Ухвала суду № 72763433, 16.03.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5684/16-к

1-кп/204/116/2018

У Х В А Л А

про продовження тримання обвинуваченого під вартою

16 березня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.

суддів: Самсонової В.В., Книш А.В.

при секретарі судового засідання: Макарчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань того ж суду кримінального провадження № 12016040670002384 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю прокурора: Текут?єва А.А.., захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, обвинуваченого: ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2018 року строк дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_1 продовжено до 16 березня 2018 року.

Ч. 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строків дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого. В обґрунтування клопотання зазначив, що змінювати міру запобіжного заходу ОСОБА_1 не є доцільним так як ризики, на підставі яких було обрано запобіжний захід не змінилися. Тобто, на сьогоднішній день існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Перебуваючи на волі, обвинувачений зможе чинити незаконний вплив на осіб, які в подальшому, після дослідження доказів, будуть викликані в судове засідання, а саме експерти, поняті та інші. Також, на думку прокурора, обвинувачений буде переховуватися від суду. Крім того, обвинувачений є агресивною особою, що також свідчить про можливість впливу на зазначених осіб.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання та просили змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. В обґрунтування заперечення зазначили, що загалом строк перебування під вартою ОСОБА_1 з часу фактичного затримання дорівнює 1 рік 7 місяців 16 днів. На даний час у цій справі не існує ризиків, що передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України та відсутні достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Паспорти ОСОБА_1 вилучені та зберігаються в органі Національної поліції. На його нерухоме майно накладено арешт. Раніше він не притягувався до кримінальної відповідальності. За весь час розгляду справи жодного разу не порушував порядок у судовому засіданні. За місцем проживання та реєстрації обвинуваченого проведено обшуки та вилучено речі, які вважав за необхідно вилучити слідчий, та зброя, яка зберігається в органі Національної поліції. За час розгляду в суді допитано усіх свідків, потерпіла, допитані експерти, та жодний з них не повідомляв про здійснення впливу з боку обвинуваченого. Обвинувачений має постійне місце проживання, нерухоме та рухоме майно у м. Дніпро. У цьому ж місці проживає його мати, ОСОБА_5, котра є особою пенсійного віку, має захворювання серцево-судинної системи. Обвинувачений постійно піклується про свою матір, підтримує з близькими родичами, друзями позитивні та стійкі соціальні зв’язки. До взяття під варту обвинувачений був зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснював підприємницьку діяльність у м. Дніпро. Упродовж тривалого періоду зарекомендував себе з позитивної сторони, має сумлінну ділову репутацію. Також, обвинуваченим потерпілій сплачено 32 000 грн. Обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем фактичного проживання та реєстрації, тому є всі підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою. Крім того, вважають що продовження строку тримання під вартою призведе до порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а в своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово констатував факт порушення прав людини у вигляді тривалого тримання під вартою.

Обвинувачений підтримав заперечення захисників.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 При цьому суд враховує наступне.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Визначений під час досудового розслідування судом строк тримання обвинуваченого під вартою, був продовжений судом до 16 березня 2018 року.

До спливу цього продовженого строку судове провадження не може бути закінченим.

Отже, вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою та захисників про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, колегія суддів, у відповідності до ст. ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 років та вважає наявними підстави для продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризиками, які колегія суддів оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, являються об’єктивні дані можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, вплив на експертів, понятих та потерпілу, яких суд ще не допитував під час судового провадження.

Таким чином, ризики, що були підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та продовження такого заходу, на сьогодні не перестали існувати.

Дані відносно особи обвинуваченого враховуються судом, а також період його тримання під вартою, однак, вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який може бути призначено реальне позбавлення волі до 15 років, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку.

Застосування до обвинуваченого більш м’яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду, також впливати іншим способом на експертів, понятих. В той час як сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування всіх обставин у справі, є достатньою для застосування щодо обвинуваченого такого запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу, що з часу знаходження кримінального провадження в Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська судом було допитано більшість свідків сторони обвинувачення, частково досліджено матеріали кримінального провадження, а відтак, суд без безпідставних зволікань та затримок здійснює розгляд даного провадження.

Таким чином, задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою виправдано, на сьогодні, необхідністю проведення ряду дій, а саме: дослідження та перевірка всіх доводів обвинуваченого, допиту всіх свідків, понятих та експертів, дослідження матеріалів кримінального провадження, в сукупності із наявними ризиками, що на сьогодні залишаються, а саме: об’єктивні дані можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, вплив на потерпілу та свідків, яких суд ще не допитував під час судового провадження.

Беручи до уваги викладене, а також обставини кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.

Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що обвинувачений не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище колегією суддів.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, як наслідок відмовити обвинуваченому та його захисникам в задоволенні клопотання в частині зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1, побоюючись покарання, може переховатися від суду або впливати на інших учасників, тобто перешкодити встановленню істини по справі. Тому, суд вважає, що доцільним є продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Будь-яких даних про зменшення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.

При цьому, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченого належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, у вигляді тримання під вартою продовжити до 14 травня 2018 року.

В задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4В, обвинуваченого ОСОБА_1 - відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ДУВП № 4 у Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Некрасов

Суддя В.В. Самсонова

Суддя А.В. Книш