.

З абзацу 3 пункту 6.2 Договору вбачається те, що «Покупець» ОСОБА_7 довела до відома «Продавця» (ОСОБА_6С.) про те, що житловий будинок набувається ОСОБА_7 в особисту приватну власність за власні кошти, бо на момент його придбання в шлюбі не перебуває, однією сім’єю без укладення шлюбу ні з ким не проживає.

Аналогічний зміст викладений і в Договорі купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 2322181600:08:001:2226.

Вважає, що отримання позивачем коштів від продажу будинку 24.10.2014 року та від продажу земельної ділянки в усякому разі унеможливлювало для ОСОБА_6 використання зазначеної суми коштів для придбання автомобілів в 2012-2013 роках.

Також представник відповідача у клопотанні зазначає, що позивач не надав суду жодних об’єктивних свідчень про те, що ОСОБА_7 придбала на особисті кошти в особисту власність спірне майно саме з метою його спільного використання.

Крім того представник відповідача посилається на те, що 05.07.2017 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки за № 328774, за яким в іпотеку було передано спірне нерухоме майно, а саме: житловий будинок за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Зелена Діброва, 16-а, та земельну ділянку, кадастровий номер 2322181600:08:001:2226 площею 0,0722 га, розташовану за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Зелена Діброва, 16.

Стосовно автомобілів представник відповідача зазначає наступне.

Бухгалтерські та фінансові документи є належними доказом, який спростовує твердження позивача про використання його особистих коштів для придбання спірного майна.

Згідно договору продажу від 01 червня 2012 року № 010612/01 у м. Києві ОСОБА_7 придбала автомобіль Bentley Mulsane, 2012 року випуску, за 364760,00 грн.

В той же час, в позовної заяві ОСОБА_6 та в уточнених вказав, що з червня 2012 року по грудень 2016 року він перебував з ОСОБА_7 у фактичних шлюбних відносинах та проживав із нею однією сім’єю. Звертає увагу на те, що такі обставини не могли виникнути в перші часи знайомства, тобто угода про придбання укладена 1-го дня червня 2012 року.

Згідно договору купівлі-продажу № 23092013/001 від 23 вересня 2013 року у м.Києві ОСОБА_7 придбала автомобіль Bentley Continental, 2013 року випуску, у ТОВ «ВИЖАР» за 240765,00 грн.

Згідно договору купівлі продажу саме покупець зобов’язався сплатити суму відповідно до умов п. 2.1 вказаного Договору.

Крім того, з метою виконання договору купівлі-продажу № 23092013/001 від 23.09.2013 р. ОСОБА_7 уклала нотаріальний договір застави № 52111470685В-ТА від 18.10.2013 р., де зазначено, що ОСОБА_7 є власником застави, а саме автомобіля Bentley Continental, 2013 року випуску.

У той же час, нотаріальний договір застави № 52111470685В-21 від 18.10.2013 р. був складений фактично на підставі кредитного договору № К52111470685В в м. Дніпропетровську від 18.10.2013 року, де ОСОБА_7 уклала кредитний договір. Цільовим призначенням кредиту є здійснення розрахунків з метою придбання у власність нового транспортного засобу.

Із всіх вищенаведених договорів (купівлі-продажу, кредиту, іпотеки та ін.) встановлено, що ОСОБА_7 неодноразово на вимогу другої сторони вказувала, що в шлюбних відносинах (в різних формах розуміння) не перебувала на час підписання договорів в період часу з 2012 року по 2014 рік.

На переконання представника відповідача жодного письмового доказу позивачем не надано до суду, які свідчать про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у шлюбних відносинах та проживали із з нею однією сім’єю, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, піклувались один про одного.

З таких фактичних обставин суд повинен зробити висновок, що позовні вимоги взагалі не підлягають задоволенню, а необхідність в арешті майна ОСОБА_7 на теперішній час відпала, оскільки немає законних підстав.

Крім того, аналогічне за своїм змістом клопотання про скасування заходів забезпечення позову подано представником відповідача ОСОБА_5, що надійшло до суду 02.03.2018 р.

У підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримав подане клопотання про скасування заходів забезпечення позову, надав пояснення, аналогічні тим, що у ньому містяться. Також підтримав клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що було подано представником відповідача ОСОБА_5

У підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання про скасування заходів забезпечення позову, надав пояснення, аналогічні тим, що у ньому міститься. Також підтримав клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що було подано представником відповідача ОСОБА_3

У підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 підтримав обидва клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Представник позивача ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотань про скасування заходів забезпечення позову. Зазначив, що вирішення питання забезпечення позову не було вирішенням справи по суті. Просив урахувати, що заходи є тимчасовими, співмірними позовним вимогам. Висловив думку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Представник позивача ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотань про скасування заходів забезпечення позову з тих же підстав. Також просив урахувати, що строк дії договору іпотеки закінчується у липні 2018 року, тож через іпотечний договір відповідач може відчужити спірне майно.

Оскільки обидва клопотання є аналогічними за своїм змістом, доводами, містять тотожну прохальну частину, доцільним є їх спільний розгляд.

Вислухавши доводи клопотань, думку представників учасників справи, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 22.08.2017 р. задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт: на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2322181600:08:001:2226 площею 0,0722 га, розташовану за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Зелена Діброва, 16; на 1/2 частину житлового будинку за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Зелена Діброва, 16-а; на 1/2 частину автомобіля Bentley Mulsanne, 2012 року випуску, державний номер AE1111CI; на 1/2 частину автомобіля Bentley Continental, 2013 року випуску, державний номер AE1111EC.

При вирішення питання про забезпечення позову суддею було встановлено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу зазначеного майна, на 1/2 частину якого претендує позивач, та яка, може безперешкодно бути відчужена відповідачем. У зв’язку з чим було ухвалено рішення про забезпечення позову.

У подальшому ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 12.12.2017 р. задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт: на 1/2 частину автомобіля Bentley Mulsanne, 2012 року випуску, номерний знак для разових поїздок 04ВТ0281; на 1/2 частину автомобіля Bentley Continental, 2013 року випуску, номерний знак для разових поїздок 04ВТ0297. Під час розгляду клопотання судом було встановлено, що позивач має обґрунтовані припущення, що відповідач може відчужити спірне майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З клопотань про скасування заходів забезпечення позову вбачається, що усі доводи про скасування заходів забезпечення позову зводяться до спростування доводів позовної заяви і полягають у запереченнях відповідачем фактів проживання з позивачем однією сім’єю та придбання спірного майна за спільні кошти.

З огляду на вищевикладене, надання змістовного аналізу судом доданих до клопотань про скасування заходів забезпечення позову доказів, які стосуються фактично не підстав накладення арешту, а обґрунтованості позову, фактично призведе до вирішення справи по суті, що є недопустимим.

Суд не погоджується з доводами представників відповідача про те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частину спірного майна призвело до порушення права приватної власності ОСОБА_9, оскільки суд повторно констатує, що арешт майна не завдає шкоди майновим правам відповідача, адже не перешкоджає праву відповідача володіти та користуватися цим майном, а лише спрямоване на забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а зміст заходу забезпечення позову не є тотожнім задоволенню заявлених позовних вимог.

Що стосується доводів клопотання про те, що спірне нерухоме майно було передано в іпотеку ОСОБА_8 за нотаріально посвідченим договором від 05.07.2017 р. № 328774, суд зазначає, що у разі скасування заходів забезпечення позову зі спірного нерухомого майна, іпотекодержатель матиме змогу звернути стягнення на це майно, що в свою чергу зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.

Крім того, суд зауважує, що наразі відсутні відомості, що сама лише наявність арешту предмета іпотеки якимось чином порушує права іпотекодержателя, оскільки наразі відсутні відомості про існування процедури звернення стягнення на спірне майно як на предмет іпотеки.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що заявниками не наведено переконливих доводів того, що арешт накладений згідно ухвал судді Запорізького районного суду Запорізької області від 22.08.2017 р. та 12.12.2017 р. слід скасувати, зокрема не було зазначено, що щодо майна, яке перебуває під арештом відсутній спір, або відсутня загроза утруднення чи невиконання можливого рішення суду про забезпечення позову, а також те, що заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами. У зв’язку з цим у задоволенні клопотань слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-150, 158, 259-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову від 23.02.2018 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_8 про встановлення факту, визнання майна спільною сумісною власністю і його поділ – відмовити у повному обсязі.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову від 23.02.2018 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_8 про встановлення факту, визнання майна спільною сумісною власністю і його поділ – відмовити у повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи судові рішення оскаржуються до Апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя Д.І. Сакоян