Постанова № 72758851, 15.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційне провадження № 22-ц/796/2709/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи 755/3559/17

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Шахової О.В.( суддя-доповідач), Головачова Я.В., Вербової І.М., за участю секретаря судового засідання Пащенко О.П.

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_4

заінтересована особа - Приватне підприємство «Агентство земельних відносин»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргуОСОБА_4 ,

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва, постановлену 17 січня 2018 року суддею Катющенко В.П. в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва о 14 год. 15 хв.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Личаківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Пивовара Р.І., заінтересована особа ПП «Агентство земельних відносин», в якій просив суд: визнати незаконною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесену 23 лютого 2017 року старшим державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львів ГТУЮ у Львівській області Пивовара Р.І.під час примусового виконання зведеного виконавчого провадження АСВП53370426 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4, стягувач: ПП «Агентство земельних відносин», та зняти арешт з майна, що належить йому, а саме: з частки 40/100 в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; садового будинку, що не є об'єктом житлової нерухомості, загальною площею 129,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та який розташований на земельній ділянці площею 0,0832 га за реєстровим номером 463745446236 .

На описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним,а саме заборонена розтрата, відчуження та приховання.

У зведене виконавче провадження АСВП53370426 об'єднано два виконавчих провадження, стягувачем по яких є ПП «Агентство земельних відносин».

Разом із цим, представники ПП «Агентство земельних відносин» подаючи до примусового виконання виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва № 755/17493/15-ц від 02.12.2015 року, по Рішенню Постійно діючого Третейського суду при АУБ від 24.07.2015 р., умисно не зазначили інформацію, що вимоги по вказаному позову забезпечені іпотечним майном (на яке в першу чергу звертається стягнення) солідарного відповідача ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок». Також не відмінусовано та не зараховано до боргових зобов'язань суму реалізації вартості предмету іпотеки (1 200 000 грн.) його нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3, що перевищує суму боргових зобов'язань. А його ринкова вартість становить 12 811 656 грн. і копія висновку про вартість майна є в державного виконавця в провадженні.

Державний виконавець проігнорував зміст виконавчого листа щодо наявності солідарного відповідача та інформацію від відповідача про наявність двох предметів іпотеки та фактичне відібрання одного з них стягувачем в рахунок боргових зобов'язань (без жодної вимоги до боржника від ПП «Агентство земельних відносин») та самостійної реалізації ще 05.03.2015 р. на користь двох фізичних осіб за ціною 1 200 000 грн., ще до звернення до суду та встановлення суми боргу.

По вказаному факту була порушена кримінальна справа за ст. 190 КК України (шахрайство).

Виносячи постанову про опис та арешт майна боржника від 23.02.2017 р. державний виконавець не запрошував боржника, не виїздив на місця знаходження нерухомого майна, але брав сумнівних понятих (ОСОБА_7 та ОСОБА_8.), в своєму кабінеті виносив вищевказану постанову та ігнорував наявність предмету іпотеки по вказаному стягненню, і в порушення ЗУ «Про іпотеку» не звертав стягнення на іпотечне майно, хоча його вартість повністю покриває боргові зобов'язання і, ще станом на 11 травня 2016 р., становить 1 262 516 грн.

Арештовуючи інше майно боржника, державний виконавець умисно унеможливлював добровільний порядок погашення боргових зобов'язань ОСОБА_4 та порушив його законні права на володіння та розпорядження цим майном.

Також 15.07.2016 року 11 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_3 старшим державним виконавцем Личаківського ВДВС ПивоваромР.І. при виконанні виконавчого листа № 755/17493/15-ц виданого 02.12.2015 р. Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з нього на користь ПП «Агентство земельних відносин» боргу, у присутності понятих, проведено опис майна, що належить боржнику та складено Акт опису й арешту майна. При опису були присутні: ОСОБА_9- представник співвласника приміщень, в яких знаходиться майно, ОСОБА_10- представник стягувача. Разом із цим до сьогоднішнього дня державним виконавцем Пивоваром Р.І. не встановлено дійсної його суми боргу, а також ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок» (солідарного відповідача-боржника) перед стягувачем ПП «Агентство земельних відносин», не проведено оцінки вищевказаного рухомого майна, так як стягувач умисно приховує та надає недостовірну інформацію про вже відібране ними та реалізоване нерухоме майно боржника за адресою: м.Львів, Личаківський р-н, вул.Шафарика, 11 на суму, що значно перевищує суму боргу.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останньою ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року в задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено з підстав того, що державним виконавцем Пивоваром Р.І. не було вчинено будь-яких неправомірних дій в частині проведення опису та арешту майна боржника в ході виконання зведеного виконавчого провадження.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, та посилаючись на порушення процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення скарги у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що судом неповно встановлені, проігноровані та невірно трактовані факти щодо здійснення державним виконавцем Пивоваром Р.І. процесуальних дій у виконавчому провадженні.

В порушення Закону України «Про виконавче провадження» суд не врахував погашеної ним та ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок» частини заборгованості, як солідарних відповідачів.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04 вересня 2015 року Личаківський районний судом м. Львова відносно ОСОБА_4 було видано виконавчий лист № 463/6408/14-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_11, ОСОБА_4 на користь ПП «Агентство земельних відносин», правонаступника ОСОБА_12 заборгованість за договором позики грошових коштів від 03 квітня 2013 року в розмірі 630 460 грн. 74 коп., еквівалентно 30000,00 дол. США за курсом Національного банку на час ухвалення судом рішення.

08 червня 2016 року старшим державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Пивоваром Р.І. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 463/6408/14-ц, виданого 04 вересня 2015 року (ВП № 51306951).

02 грудня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва відносно ОСОБА_4 було видано виконавчий лист № 755/17493/15-ц про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Монтажбудзв'язок» та ОСОБА_4 солідарно на користь Приватного підприємства «Агентство земельних відносин» - 961 825 гривень 75 копійок. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Монтажбудзв'язок» та ОСОБА_4 солідарно на користь Приватного підприємства «Агентство земельних відносин» - 10018 гривень 26 копійок - витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейський судом.

17 березня 2016 року старшим державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Пивоваром Р.І. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 755/17493/15-ц, виданого 02 грудня 2015 року (ВП № 50484286).

В ході виконавчого провадження ВП № 50484286 державним виконавцем було також винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_4 лише в межах суми боргу.

08 лютого 2017 року старшим державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Пивоваром Р.І. було винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, згідно якої виконавчі провадження ВП № 51306951 та ВП № 50484286 було об'єднано у зведене виконавче провадження ВП № 53370426.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить: садовий будинок загальною площею 129,3 кв.м., житлова площа 56,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_1, цільове призначення: для ведення садівництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 466962446236; земельна ділянка площею 0,0832 га кадастровий номер: НОМЕР_1 для ведення садівництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463743446236, яка розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с/рада Чишківська; 40/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 реєстраційний номер майна: 34347651, загальною площею 652,6 кв.м., житловою площею 241,0 кв.м.

23 лютого 2017 року старшим державним виконавцем Пивоваром Р.І. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої було проведено опис та накладено арешт на майно ОСОБА_4: частку 40/100 в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за номером 34377651 та належить ОСОБА_4; садовий будинок, що не є об'єктом житлової нерухомості, загальною площею 129,3 кв.м., зареєстрований за номером 46696244236 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці площею 0,0832 га за кадастровим номером НОМЕР_1, реєстраційний номер 463743446236 і належить ОСОБА_4

Ухвалюючи судове рішення про відмову ОСОБА_4 в задоволені скарги про скасування постанови державного виконавця про опис та арешт його майна, суд першої інстанції, установивши вищеприведені обставини, не знайшов в діях державного виконавця та в його рішенні (постанові) про опис та арешт майна боржника порушень закону та виходив з того, що останній діяв в межах закону,яким покладено на нього обов'язок щодо прийняття заходів на виконання рішень суду, в тому числі, вчинення опису та арешту майна боржника.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, який повно та всебічно з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, надав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та застосував правові норми, які регулюють спірні правовідносини. Ухвала суду ґрунтується на матеріалах справи, встановлених обставинах та відповідає вимогам закону, з огляду на що є законною і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що відповідає конституційному положенню щодо обов'язковості виконання судових рішень на всій території України (ст. 124 Конституції України).

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Пунктом 10 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), роз'яснено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі. Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Стосовно доводів апеляційної скарги про повернення виконавчих документів стягувачу, які були підставою для накладення арешту та проведення опису його майна, а також на те, що в ході ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості судом не були взяті до уваги відомості про наявність іпотечного майна, переданого за договором іпотеки та часткове погашення заборгованості слід зазначити,що вирішуючи це питання суд першої інстанції виходив з того, що постанови про повернення виконавчих документів № 463/6408/14-ц, № 755/17493/15-ц були винесені державним виконавцем 29 травня 2017 року, тобто після винесення постанови про проведення опису та арешту майна боржника, у зв'язку з чим не має підстав вважати, що ця обставина свідчить про незаконність дій державного виконавця станом на день винесення оскаржуваної постанови.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що наявність іпотечного договору від 17 червня 2008 року, укладеного між ВАТ «Акціонерний банк «Укргазпромбанк» та ЗАТ Спеціалізоване управління по будівництву ліній електропередачі, засобів та споруд зв'язку «Монтажбудзв'язок», за яким було забезпечене виконання договору банківського кредиту (кредитна лінія) № 1211-КЛ/08 від 13 червня 2008 року, у зв'язку з невиконанням якого було ухвалено рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24 липня 2015 року, на виконання якого, в свою чергу було винесено ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року та видано виконавчий лист № 755/17493/15-ц відносно ОСОБА_4, є обставиною, яка не встановлюється державним виконавцем в ході виконання рішення суду і по суті є запереченнями щодо позовних вимог, заявлених ПрАТ «Агентсво земельних відносин» в ході розгляду справи в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків щодо стягнення заборгованості з ПрАТ «Акціонерна компанія «Монтажбудзв'язок» та ОСОБА_4

Таким чином, ці та інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, вони були предметом дослідження суду першої інстанції і колегія суддів погоджується з їх оцінкою та вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і, на думку колегії суддів, зводяться до переоцінки доказів, що не передбачено ст. 367 ЦПК України.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367,368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17.01.2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її складення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Судді: