Рішення № 72761841, 14.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2018 р.м. Одеса справа № 916/2857/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

розглядаючи справу № 916/2857/17

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" (вул. Собінова, 1, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49083)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАСЕРВІС УКРАЇНА" (АДРЕСА_1, 65069)

про стягнення 32017.54 грн.

За участю представників:

від позивача: не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем у справі - товариством з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" (позивач, ТОВ "АРДА-ТРЕЙДИНГ", постачальник) заявлені вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАСЕРВІС УКРАЇНА" (відповідач, ТОВ "АКВАСЕРВІС УКРАЇНА", покупець) про стягнення суми боргу у розмірі 32017,54 грн. з яких 26662,38 – сума основного боргу, 1456, 36 грн. 3 % річних, 3898,80 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 23.11.2017 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 07.12.2017 року.

07.12.2017 року ухвалою суду постановлено відкласти розгляд справи на 16.01.2018 року.

16.01.2018 року ухвалою суду постановлено справу розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VІІІ в порядку загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 14 лютого 2018 року.

Ухвалою суду від 14.02.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/2857/17 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 14.03.2018 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням умов договору поставки №046/13, який укладений 18.12.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" та товариством з обмеженою відповідальністю "АКВАСЕРВІС УКРАЇНА". Так як відповідач не здійснює добровільне погашення заборгованості, позивач змушений на підставі положень ст. ст. 525-526, 530, 599, 610, 611, 625, 692 ЦК України та ст. ст. 193, 202, 216, 218, 224 ГК України звертатися до суду із позовом.

До судового засідання представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" не з’явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАСЕРВІС УКРАЇНА" до судового засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі. В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу про належне сповіщення відповідача про дату, час та місце судового засідання (а.с. 40, 53, 59, 66/.

Оскільки належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, правом на надання відзиву на позов в установлений судом строк до 02.02.2018 року не скористався, справу розглянуто в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 18.12.2013 року між приватним товариством "АКВАСЕРВІС УКРАЇНА" та товариством з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" укладено договір поставки № 046/13 /а.с. 14-17, за умовами якого постачальник зобов’язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід’ємною частиною цього договору.

На підтвердження виконання позивачем своїх зобов’язань за договором поставки № 046/13 від 18.12.2013 року, судом досліджено видаткові накладні: № 5803 від 24.02.2016 року на суму 3095,16 грн. /а.с. 23/, № 3869 від 20.10.2015 року на суму 3223,26 грн. /а.с. 24/, № 3855 від 20.10.2015 року на суму 3223,26 грн. /а.с. 25/, № 4120 від 18.11.2015 року на суму 4105,5 грн. /а.с. 26/, № 4119 від 18.11.2015 року на суму 4105,5 грн. /а.с. 27/, № 4118 від 18.11.2015 року на суму 4105,5 грн. /а.с. 28/, № 5620 від 24.02.2016 року на суму 1 723,08 грн. /а.с. 29/, № 5622 від 24.02.2016 року на суму 3081,12 грн. /а.с. 30/. Всього на загальну суму 26 662,38 грн.

Разом із тим, судом досліджено відповідні товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв: № 3869 від 20.10.2015 року на суму 3223,26 грн. /а.с. 43/, № 3855 від 20.10.2015 року на суму 3223,26 грн. /а.с. 44/, № 4120 від 18.11.2015 року на суму 4105,5 грн. /а.с. 45/, № 4119 від 18.11.2015 року на суму 4105,5 грн. /а.с. 46/, № 4118 від 18.11.2015 року на суму 4105,5 грн. /а.с. 47/, № 5620 від 24.02.2016 року на суму 1723,08 грн. /а.с. 48/, № 5622 від 24.02.2016 року на суму 3081,12 грн. /а.с. 49/, № 5803 від 24.02.2016 року на суму 3095,16 грн. /а.с. 50/. Всього на загальну суму 26 662,38 грн.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату товару у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Суд зазначає, що спірні правовідносини регламентуються положеннями ст. ст. 11, 16, 509, 526, 530, 536, 611, 612, 625 ЦК України та ст.ст. 173, 193 ГК України.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, підставою звернення до суду є наявність порушеного особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.173 господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у томі числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За правилами ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У ході розгляду справи судом не виявлено норм права, на які посилався позивач, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п. 4.2 Договору, покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію, переданого постачальником товару не пізніше 45 днів з дати її поставки.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений за товар на суму 26 662,38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями п. 6.1 Договору визначено, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов’язань по даному договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права” передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Суд погоджується із наданим товариством з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" до позову розрахунком заборгованості /а.с. 9-13/, відповідно до якого, позивачем нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобов’язання в розмірі 1456,36 грн. /а.с. 13/ та інфляційні витрати в розмірі 3898,80 грн. /а.с. 11-12/.Розглянувши надані позивачем розрахуни трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов’язань та інфляційних витрат, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "АКВАСЕРВІС УКРАЇНА" трьох відсотків річних в розмірі 1456, 36 грн. та інфляційних витрат в розмірі 3898,80 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі. Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як законні та обґрунтовані.

Стосовно вимог позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред’явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 1600,00 грн., що вбачається із платіжного доручення № 217396 від 04.10.2017 року (а.с. 8).

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ "АКВАСЕРВІС УКРАЇНА" у повному обсязі, судовий збір у розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача ТОВ "АКВАСЕРВІС УКРАЇНА".

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-241 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" – задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАСЕРВІС УКРАЇНА" (АДРЕСА_1, 65069) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАСЕРВІС УКРАЇНА" (АДРЕСА_1, 65069) кошти у розмірі 32 017,54 грн. /тридцять дві тисячі сімнадцять гривень 54 копійки/, х яких: 26 662,38 грн. – сума боргу, 1456,36 грн. – 3 % річних, 3898,80 грн. – інфляційне збільшення боргу, а також судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. /одна тисяча шістсот гривень 00 копійок/.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.03.2018 року.

Суддя Н.Д. Петренко