Рішення № 72760649, 15.03.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/241/18

Провадження № 2-а/127/5/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Помазанові М.О.,

за участю: представника позивача – адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ФОП ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність, як фізична особа-підприємець, що підтверджується її свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

12.02.2008 року позивач придбала у ТОВ «ЕККА» приміщення офісу, що розташоване у м. Вінниці по вул. А. Артинова в будинку під номером 49, загальною площею 44,6 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №357.

Реєстраційним посвідченням КП «Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» від 13.02.2008 року державна реєстрація права власності на приміщення офісу за адресою: м. Вінниця, вул. А. Артинова, 49, зареєстровано за ОСОБА_3

17.10.2017 року головний інспектор відділу КБ ССКП Вінницької міської ради «Муніципальна поліція» ОСОБА_5 склав на позивача протокол серії ВА №000119 про адміністративне правопорушення відносно позивача, в якій інспектор зазначив, що позивач, усвідомлюючи свої протиправні дії, станом на 17.10.2017 року умисно не вжила заходів по укладенню з Вінницькою міською радою договору земельного сервітуту на частину земельної ділянки прибудинкової території за адресою: м. Вінниця, вул. А. Артинова, 49, де розміщено нежитлове приміщення для комерційного використання офісу «Ексклюзив дизайн», яке на праві власності належить ОСОБА_3, якою використовується зазначена частка земельної ділянки без відповідних документів, що засвідчує право на її використання та володіння, чим порушила п.п. 6.13.1 (22), 8.6.4 Правил благоустрою території м. Вінниці, за що передбачена відповідальність відповідно до ст.152 КУпАП.

Позивач вважає, що вищезазначена постанова суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки, по-перше, оскаржуваною постановою вирішено притягнути до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_3, хоча протокол про адміністративне правопорушення складений на гр. ОСОБА_3, а в протоколі №1131 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради від 27.10.2017 року зазначено, що за порушення вимог ст.152 КУпАП притягнути ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 1 700 грн., що прямо суперечить Закону, який передбачає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складається щодо особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, Закон розмежовує вчинення адміністративних правопорушень громадянами, посадовими особами і суб’єктами підприємницької діяльності (фізичними особами – підприємцями), зокрема, мірою відповідальності, яка для громадян обмежується штрафом в розмірі 80 неоподаткованих мінімумів, а на позивача накладено штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що є незаконним.

По-друге, позивач не вчиняла адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП, оскільки Вінницька міська рада, затвердивши правила благоустрою, підміняє поняття «самовільне зайняття земельної ділянки» поняттям «порушенням благоустрою», що є незаконним і суперечить вимогам закону, що знайшло своє відображення в постанові Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року у справі №К/800/53478/15.

По-третє, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було грубо порушено права позивача, зокрема, всупереч вимогам ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови не надіслана позивачу, а при її прийнятті не застосовано положення ст.ст.38, 284 КУпАП щодо застосування строків накладення адміністративного стягнення. Так, якщо відповідач визначив, як передбачене ст.152 КУпАП адміністративне правопорушення відсутність укладення позивачем договору сервітуту, то про цей факт йому було відомо ще зі складання 18.07.2012 року акту №226/9-04-11 перевірки дотримання вимог законодавства при використанні земель міста Вінниці, який міститься в матеріалах перевірки. Виходячи з того, що за ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через два місці з дня виявлення триваючого правопорушення, тому у відповідача не було законних підстав для накладення на позивача адміністративного стягнення.

А тому, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові.

В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні останніх відмовити у зв’язку з безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних міркувань.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 27.10.2017 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вінницької міської ради було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №1131 про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 700 грн. за те, що, усвідомлюючи свої протиправні дії, станом на 17.10.2017 року умисно не вжила заходів по укладенню з Вінницькою міською радою договору земельного сервітуту на частину земельної ділянки прибудинкової території за адресою: м. Вінниця, вул. А. Артинова, 49, де розміщено нежитлове приміщення для комерційного використання офісу «Ексклюзив дизайн», яке на праві власності належить ОСОБА_3, якою використовується зазначена частка земельної ділянки без відповідних документів, що засвідчує право на її використання та володіння, чим порушила п.п. 6.13.1 (22), 8.6.4 Правил благоустрою території м. Вінниці і посягнула на встановлений громадський порядок.

Відповідно до статті 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності – від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішенням Вінницької міської ради №104 від 01.03.2011 року затверджені Правила благоустрою території міста Вінниці (надалі – Правила) – нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою населеного пункту.

Так, згідно п.3.2.3 Правил громадяни у сфері благоустрою міста зобов’язані не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів у сфері благоустрою міста.

