Постанова № 72764319, 12.03.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2018 справа № 905/2659/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1 (доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3При секретарі судового засідання: ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача:не з'явилисьвід відповідача: від третьої особи:не з'явились не з'явилисьрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг в Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької областіухвалене14.12.2017р. по справі№905/2659/17 (суддя О.В.Чернова)за позовомДочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Покровськ, Донецька областьдо за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про Служби автомобільних доріг в Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 176 087,07 грн., та 3% річних в розмірі 34 598,02 грн.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 р. Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м. Покровськ, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом №01-24/943 від 13.11.2017 р. до Служби автомобільних доріг в Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 176 087,07 грн. та 3% річних в розмірі 34 598,02 грн. всього 210 685,09 грн., витрати зі сплати судового збору (том 1, а.с. 3-6).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строку виконання зобов`язання за договором підряду №2-2 від 25.02.2014р.,у зв’язку з чим, нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 34 598,02 грн., та інфляційні нарахування у розмірі 176 087,07 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.11.2017 р. суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залучення в порядку ст.27 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017 р.) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління казначейської служби України у Донецькій області (том 1, а.с.1).

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. позовні вимоги Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Покровськ, Донецька область до Служби автомобільних доріг в Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 управління Державної казначейської служби України у Донецькій області м. Маріуполь Донецька область про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 176 087,07 грн. та 3% річних в розмірі 34 598,02 грн. – задоволено повністю.

Стягнуто зі Служби автомобільних доріг в Донецькій області на користь Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м. Покровськ 3% річних у розмірі 32594,98 грн., інфляційні витрати у розмірі 176087,07 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 3130,28 грн. (том 2, а.с.79-81).

12.12.2017р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №01-24/1015 від 07.12.2017р., відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача суму індексу інфляції у розмірі 176087,07 грн. та 3% річних у розмірі 32594,98 грн. (том 2, а.с.72).

Вищенаведена заява позивача про зменшення позовних вимог була прийнята судом першої інстанції.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Служба автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область звернулась з апеляційною скаргою №01.3-2 від 03.01.2018 р., в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14 грудня 2017 року по справі №905/2659/17. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову до Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область з огляду на доводи, викладені у скарзі. Для всебічного розгляду апеляційної скарги витребувати із господарського суду Донецької області матеріали судової справи №905/254/17. Розподіл судових витрат здійснити між сторонами відповідно до законодавства (том 2, а.с. 87-89).

В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а саме, ст. ст. 257,267,625 Цивільного кодексу України.

Посилається на те, що відсутність коштів на бюджетних рахунках відповідача за призначенням фінансування робіт з поточного середнього ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування Донецької області фактично унеможливлювало визнання Замовника (Відповідача) таким, що порушив грошові зобов’язання перед позивачем з огляду на узгоджені сторонами положення договору щодо настання події у вигляді наявності коштів на бюджетних рахунках.

Вказує на положення ч.2 ст.251 та ч.2 ст. 252 Цивільного кодексу України, які передбачають, що термін визначається вказівкою на подію, яка повинна неодмінно настати, тобто має об’єктивний характер. Особливість такого визначення терміну полягає у тому, що учасники господарських відносин не знають заздалегідь точної дати його настання.

Також, зважаючи на узгоджені сторонами положення договору №2-2, факти встановлені рішенням суду у справі №905/254/17 (відсутність коштів на бюджетних рахунках відповідача) та вимоги заявлені позивачем, апелянт вважає, що висновок господарського суду першої інстанції у справі №905/2659/17 про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат є неправомірним.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 10.01.2018 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя – Чернота Л.Ф., Попков Д.О., Будко Н.В. (том 2, а.с.84).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2018р., керуючись ст.262 Господарського процесуального кодексу України було поновлено Службі автомобільних доріг в Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область процесуальний строк, встановлений на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. у справі №905/2659/17, відкрито апеляційне провадження по справі №905/2659/17, зобов»язано учасників справи до 30.01.2018 р. включно надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України (том 2,а.с.85-86).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018 р., керуючись ст.ст. 234, 268, 270 Господарського процесуального кодексу України було призначено апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг в Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. по справі №905/2659/17 до розгляду на 12.03.2018 р. о 14:20 год. (том 2, а.с.99).

Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” (який набрав чинності 16.01.2018 р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності від 15.12.2017р.

Учасники справи (представники сторін) в судове засідання 12.03.2018 р. не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2017 р.) не скористалися. В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення які повернулися до Донецького апеляційного господарського суду з відміткою: “-вручено за довіреністю повноважному представнику” (том 2, а.с.98,100).

Пункт 2 ч.3 ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) зобов'язує сторони з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою.

Пунктом 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) врегульовано, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін не визнавалась обов’язковою судова колегія вважає можливим розглянути справу №905/2659/17 без участі учасників справи.

Відповідно до п.3 ст. 222, ст. 223 ГПК України (у новій редакції) складено протокол судового засідання (том 2, а.с. 101).

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в матеріалах справи №905/2659/17.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

У даному випадку не переглядається прийняте рішення по справі №905/254/17 про стягнення основного боргу. А межі перегляду у даній справі, то апеляційна скарга розглядається щодо рішення про стягнення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.02.2014р. між Службою автомобільних доріг у Донецькій області (замовник) в особі начальника ОСОБА_6, що діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Укравтодору від 02.11.2011 р. №12 з однієї сторони та ДП “Донецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (підрядник) в особі директора ОСОБА_7, що діє на підставі Статуту з іншої сторони було укладений договір №2-2, за умовами якого підрядник бере на себе зобов’язання за завданням замовника своїми силами і засобами, на власний ризик виконати послуги у 2014 році з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування Донецької області, а Замовник – прийняти і оплатити такі послуги.

Пунктом 2.1. договору (в редакції, погодженій сторонами у Додатковій угоді від 30.12.2014р. до договору №2-2 від 25.02.2014р.) встановлено, що договірна ціна послуг (робіт), надання яких доручається Підряднику, становить 79 499 969 грн. 79 коп., у тому числі: ПДВ – 13 249 994 грн. 96 коп.

Відповідно до п.3.1. договору (в редакції, погодженій сторонами у Додатковій угоді від 31.12.2014р. до договору №2-2 від 25.02.2014р.), підрядник розпочинає виконання послуг (робіт) з 01.01.2014р. і забезпечує їх завершення до 31.03.2015р.

У відповідності до п.10.1. договору сторонами погоджено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником протягом 20 банківських днів, при наявності коштів на бюджетних рахунках, після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в).

Відповідно до п.10.2. договору, до акта приймання виконаних будівельних робіт додається довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3).

Пунктом 15.1. договору (в редакції, погодженій сторонами у додатковій угоді від 31.12.2014р. до договору №2-2 від 25.02.2014р.) встановлено, що договір діє до 31.03.2015р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов’язань та фінансових розрахунків за виконані послуги.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням господарського суду Донецької області від 01.06.2017р. у справі №905/254/17 (том 2, а.с.3447) позовні вимоги Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Служби автомобільних доріг в Донецькій області задоволені частково та вирішено стягнути з Служби автомобільних доріг в Донецькій області на користь Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованість за договором №2-2 від 25.02.2014р. у розмірі 2215487,19 грн., інфляційні втрати у сумі 1240672,83 грн. за період з 01.02.2015р. по 01.01.2017р. та 3% річних у сумі 129469,42 грн. за період з 01.02.2015р. по 12.01.2017р.

ОСОБА_2 втановлено факт виконання позивачем робіт за вказаним договором в сумі 2 215 487,19 грн. та граничний строк оплати виконаних робіт – 26.01.2015 р., що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт, які містяться в том 1 матеріалів даної справи.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла на момент прийняття рішення), передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, згідно ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла на момент прийняття рішення).

У даному випадку, відповідач здійснив оплату суми основного боргу у розмірі 2215487,19 грн. - 11.07.2017р., у зв`язку з чим несвоєчасна оплата згідно умов договору №2-2 від 25.02.2014р. визнана місцевим судом як порушення відповідачем грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач – таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов’язковість договору для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

У даному випадку, за рішенням №905/254/17 стягнуто розмір основного боргу, інфляційні витрати та 3% річних по 01.01.2017 р.

Перевіривши розрахунок позовних вимог щодо інфляційної індексації, правові підстави, період (з 02.01.2017р. по 10.07.2017р. включно) та порядок їх нарахування судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції що задоволенню підлягає -176087,07 грн.

Перевіривши розрахунок позовних вимог щодо 3% річних, правові підстави, період

(з 13.01.2017р. по 10.07.2017р.) та порядок їх нарахування судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції що задоволенню підлягає - 32594,98 грн.

Перевіривши матеріали справи судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо твердження відповідача (скаржника) стосовно відсутності коштів на бюджетних рахунках за призначенням фінансування робіт з поточного середнього ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування Донецької області судовою колегією встановлено наступне.

Відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від оплати за умовами договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.05.2012 р. №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р.

Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Служби автомобільних доріг у Донецькій області залишається без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання щодо витребування справи №905/254/17 як необґрунтоване.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 86, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції), Положеннями п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) встановлено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. у справі №905/2659/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 р. у справі №905/2659/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у встановленому законом порядку протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 12.03.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 16.03.2018р.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Н.В.Будко

ОСОБА_3

Надруковано примірників 5:

1 – позивачу;

1 – відповідачу ;

1 - третій особі

1 – у справу;

1 – ГСД О;