Ухвала суду № 72765865, 12.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/328/18 Справа № 183/957/18 Слідчий суддя - Крохмалюк І.П. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Живоглядової І.К., Крот С.І.

за участю:

секретаря судового засідання Чміль О.О.

прокурора Гонжи І.Є.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України,

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2018 року було задоволено клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 березня 2018 року включно, без визначення розміру застави.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених вище, а саме передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінила в сукупності й інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ні захисником ОСОБА_2, ні підозрюваним ОСОБА_3 не надано слідчому судді доказів наявності у ОСОБА_3 тяжких або хронічних захворювань; підозрюваний ОСОБА_3 повідомив слідчого суддю про те, що він офіційно не працює, постійного джерела доходу не має; також підозрюваний ОСОБА_3 за місцем реєстрації не мешкає, разом з співмешканкою орендує квартиру, однак документів на підтвердження цього стороною захисту надано не було. Також стороною захисту не було надано доказів, які б свідчили про репутацію підозрюваного ОСОБА_3 Крім того, слідчий суддя на підставі ст.. 178 КПК України врахівав тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

Також слідчий суддя зазначив, що відповідно до клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, останній був затриманий 23.02.2018 року о 14.55 годин. При цьому в матеріалах, доданих до клопотання, міститься протокол затримання ОСОБА_3 відповідно до якого фактичний час затримання зазначений 13.05 годин. Слідчий суддя вважає, що час затримання ОСОБА_3 слід рахувати саме з цього часу, а саме з 13.05 години 23.02.2018 року.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 виражає свою незгоду з ухвалою суду першої інстанції, оскільки, на її думку, жодного вмотивування, яким саме чином перебування підозрюваного на волі може вплинути на свідків та потерпілих, не наведено, слідчим не було надано будь - яких посилань на те, яким саме чином підозрюваний намагався впливати на свідків та потерпілих, тож такі висновки суду є передчасними, голослівними та нічим не обумовленими. Ані пояснень, ані ставлення до скоєного від її підзахисного суд почути не забажав. Протокол про затримання щодо мого

підзахисного складався не з моменту затримання і навіть не відразу в поліції. Затримано її

підзахисного було о 13.05 23.02.2018 року, а протокол складався вже, коли захисник прибула до поліції близько 17.00, але в протоколі чомусь зазначено час його складання «14.55». Також захисник вказує, що підозра, пред’явлена її підзахисному, необгрунтована, ризики, зазначені у клопотанні слідчого, не доведені, а також не наведено жодних підстав, чому саме неможливо застосувати будь - який більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі. Крім того, як вказує захисник, у ОСОБА_3 наявні стійкі соціальні зв'язки, він має родину (матір, батька та сестру), має постійне місце проживання. Так, у розглядуваному випадку судом не взято до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_3 зареєстрований за певною адресою та проживає за адресою орендованого приміщення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.146 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об’єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існує обґрунтованний ризик, що ОСОБА_3, знаходячись на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Про наявність зазначеного ризику свідчить те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного законом до категорії тяжких, за яке передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на тривалий строк, а саме від 5 до 10 років. Підозрюваний ОСОБА_3 розлучений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, постійного місця роботи не має, суспільно-корисною працею не займається, тому стійкі соціальні зв’язки в нього відсутні. У зв'язку з цим слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м’яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Посилання ж сторони захисту на недоведеність провини підозрюваного у скоєнні вищезазначеного злочину, тобто безпідставність підозри, є неприйнятним для колегії суддів, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, тож апеляційні вимоги сторони захисту в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги і соціальні зв’язки підозрюваного, оскільки їх наявність та міцність, а також і дані, характеризуючі особу, на що є посилання в апеляції захисника, не спростовує і не зменшує достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3

Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

Г.П. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Крот