Відповідно до п.п.6.13.1.(22) Правил на об’єктах благоустрою забороняється встановлювати самовільно об'єкти (будь-які конструкції) зовнішньої реклами та торгівлі тощо; займати самовільно земельні ділянки і використовувати їх при відсутності документа, що засвідчує право на використання та володіння землею.

Однак, суд вважає за можливе зазначити, що самовільне зайняття земельної ділянки є окремими та самостійним адміністративним правопорушенням, яке передбачене статтею 53-1 КУпАП, а саме самовільне зайняття земельної ділянки, за яке передбачено більш м’яке покарання, ніж за порушення ст.152 КУпАП, а саме накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У той же час, п.22 п.6.13.1 рішення Вінницької міської ради від 01.03.2011 року №104 «Про затвердження Правил благоустрою території міста Вінниці» також забороняє займати самовільно земельні ділянки і використовувати їх при відсутності документа, що засвідчує право на використання та володіння землею.

Проте, по-перше, рішення міської ради є підзаконним нормативно-правовим актом та має меншу юридичну силу, ніж закон.

В той же час, статтею 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено вичерпний перелік обмежень при використанні об’єктів благоустрою, серед яких відсутнє самовільне зайняття земельної ділянки.

Таким чином, підпунктом 22 пункту 6.13.1 рішення Вінницької міської ради від 01.03.2011 року №104 «Про затвердження Правил благоустрою території міста Вінниці» розширено перелік встановлених законом обмежень при використанні об’єктів благоустрою.

Частина 3 статті 7 КАС України передбачає, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

За таких обставин суд виходить з того, що самовільне зайняття земельної ділянки, яке полягає у її використанні при відсутності документа, що посвідчує право на використання та володіння землею, не відноситься до порушення правил благоустрою, оскільки є окремим складом іншого адміністративного правопорушення. Крім того, підпунктом 22 пункту 6.13.1 рішення Вінницької міської ради від 01.03.2011 року №104 «Про затвердження Правил благоустрою території міста Вінниці» розширено, порівняно із законом, перелік встановлених законом обмежень при використанні об’єктів благоустрою шляхом віднесення до таких обмежень самовільного зайняття земельної ділянки, а тому вказаний пункт рішення ради не підлягає застосовуванню у спірних правовідносинах.

Крім того, частиною 1 статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов’язки. Суперечливе формулювання нормативних приписів нівелює таку гарантію.

А тому, висновок відповідача про порушення позивачем ст.152 КУпАП – порушення правил благоустрою території населеного пункту, що полягає в порушенні вимог п.п.22 п.6.13.1 рішення Вінницької міської ради від 01.03.2011 року №104 «Про затвердження Правил благоустрою території міста Вінниці», є неправомірним.

Вищезазначена позиція знайшла своє відображення у постанові Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року у справі №К/800/53478/15.

Більш того, суд звертає увагу на невідповідність відомостей про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме: оскаржуваною постановою вирішено притягнути до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_3, хоча протокол про адміністративне правопорушення складений на гр. ОСОБА_3, а в протоколі №1131 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради від 27.10.2017 року зазначено, що за порушення вимог ст.152 КУпАП слід притягнути ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 1 700 грн., що прямо суперечить Закону, який передбачає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складається щодо особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення.

Окрім того, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було грубо порушено права позивача, зокрема, всупереч вимогам ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови не надіслана позивачу, а при її прийнятті не застосовано положення ст.ст.38, 284 КУпАП щодо застосування строків накладення адміністративного стягнення. Так, якщо відповідач визначив як передбачене ст.152 КУпАП адміністративне правопорушення відсутність укладення позивачем договору сервітуту, то про цей факт йому було відомо ще зі складання 18.07.2012 року акту №226/9-04-11 перевірки дотримання вимог законодавства при використанні земель міста Вінниці, який міститься в матеріалах перевірки. Виходячи з того, що за ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місці з дня виявлення триваючого правопорушення, тому у відповідача не було законних підстав для накладення на позивача адміністративного стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду не знайшли своє підтвердження правомірність рішення відповідача, а строк на оскарження постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради №1131 від 27.10.2017 рокув силу ч.1 ст.121 КАС України підлягає поновленню, оскільки про винесення оскаржуваної постанови позивач дізналася лише 26.12.2017 року з отриманої відповіді на адвокатський запит від 20.12.2017 року.

Окрім того, враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України суд вважає за можливе стягнути з виконавчого комітету Вінницької міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань 1 762,00 грн. судового збору в дохід держави, від сплати якого звільнено позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.ст. 33, 152, 245, 276, 280 КУпАП, ст.ст.8, 9, 10, 72-78, 132, 139, 246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 пропущений строк на оскарження постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради №1131 від 27.10.2017 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради №1131 від 27.10.2017 року про притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 03084813, місцезнаходження якого за адресою: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: