Ухвала суду № 72766158, 12.03.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/2599/18

6/295/42/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Чішман Л.М.,

секретар - Савіної Л.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про тимчасове обмеження особи у здійсненні права на виїзд за кордон,-

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Сладь Т.П. звернулась до суду з поданням,в якому просила тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: Житомирська обл.., АДРЕСА_1 до виконання зобов’язань, покладених на нього зведеним виконавчим провадженням №55392350 про стягнення боргів з ОСОБА_1 на користь юридичних осіб на загальну суму 634353,40 грн. ( з урахуванням виконавчого збору).

В обгрунтування подання вказано, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Житомирській області знаходиться зведене виконавче провадження №55392350 про стягнення боргів з ОСОБА_1 на користь юридичних осіб на загальну суму 634353,40 грн. (з урахуванням виконавчого збору). Проведеними діями виконавцем встановлено наявність нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_1 Проте, станом на 01.03.2018 року вимоги державного виконавця Барановським С.М. не виконані, попередження проігноровані та заборгованість згідно виконавчих документів не погашається.

В судовому засіданні державний виконавець Сладь Т.П. підтримала подання та просила задовольнити.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку

Згідно частин 1-2 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Частина перша ст. 33 Конституції України передбачає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.

Пункт 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» визначає, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Судова практика у вирішенні питання про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України орієнтує на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов’язань, а умисного ухилення від їх виконання, тому з’ясуванню судом підлягає чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов’язання у повному обсязі або частково.

Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши викладені норми та додані до подання докази, суд вважає, державним виконавцем не доведено суду, що особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Відповідно до листа Державного підприємства «Сетам» віл 05.01.2018 року за №1080/18-18-18електронні торги з реалізації предмета іпотеки, а саме нежитлової будівлі площею 461,9 кв.м., за адресою: Житомирська обл., м. Коростень, вул. Маяковського, 109 відбудуться 05.03.2018 року о 09-00 год.

Державний виконавець акцентує увагу на тому, що дії ОСОБА_3 щодо подання до суду скарги до суду про скасування постанови начальника УДВС ГТУЮ в Житомирській області про передачу матеріалів виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень та зупинення реалізації майна боржника свідчать про те, що останній ухиляється від виконання вказаного виконавчого провадження.

Проте, наведене не може однозначно свідчити про ухилення ОСОБА_3 від виконання рішення суду, оскільки право на оскарження дії державного виконавця передбачене сьомим розділом ЦПК України.

Посилання державного виконавця на факт ухилення від виконання рішення на ту обставину, що боржник не з"явився на його виклик 20.12.2017 року, не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки отриманий боржником 02.01.2018 року, тобто поза строком встановленим державним виконавцем для його явки.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання.

Керуючись ст.ст.260, 441ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у здійсненні права на виїзд за кордон.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М.Чішман