Рішення № 72761706, 14.03.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Справа № 915/1356/17

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Коноваловій Є.С.

з участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, дов. від 12.07.2017 № 7671/12;

від відповідача – ОСОБА_2, дов. від 16.11.2017 № 1298;

розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті

справу № 915/1356/17

за позовом Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області,

54018, пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв;

до публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”,

01001, вул. Госпітальна, 12-Г, м. Київ;

в особі філії – Миколаївського обласного управління публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”,

54024, Херсонське шосе, 50, м. Миколаїв;

про стягнення збитків у сумі 1817 грн. 01 коп., –

В С Т А Н О В И В:

Інгульським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі – Інгульське ОУПФУ) пред’явлено позов до публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Миколаївського обласного управління публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (далі – Банк) про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 1817 грн. 01 коп. – матеріальної шкоди, з посиланням на неповне повернення ОСОБА_3, після одержання відповідного розпорядження позивача від 21.09.2017 № 12647/06 та відомостей про смерть пенсіонера ОСОБА_4, Інгульському УПФУ грошових коштів, направлених позивачем ОСОБА_3 у порядку укладеного між ними договору від 05.01.2010 № 15, з урахуванням додаткових угод до нього (далі – договір № 15), для виплати ОСОБА_4 пенсії, чим порушено умови п. 4 ст. 8 договору № 15 та п. 18 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 № 662) (далі – Порядок № 1596).

За такими вимогами ухвалою від 14.12.2017 порушено провадження в даній справі.

У відзиві від 15.01.2018 № 112.26-18/2 та запереченнях від 08.02.2018 № 112.26-09/14 Банк позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим, указуючи, що Банк повернув Інгульському УПФУ грошові кошти пенсіонера ОСОБА_4 в межах суми, наявної на його поточному рахунку на момент отримання відповідного розпорядження позивача, що узгоджується з умовами укладеного з позивачем договору та відповідає положенням Порядку № 1596.

Вислухавши представника позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та представника відповідача, яка підтримала доводи, викладені у відзиві та запереченнях на позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між ОСОБА_3 та Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, правонаступником якого є позивач, укладено договір від 05.01.2010 № 15 Згідно договору та додаткових угод до нього, Банк виконує у м. Миколаєві функції виплати пенсій та грошової допомоги, суми яких перераховує позивач, у відповідності до Порядку № 1596 (ст. 1 договору № 15).

ОСОБА_3 зобов’язується забезпечити, зокрема, укладення з пенсіонерами і одержувачами допомоги договорів про відкриття поточних рахунків; відкриття поточних рахунків пенсіонерам у порядку, встановленому Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493; видачу безкоштовно ощадних книжок або платіжних карток; зарахування сум пенсій на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від позивача (п. 2 ст. 3 договору № 15).

Пенсіонером ОСОБА_4 (клієнтом), який, у відповідності до заяви від 07.04.2011 № 120/24 про призначення/перерахунок пенсії, отримував пенсію за віком, укладено з ОСОБА_3 договір від 20.04.2012 № 59019 про відкриття фізичній особі поточного рахунку для зарахування заробітної плати/пенсії та здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки за дебето-кредитною платіжною схемою (далі – договір № 59019), згідно умов якого Банк відкрив пенсіонеру ОСОБА_4 рахунок № 26255500270425 для отримання заробітної плати/пенсії шляхом її зарахування на рахунок (п.п. 1.1, 1.2 договору № 59019).

Крім того, пенсіонером ОСОБА_4 укладено з банком договір № 262726 комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі – договір № 262726) шляхом підписання заяви про приєднання до загальних умов цього договору в редакції, актуальній на день підписання заяви про приєднання, що розміщена на сайті ОСОБА_3 www.oshadbank.ua, з урахуванням змін до них, і підписання заяви про встановлення відновлюваної кредитної лінії (а.с. 83-94).

На підставі вищевказаних договорів ОСОБА_3 відкрито ОСОБА_4 рахунок для отримання пенсії, на який, крім того, встановлено кредитний ліміт у сумі 1998 грн.

Із змісту поданого позивачем звіту щодо померлих громадян по Інгульському УПФУ за серпень 2017 року випливає, що пенсіонер ОСОБА_4 помер 21.07.2017, про що позивач дізнався 19.09.2017.

У зв’язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_4 позивач звернувся до ОСОБА_3 з розпорядженням від 21.09.2017 № 12647/06 про повернення пенсії в сумі 1998 грн., перерахованої ОСОБА_4 у період 01.08-30.09.2017, і ОСОБА_3 у той же день перераховано позивачу грошові кошти в сумі 180 грн. 99 коп. згідно платіжного доручення від 21.09.2017 № 103924855.

Позивач вважає, що ОСОБА_3 безпідставно не повернено грошові кошти в сумі 1817 грн. 01 коп. з рахунку померлого пенсіонера ОСОБА_4, які перераховані ОСОБА_3 для ОСОБА_4 у серпні та вересні 2017 року, тобто після смерті пенсіонера.

Суд вважає, що Інгульське ОУПФУ не доведено порушення ОСОБА_3 умов укладеного між ними договору та Порядку № 1596.

Згідно чинного законодавства, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Механізм виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків визначено Порядком № 1596 в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин. Уповноваженими банками є банки, визнані переможцями конкурсу на право виплати пенсій та грошової допомоги через банківські рахунки за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги, що проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з якими за результатами цього конкурсу Мінсоцполітики та Пенсійним фондом укладено відповідні договори. Виплата і доставка пенсій та грошової допомоги здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються: між уповноваженими банками та органами соціального захисту населення або центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат; між уповноваженими банками та органами Пенсійного фонду, а у разі централізованого нарахування пенсій – між уповноваженими банками та головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та органами Пенсійного фонду, у разі централізованого фінансування пенсій - між уповноваженими банками та головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві. Виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків). Уповноважені банки проводять операції з відкриття поточних рахунків, зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки і їх виплати відповідно до зобов’язань, визначених додатком 2 до Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1231 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662), та укладених договорів, передбачених пунктом 3 цього Порядку. Одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка (п.п. 1-6 Порядку № 1596).

За договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. ОСОБА_3 не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч.ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч. 1 ст. 1067 ЦК України).

У разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача або про визнання одержувача безвісно відсутнім або оголошення померлим уповноважений банк зобов’язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача або місяцем набрання законної сили рішенням суду про визнання одержувача безвісно відсутнім або оголошення померлим, і зробити відповідну відмітку в примірнику списку, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду та органу соціального захисту населення. Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом із нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача або місяцем набрання законної сили рішенням суду про визнання одержувача безвісно відсутнім або оголошення померлим, підлягають поверненню уповноваженим банком органам Пенсійного фонду та органам соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня після надходження таких відомостей (п. 18 Порядку № 1596).

Згідно умов укладеного між ОСОБА_3 та Інгульським УПФУ договору № 15, суми пенсій та грошової допомоги не зараховуються на поточні рахунки у разі, зокрема, наявності даних про смерть одержувача. З місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, Банк, при отриманні такого повідомлення, припиняє зарахування на поточний рахунок суми пенсій та грошової допомоги; зазначені суми, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, Банк повертає Фонду, за його письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня з надходження відомостей про смерть одержувача, за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера (п. 4 ст. 8 договору № 15).

За твердженнями ОСОБА_3, пенсіонер ОСОБА_4 використав установлений ОСОБА_3 кредитний ліміт, що також випливає із змісту поданих відповідачем виписок за період 25.03.2013-22.12.2017 по рахунку ОСОБА_4 (а.с. 95-124), і на момент надходження від Інгульського УПФУ пенсії ОСОБА_4 за серпень та вересень 2017 року, існувала кредитна заборгованість останнього у сумі 1817 грн. 01 коп., яку Банк, після надходження на рахунок ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 1998 грн., списав у порядку п. 7.1 укладеного з пенсіонером договору № 262726, згідно якого, з метою забезпечення належного та своєчасного виконання грошових зобов’язань клієнта перед ОСОБА_3, ОСОБА_4 доручив ОСОБА_3, а Банк набув право здійснювати договірне списання коштів з карткового та інших поточних рахунків клієнта, у сумах, що відповідають розмірам грошових зобов’язань клієнта.

Законодавством встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом (ст.1071 ЦК України).

Договірним списанням є списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом (п.п. 1.38, 1.39 ст.1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

У статті 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” наведено визначення банківських рахунків, – рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного ОСОБА_3 України від 21.01.2004 № 22 (далі – Інструкція № 22), власник рахунку в банку – особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.

Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції (п. 1.7. Інструкції № 22).

Крім того, з урахуванням положень глав 5, 12 Інструкції, стягувачами, що мають право ініціювати списання коштів з рахунків клієнтів без їх відома, можуть бути органи державної виконавчої служби (на підставі виконавчих документів, установлених законами України) та органи державної податкової служби (щодо стягнення податкового боргу, простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою чи територіальною громадою).

ОСОБА_3 виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. Порядок визначення залишку коштів встановлюється Національним банком України. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання в повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок одержувача (п. 22.9 ст. 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

Як встановлено судом, на момент отримання ОСОБА_3 розпорядження Інгульського УПФУ від 21.09.2017 про повернення пенсії ОСОБА_4 в сумі 1998 грн., на рахунку пенсіонера були наявними кошти лише в сумі 180 грн. 99 коп., яку Банк і повернув позивачу в день надходження розпорядження позивача.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що, по-перше, Банк не є набувачем пенсійних коштів пенсіонера ОСОБА_4, які, в свою чергу, є власністю останнього, а Банк лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунку зазначеного пенсіонера; по-друге, відсутність на рахунку пенсіонера ОСОБА_4 спірних коштів станом на день отримання банком повідомлення про його смерть, унеможливлює виконання вимоги Інгульського УПФУ про повернення останньому коштів у зазначеній у розпорядженні сумі.

Отже, позивачем не доведено заподіяння ОСОБА_3 шкоди в сумі 1817 грн. 01 коп. унаслідок порушення умов укладеного між ними договору та Порядку № 1596, а тому в задоволені позову належить відмовити повністю.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно зі ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.

У судовому засіданні 14.03.2018, згідно ст. 233 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 238, ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.03.2018.

Суддя Ю.М. Коваль.