Вирок № 72758427, 14.03.2018, Барський районний суд Вінницької області

125/2039/17

1-кп/125/35/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2018 року м.Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

при секретарі Мазур К.П.

з участю прокурора Хорошуна М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020080000083 від 16.02.2017 про обвинувачення:

ОСОБА_1, 1976.08.16 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2017 року приблизно в 10.30 год., ОСОБА_1, на вулиці Св. Миколая, у м. Бар Вінницької області, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинив умисне хуліганство, яке виразилось у тому, що ОСОБА_1 перебуваючи у громадському місці, підійшов до ОСОБА_2 та розпочав словесний конфлікт з останнім. В ході чого ОСОБА_3 продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що вчиняє протиправно та бажаючи діяти саме таким чином, зненацька, безпричинно наніс ОСОБА_2 два удари кулаком в область голови, а саме в ліву частину обличчя, від яких останній впав на землю. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_1, нахилився над ОСОБА_2 та наніс один удар головою в область носа ОСОБА_2 і одразу ж наніс ще один удар ногою в область передньої частини грудної клітки останнього. В результаті дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку експерта № 60 від 12.05.2017 на підставі додаткової судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження у ОСОБА_2 мало місце: злам кісток носа; гематоми навколо очей; синці на носі, верхній губі зліва, підборідді, по внутрішній поверхні лівого передпліччя в верхній третині; крововилив в склеру лівого та правого ока, під слизову оболонку верхньої губи зліва; садні в ділянці верхнього краю правої вушної раковини, спинки носа, щоки зліва(2). Вказані ушкодження виникли не менше як від 5-ти дії тупого твердого предмету (предметів), що не протирічить матеріалам кримінального провадження (протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 від 13.04.2017, зазначеного у дослідній частині висновку експерта), по давності утворення можуть відповідати строку, вказаному у постанові про призначення експертизи 16.02.2017, та за своїм характером належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, суду пояснив, що він не наносив ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, не вчиняв хуліганських дій. 16.02.2017 року перебував у м. Києві на ринку де продавав яблука.

Враховуючи невизнання обвинуваченим вини у вчиненні злочину, його вина у вчиненні вказаного злочину доводиться здобутими у судовому засіданні показами потерпілого, свідків та дослідженими письмовими доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 16.02.2017 року приблизно в 10.30 год. на вулиці Св. Миколая, у м. Бар Вінницької області, на території ринку, до нього підійшов ОСОБА_1, який почав з ним лаятися, назвав потерпілого «чуркою», сказав йти до чорта та безпричинно розпочав наносити удари руками, ногами та головою по різним частина тіла потерпілого.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 16.02.2017 року приблизно в 10.30 год. на вулиці Св. Миколая, у м. Бар Вінницької області, на території ринку він бачив, як ОСОБА_1 в громадському місці наносив удари по тілу ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що 16.02.2017 року приблизно в 10.30 год. на вулиці Св. Миколая, у м. Бар Вінницької області, на території ринку, де він продає рибу, бачив, як ОСОБА_1 в громадському місці наносив удари по тілу ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною обвинуваченого. 15.02.2017 її чоловік ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_7 гроші, купив яблука, які 16.02.2017 року зранку повіз до Києва продавати.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він дружить з ОСОБА_1 з дитинства, разом виросли в одному селі. 25.02.2017 він позичив ОСОБА_1 4000 грн. для придбання яблук. ОСОБА_1 написав йому розписку. Ввечері він, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 завантажили автомобіль яблуками. Зранку 26.02.2017 втрьох поїхали до Києва продавати. При огляді оригіналу розсипки свідок уточнив дату, а саме вказав, що позичав гроші обвинуваченому 15.02.2017 а в Київ вони поїхали вранці 16.02.2017 де перебували більше тижня.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що він перебуває в дружніх стосунках з ОСОБА_1 15.02.2017 у ввечері він, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 завантажили автомобіль яблуками. Зранку 16.02.2017 втрьох поїхали до Києва їх продавати. Там перебували більше тижня. ОСОБА_1 продав яблука та повернувся до дому на декілька днів раніше.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що у 2016 році він разом з ОСОБА_1 приїхали до міста Бар купати товар. Автомобіль залишили на площі біля кафе «Ані». До них вийшов власник ОСОБА_2 почав сваритися, вимагати забрати автомобіль з його території, з його землі, погрожував розправою.

Крім доведеного вина обвинуваченого ОСОБА_1 стверджується такими матеріалами кримінального провадження: заявою про злочин; протоколом огляду місця події від 16.02.2017 року, у якому зафіксовано місце нанесення тілесних ушкоджень потерпілому; висновком експерта № 60 від 12.05.2017 згідно якого у ОСОБА_2 виявлено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.04.2017 року, згідно якого свідок ОСОБА_4 впізнав на фото №4 особу, яка наносила тілесні ушкодження потерпілому, а саме ОСОБА_1; протоколом проведення слідчого експерименту від 13.04.17 за участю потерпілого, який на місці вчинення злочину показав та розповів про всі обставини його вчинення; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.04.2017 року, згідно якого свідок ОСОБА_5 впізнав на фото №4 особу, яка наносила тілесні ушкодження потерпілому, ОСОБА_1; протоколом проведення слідчого експерименту від 11.09.17 за участю свідка ОСОБА_5, який на місці вчинення злочину показав та розповів про відомі йому обставини його вчинення.

Невизнання ОСОБА_1 себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину суд розцінює, як один із способів захисту своїх інтересів та спробу уникнути відповідальності. Суд ставиться критично до показань обвинуваченого та не приймає до уваги його тверджень про непричетність до вчинення злочину, оскільки вони є нелогічними, не узгоджуються з показами потерпілого та свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які безпосередньо були присутніми під час вчинення злочину, та суперечить дослідженим у судовому засіданні доказам.

Твердження ОСОБА_1 на обґрунтування своєї непричетності до вчинення злочину, спростовуються висновком судово-медичної експертизи № 60 від 12.05.2017 згідно якої у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження; показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які узгоджуються з показами потерпілого; та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Дата та час вчинення злочину відповідають даті та часу отримання тілесних ушкоджень потерпілим, та не оспорюються як потерпілим так і обвинуваченим, що спростовує його непричетність до вказаних подій.

Суд ставиться критично та не приймає як доказ показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9,які є близькими друзями обвинуваченого та товаришують з дитинства, про їх спільне перебування у день вчинення злочину у місті Києві, оскільки вони є нелогічними, заплутаними, не узгоджуються з показами потерпілого та свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які безпосередньо були присутніми на місці вчинення злочину, та суперечать дослідженим у судовому засіданні доказам, спростовані іншими зібраними по справі доказами, зокрема протоколам пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, та розцінює їх свідчення як бажання допомогти обвинуваченому уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

З цих же підстав суд ставиться критично та не приймає як доказ показання свідка ОСОБА_6 про перебування обвинуваченого у день вчинення злочину у місті Києві, оскільки свідок є дружиною обвинуваченого та бажає допомогти обвинуваченому уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 була повністю доведена i його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Відповідно до п.5 Постанови ПВС України від 22.12.2006 року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство» за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та ін.

Тому, кваліфіковану досудовим слідством ознаку виняткового цинізму з обвинувачення слід виключити, оскільки вчинення вказаних діянь обвинуваченим судом не доведено.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває, не визнав свою вину у вчиненні вказаного злочину. Обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено. Вказана досудовим слідством обставина, яка обтяжує покарання - вчинення злочину на ґрунті расової та національної ворожнечі, у судовому засіданні не доведена жодним доказом, зокрема сам факт ворожнечі.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 завданої злочином моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень, матеріальної шкоди в розмірі 1908,95 грн. та 6500 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, степеня вини особи, та завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховується вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд, враховуючи те, що дійсно потерпілий ОСОБА_2 в результаті вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 отримав умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, терпів фізичний біль та певні незручності, лікувався, вважає, що позов в частині відшкодування завданої моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, а саме у розмірі 25 000 грн. Під час визначення розміру заподіяної моральної (немайновї) шкоди, суд виходив з принципів розумності та зваженості.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Суду надано довідку КУ «Барська ЦРЛ» від 07.03.2017 року, підписану та завірену печаткою лікаря та директором аптеки "Барська районна аптека", в якій зазначається, що ОСОБА_2 придбав для лікування в хірургічному відділенні медикаментів на суму 1206,12 грн. Наданий позивачем фіскальний чек на суму 783,15 грн. не доводить факту придбання ліків саме ОСОБА_2 Тому, позов в частині відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення, а саме у розмірі 1206,12 грн.

Вимога потерпілого про стягнення з обвинуваченого 6500 грн. витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню оскільки відповідно до ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 11900 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 25000 грн. завданої злочином моральної шкоди та 1206,12 грн. завданої злочином матеріальної шкоди, а загалом 26206,12 грн.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Барський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: