Рішення № 72759235, 14.03.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2018 р. Справа № 903/553/17

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП “Санрайз” ЛТД

до Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” в особі Волинської філії

про стягнення 17 696,00 грн.

за участю представників-учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 03/08/17 від 03.08.2017 року;

від відповідача: н/з.

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. 42 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Суть: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Санрайз" ЛТД звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежна страхова компанія" в особі Волинської філії Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 17 696,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані таким:

19 лютого 2017 року о 14 год. 40 хв. на території стоянки біля Торгівельного центру “Нова лінія” сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ТОYОТА САМRY 2,4 реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ “УПСК” за договором (полісом) №АК/516323 від 20.12.2016 року та транспортного засобу ОРЕL АSТRА, реєстраційний номер, АС 2022АТ, що належить ТзОВ “ВТП “Санрайз” ЛТД, під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Сума завданих товариству збитків становить 17 696, 00 гривень.

Сторони на підставі п.33.2 ст. 33 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” 19 лютого 2017 року склали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини водія автомобіля НОМЕР_2 - ОСОБА_2

На місце дорожньо-транспортної пригоди виїжджав наряд поліції, який виходячи з обставин ДТП і порекомендував скласти повідомлення про ДТП, зазначивши, що порушником правил дорожнього руху, що призвело до пригоди, є водій автомобіля НОМЕР_3 - ОСОБА_2

20 лютого 2017 року товариством було подано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка ПрАТ “УПСК”.

27 лютого 2017 року товариством було подано заяву про отримання страхового відшкодування до ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія" номер страхового поліса винуватця ДТП АК/516323.

Листом №16 від 12 квітня 2017 року ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія” повідомила про відсутність правової підстави для здійснення страхового відшкодування, так як об'єктивних доказів про наявність порушень ПДР водієм ОСОБА_2, які були б причиною ДТП, не вбачається.

В зв'язку із відмовою у виплаті страхового відшкодування товариство звернулось із відповідною скаргою на дії та бездіяльність відповідача до Моторного (транспортного) страхового бюро України Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно повідомлень Моторного (транспортного) страхового бюро України від травня 2017 року за вих. №4.2.-1-/12526 та Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 01.06.2017 року за №4163/13-11 спір між ТОВ ВТП “Санрайз” ЛТД та ПрАТ “УПСК” має бути вирішений у судовому порядку.

Вважає відмову ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія” неправомірною.

Звертає увагу, що в момент ДТП транспортний засіб ОРЕL А5ТRА, реєстраційний номер, АС 2022АТ, що належить ТзОВ “ВТП “Санрайз” ЛТД, стояв, а транспортний засіб ТОУОТА САМRУ 2,4 реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 рухався в попутньому напрямку. Гальмівний шлях транспортного засобу ТОУОТА САМRУ 2,4 реєстраційний номер НОМЕР_1, відсутній.

Вважає, що в даному випадку водій транспортного засобу ТОYОТА САМRY 2,4 реєстраційний номер НОМЕР_1 не вправі був здійснювати об'їзд транспортного засобу з правої сторони, пересікаючи вузькі суцільні лінії, які позначали місця стоянки транспортних засобів, так як вільно міг здійснити об'їзд з лівої сторони, що вбачається із фотографій місяця ДТП. Об'їзд праворуч для водія ТОYОТА САМRY 2,4 реєстраційний номер НОМЕР_1 не був винятковим. Враховуючи це, водій ТОYОТА САМRY 2,4 реєстраційний номер НОМЕР_1 зазначив, що винен в ДТП.

Зважаючи на викладене, порушення водієм транспортного засобу ТОYОТА САМRY 2,4 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 правил дорожнього руху і є причиною ДТП.

Вважає, що ПрАТ “Українська пожежна страхова компанія” невірно застосувала правила дорожнього руху; підстав, які б надавали право відмовити у виплаті страхового відшкодування, передбачених Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності” немає, відповідно страховик без будь-яких на те правових підстав відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди товариству завдано збитків у розмірі 17696,00 гривень - вартість відновлювального капітального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Сума завданих збитків підтверджується актом приймання - передачі виконаних послуг від 28 лютого 2017 року, товарним чеком від 23 лютого 2017р.

ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" у відзиві від 28.07.2017р. позовні вимоги заперечує вказуючи,що у відповідності до положень п. 34.4. ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для визначення причин настання заявленої дорожньо-транспортної пригоди було залучено експерта-автотехніка.

Судовим експертом ОСОБА_4 у висновку експертного автотехнічного дослідження № 1399-17-АТ встановлено, що з технічної точки зору дії водія автомобіля НОМЕР_4 не відповідали технічним вимогам пунктів 15.1, 15.2, 15.13 Правил дорожнього руху України та знаходились в причинному зв'язку з подією. З технічної точки зору між діями водія автомобіля НОМЕР_5 та дорожньо-транспортною подією прямого причинного зв'язку не встановлено, оскільки діючи у відповідності з технічними вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України, даний водій не мав технічної можливості уникнути наїзду.

Експерт зазначає, що та обставина, що водій автомобіля НОМЕР_6 в односторонньому порядку міг забезпечити безпеку руху, дає підстави для категоричного висновку про наявність в нього технічної можливості попередити наїзд, діючи відповідно до технічних вимог пунктів 15.1, 15.2, 15.13 Правил дорожнього руху України.

Таким чином, причиною дорожньо-транспортної пригоди стало невідповідність дій водія ОСОБА_5 вимогам п.п. 15.1., 15.2. Правил дорожнього руху під час здійснення зупинки для висадки пасажирів, що спровокувало об'їзд автомобіля НОМЕР_7 з правого боку, який у даному випадку не заборонений Правилами дорожнього руху. Безпосередньо причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення пасажиром автомобіля НОМЕР_8 вимог п. 15.13 Правил дорожнього руху, яким забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху (п. 1.3. Правил дорожнього руху).

Акт приймання передачі виконаних послуг від 28.02.2017р. ФОП ОСОБА_6 виконаний не суб'єктом оціночної діяльності, а суб'єктом господарської діяльності, через що не може вважатись оціненою шкодою.

Згідно із абз. 2 п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.

Позивач не надав доказів, що страховик та потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Тому вважає, що позовні вимоги не приведені у відповідність до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Окрім того, згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Позивачем ціна позову розрахована без урахування зносу, що свідчить про невідповідність здійснених розрахунків вимогам законодавства.

Також, позивач не врахував розмір франшизи, визначений полісом № АК/5126323, який складає 500,00грн ( сума, яка не підлягає відшкодування згідно п. 12.1. ст. 12 Закону України про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників засобів").

Зазначив, що характер спірних правовідносин між позивачем та відповідачем не є деліктний, оскільки відповідач несе виключно договірну майнову відповідальність на умовах, визначених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2017 року у зв'язку із звільненням з посади судді Філатової С. Т. справу розподілено судді Костюк С. В..

Ухвалою суду від 18.10.2017р. справу №903/553/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП “Санрайз” ЛТД до Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” в особі Волинської філії Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 17 696,00 грн. прийнято до провадження суддею Костюк С.В.

Ухвалою суду від 19.12.2017 року в зв’язку з тим, що з 15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VII1 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України. Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції, було призначено підготовче засідання на 30.01.2018 року.

Ухвалою суду від 30.01.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2018р..

16.02.2018р. на адресу суду від позивача поступила відповідь на відзив відповідача в якій зазначено наступне.

10.11.2017 року експертом Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України було складено висновок №359 з приводу призначеної ухвалою суду судової автотехнічної експертизи. Згідно висновку експертизи водій автомобіля НОМЕР_9 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 1.10, 10.1, 12.3, 13.1 та 13.3 ПДР України, згідно яких мав переконатися, що об’їзд автомобіля буде безпечним, при обїзді дотримуватися безпечного інтервалу, здійснити об’їзд нерухомої перешкоди ліворуч в зв’язку з наявністю двох і більше смуг призначених для руху в одному напрямку, а в момент об’єктивного виявлення відкриття правих дверей в попереду розташованого автомобіля негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Тобто з технічної токи зору у водія автомобіля НОМЕР_9 ОСОБА_2 була можливість виконати безпечний об’їзд нерухомої перешкоди ліворуч і таким чином уникнути зіткнення транспортних засобів. Водій автомобіля Opel Astra р.н. знак АС 2022 AT ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 1.10, 15.9 и) ПДР України, згідно яких йому заборонялося зупинятися безпосередньо в місці виїзду з місць стоянки транспортних засобів. Тобто, згідно даного висновку, саме у завданні збитків і спричиненні ДТП (дорожньо-транспортна пригода) винним є водій автомобіля НОМЕР_9 ОСОБА_2, адже у його діях наявний склад правопорушення та прямий причинно-наслідковий зв'язок з дорожньо-транспортною пригодою, що останнім було підтверджено у складеному сторонами повідомленні про ДТП. Порушення вчинені водієм автомобіля Opel Astra р.н. знак АС 2022 AT ОСОБА_3 не були наслідком вчинення ДТП, що і не заперечується водієм автомобіля НОМЕР_9 ОСОБА_2 у повідомленні про ДТП. Експертне дослідження № 1399-17-АТ проведене експертом ОСОБА_4, висновки якого подано відповідачем, має бути оцінене судом критично, адже не є актом судового експерта попередженого про кримінальну відповідальність та висновки дослідження не відповідають поставленим експерту запитанням, а також спростовуються судовою експертизою проведеною у межах даної судової справи фахівцями криміналістичного центру МВС.

Не підтвердженою є обставина вчинення екстреного гальмування водієм автомобіля НОМЕР_9 ОСОБА_2, згідно п. 12.3. ПДР, адже відсутні докази даного факту, відповідно це є припущенням відповідача та експерта в висновку (експертному дослідженні №1399- 17-АТ).

У відповідності до ч. 3 ст. 33. ЗУ "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивачем було повідомлено страховика та надано транспортний засіб для огляду аварійному комісарові залученому відповідачем для огляду, фотографування пошкоджень, визначення обставин ДТП та розміру збитку.

По факту ДТП відповідачем було залучено аварійного комісара, який визначив обставини ДТП, здійснив фотографування пошкоджень транспортного засобу, визначив власний розмір збитку та коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу. З урахуванням положень даних статтей потерпілий -ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД може залучити власного аварійного комісара або експерта лише, якщо страховик не направляв на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна власного аварійного комісара або експерта для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Відтак, в даному випадку, якщо страховик не погоджується з розміром розрахованого позивачем збитку, він зобов’язаний надати розмір збитку обрахований власним аварійним комісаром по факту огляду транспортного засобу, згідно чинного законодавства.

Ухвалою суду від 19.02.2018 року за клопотанням представника позивача було відкладено розгляд справи по суті на 14.03.2018 року.

13.03.2018 року на адресу суду позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 8855,00 грн.

Дана заява не приймається судом до розгляду з врахуванням положень п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, відповідно до норм якої позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог- до закінчення підготовчого засідання або до початку першого засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що підготовче провадження по даній справі було закрито згідно ухвали суду від 30.01.2018 року і з 19.02.2018 року судом здійснюється розгляд справи по суті.

З врахуванням зазначеного суд розглядає первісну вимогу позивача про стягнення страхового відшкодування в розмірі 17696,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, 19.02.2017 року на території стоянки біля ТК «Нова лінія» сталася ДТП за участю транспортного засобу “Тоуоta Саmгу” д.н. НОМЕР_10, під керуванням водія ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ «УПСК» за договором (полісом) № АК/516323 від 20.12.2016 року та транспортного засобу Opel Astra, реєстраційний номер, АС2022АТ, що належить ТзОВ ВТП «Санрайз», під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Правові відносини у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (надалі за текстом - Закон України № 1961-IV) та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Водій транспортного засобу TOYOTA CAMRY 2,4 реєстраційний номер НОМЕР_11 ОСОБА_2 та водій транспортного засобу Opel Astra, реєстраційний номер, АС2022АТ, ОСОБА_3 скористалися положеннями п. 33.2. ст. 33 Закону України №1961 -IV та спільно склали Повідомлення про ДТП без звернення до відповідного підрозділу МВС України.

27.02.2017 р. ТзОВ ВТП "Санрайз" ЛТД до Волинської філії ПрАТ "УПСК" подано заяву про страхове відшкодування.

У відповідності до положень п. 34.4. ст. 34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для визначення причин настання заявленої дорожньо-транспортної пригоди, ПрАТ "УПСК" залучило експерта - автотехніка.

Судовим експертом ОСОБА_4 згідно висновку експертного автотехнічного дослідження № 1399-17-АТ встановлено, що з технічної точки зору дії водія автомобіля «Opel Astra» д.н. АС 2022 AT, не відповідали технічним вимогам пунктів 15.1, 15.2, 15.3 Правил дорожнього руху України та знаходились в причинному зв’язку з подією. З технічної точки зору між діями водія автомобіля НОМЕР_12 та дорожньо-транспортною подією прямого причинного зв’язку не встановлено, оскільки діючи у відповідності з технічними вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України даний водій не мав технічної можливості уникнути наїзду.

Зазначено, що водій автомобіля «Opel Astra» д.н. АС 2022 AT мав би враховувати можливість руху інших автомобілів як в зустрічному напрямку, так і правіше від свого автомобіля. В дорожній обстановці, що склалась, водію автомобіля «Opel Astra» д.н. АС 2022 AT слід було утриматись від висадки пасажирів в вибраному ним місці, оскільки це створювало небезпеку для дорожнього руху і суперечило технічним вимогам пунктів 1.5,15.1, 15.2,15.13 Правил дорожнього руху України. В дорожній обстановці, що розглядається, автомобіль «Opel Astra» д.н. АС 2022 AT, який неочікувано зупинився, кваліфікується як перешкода для руху водію автомобіля, який рухався позаду («Toyota Camry» д.н. НОМЕР_10), що змусило даний автомобіль та інші попутні транспортні засоби його об’їжджати. При цьому водій автомобіля НОМЕР_12 був вправі розраховувати на те, що водій автомобіля «Opel Astra» д.н. АС 2022 AT, який зупинився, знає Правила дорожнього руху та слідує їм.

Експерт зазначає, що та обставина, що водій автомобіля «Opel Astra» д.н. АС 2022 AT в односторонньому порядку міг забезпечити безпеку руху, дає підстави для категоричного висновку про наявність в нього технічної можливості попередити наїзд, діючи відповідно до технічних вимог пунктів 15.1. 15.2. 15.13 Правил дорожнього руху України.

Таким чином, причиною дорожньо-транспортної пригоди стала невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п.п. 15.1., 15.2. Правил дорожнього руху під час здійснення зупинки для висадки пасажирів, що спровокувало об'їзд автомобіля «Opel Astra» д.н. АС 2022 AT, автомобілем НОМЕР_12 з правого боку, який у даному випадку не заборонений Правилами дорожнього руху. Безпосередньо причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення пасажиром автомобіля «Opel Astra» д.н. АС 2022 AT вимог п. 15.13 Правил дорожнього руху, відповідно до якого забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, що не потребує для оцінки спеціальних знань, а відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху повинен знати кожен учасник дорожнього руху.

12 квітня 2017 року ПрАТ "УПСК" у межах строку визначеного п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" прийняло рішення про відсутність підстав для визнання дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 19 лютого 2017 року, страховим випадком та виплати страхового відшкодування.

За клопотанням відповідача ухвалою суду від 04.09.2017 року була призначена судова інженерно-транспортна експертиза.

15.11.2017р. на адресу суду від Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру поступив супровідний лист №19/103/10-6335 від 10.11.2017р. з висновком експерта, згідно якого останнім зроблені наступні висновки:

1. По питанню „Внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів “TOYOTA CAMRI 2.4” реєстраційний номер НОМЕР_10 та “OPEL ASTRA” реєстраційний номер АС 2022 AT?” зазначено, що дане відноситься до правової оцінки дій учасників ДТП і не підлягає експертному аналізу та виходить за межі компетенції експета - автотехніка, а тому не вирішувалось.

По питанню 2 в даній дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля Opel Astra р.н. знак АС 2022 AT Девіцький ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 1.10, 15.9 и) ПДР України, згідно яких йому заборонялось зупинятися безпосередньо в місці виїзду з місць стоянки транспортних засобів.

В заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля НОМЕР_9 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 1.10, 10.1, 12.3, 13.1 та 13.3 ПДР України, згідно яких перед виконанням об’їзду автомобіля Opel Astra р.н. знак АС 2022 AT мав переконатися, що це буде безпечним, при об’їзді дотримуватися безпечного інтервалу, а в момент об’єктивного виявлення відкриття правих дверей в попереду розташованого нерухомого автомобіля негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

3. Дії водія автомобіля НОМЕР_9 ОСОБА_2 не відповідали вимогам пунктів 10.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору у водія автомобіля НОМЕР_9 ОСОБА_2 була можливість виконати безпечний об’їзд нерухомої перешкоди ліворуч і таким чином уникнути зіткнення транспортних засобів.

4. Вирішити запитання „Чи можливо встановити механізм дорожньо-транспортної пригоди, що є предметом дослідження у даній судовій справі, а також обставини та причини, внаслідок яких відбулось зіткнення транспортних засобів “TOYOTA CAMRI 2.4” реєстраційний номер НОМЕР_10 та “OPEL ASTRA” реєстраційний номер АС 2022 AT?” не надається можливим по тій причині, що в отриманих матеріалах недостатньо даних, які дають можливість встановити перші стадії механізму ДТП.

5. Запитання „Дії кого з водіїв з технічної точки зору перебувають в причинно-наслідковому зв’язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди?” не вирішувалося оскільки в діях водія Opel Astra д.н. знак АС 2022 AT ОСОБА_3 вбачаються невідповідності до вимог п. 15.9и) ПДР, а у водія автомобіля НОМЕР_13 ОСОБА_2 - невідповідності п.п. 10.1, 13.3 ПДР.

6. Відповідь на запитання „Якими вимогами Правил дорожнього руху слід було керуватись водіям транспортних засобів “TOYOTA CAMRI 2.4” реєстраційний номер НОМЕР_10 та “OPEL ASTRA” реєстраційний номер АС 2022 AT в даній дорожній обстановці?” викладене при вирішенні запитання №2, а саме п.п.1.10, 15.9 и), п.п. 10.1, 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України.

Предметом спору у даній справі є стягнення з страховика (ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Волинської філії) страхового відшкодування в розмірі 17696,00 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно п. 32.1 ст. 32 даного закону страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Як вбачається з висновку експертного автотехнічного дослідження № 1399-17-АТ, проведеного на замовлення страховика та висновку експерта № 359 від 10.11.2017 року, судова автотранспортна експертиза проведена на виконання ухвали суду від 04.09.2017 року, причиною ДТП, яка сталась 19.02.2017 року, є порушення Правил дорожнього руху, як зі сторони водія автомобіля Opel Astra д.н. знак АС 2022 AT ОСОБА_3, так і зі сторони водія автомобіля НОМЕР_13 ОСОБА_2

Щодо розміру страхового відшкодування визначеного позивачем в сумі 17696,00 грн., який підтверджено актом приймання-передачі виконаних послуг від 28.02.2017 року ФОП ОСОБА_6 та товарним чеком № 7 від 23.02.2017 року, суд враховує наступне.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», визначає, що оцінка майна є результатом практичної роботи суб’єкта оціночної діяльності.

Водночас, акт приймання-передачі виконаних послуг від 28.02.2017 р. ФО-П "ОСОБА_6І.", відповідно до якого позивач підтверджує розмір завданої шкоди, виконаний не суб’єктом оціночної діяльності, тому не може вважатись оціненою шкодою в розумінні вимог ст.3 вищевказаного закону.

Згідно із абз. 2 п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що страховик та потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Таким чином, позовні вимоги не приведені у відповідність до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Окрім того, згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Як слідує з матеріалів справи, розмір страхового відшкодування визначено без врахування зносу. Водночас заява позивача про зменшення суми позову у зв’язку з врахуванням зносу транспортного засобу не прийнята судом до розгляду, оскільки подана з порушенням п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України, про що зазначено вище.

Також позивач при розрахунку суми шкоди не врахував розмір франшизи, визначений полісом № АК/5126323, який складає 500,00 грн. (сума, яка не підлягає відшкодуванню згідно п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 17696,00 грн. є безпідставною, а тому в позові відмовляє.

Згідно ст. 129 ГПК України з позивача слід стягнути витрати підтверджені довідкою про витрати на проведення експертизи на суму 1979,20 грн. (а.с.115).

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 74, 86, 129, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, -

вирішив:

1. В позові про стягнення страхового відшкодування в розмірі 17696,00 грн. відмовити.

2. Стягнути з ВТП “Санрайз” ЛТД (43000, м.Луцьк, провулок Дорожний,4 код ЄДРПОУ 21738684) в користь Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру витрати по судовій інженерно-транспортній експертизі (код класифікації доходів: 24060300 «Інші надходження», Отримувач коштів: УК у м.Луцьку/м.Луцьк/24060300, номер рахунку отримувача: 31112115700002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ отримувача: 38009628, банк отримувача: ГУДКСУ у Волинській області, код банку отримувача: 803014) в сумі 1979,20 грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Рівненського апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

16.03.2018 року.

Суддя С. В. Костюк