Ухвала суду № 72755632, 13.03.2018, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/10/18 Номер провадження 1-кп/739/17/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Іващенка А.І.

секретаря- Неживець К.В., за участю; - прокурорів Сльозка А.Ф., Бережняк В.В. - захисника обвинуваченого-адвоката Беренди В.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новгород-Сіверський кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12016270190000285 від 06.07.2016 року по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Авдіївка Сосницького району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою технічною освітою, працюючого ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство», одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого;

. у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2016 року, ОСОБА_2, керуючи скутером марки «Зкутоіо», без реєстраційного номера, рухався по вул. Князя Ігоря в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області в напрямку від площі міста до перехрестя з вулицею Свободи. Рухаючись у вказаному напрямку, о 09 год. 30 хв., на перехресті вулиць Князя Ігоря та Свободи в м. Новгород-Сіверський, ОСОБА_2 проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відповідно не реагував на її зміну, при виникненні небезпеки для руху, а саме пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину дороги зліва направо по напрямку руху скутера, яку водій об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої внутрішньо-черепної травми, яка проявилась наступними морфологічними даними: синець на чолі праворуч, синець довкола правого ока з переходом на виличну ділянку, крововилив в шкірно-м'язевий лоскут голови правої лобно-тім'яної та лівої лобної ділянки, лінійний перелом кісток склепіння черепа з переходом на стінку правої очниці, крововилив під м'які мозкові оболонки та в речовину головного мозку правої та лівої лобних часток, виражені смуги вдавлення від великих крил клиновидної кістки, верхівок пірамід скроневих кісток та країв великого потиличного отвору, речовина мозку на розрізах липне до ножа, з точковими крововиливами; забійна рана на зовнішньо-задній поверхні правої гомілки у верхній третині; синець та садно на зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та від яких 11.07.2016 року померла в Новгород-Сіверській центральній районній лікарні. В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3 б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п. 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001, що стало причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину у скоєному в повному обсязі, пояснивши в суді, що дійсно в цей день та час він, керуючи скутером, допустив зіткнення з пішоходом ОСОБА_4 оскільки, не міг передбачити наслідків під час здійснення маневру, об'їзду пішохода. Заподіяну ним шкоду він відшкодував потерпілій. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд застосувати до нього п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» у зв'язку з тим, що має на утриманні двоє малолітніх дітей, відносно яких не позбавлений батьківських прав. Цивільні позови прокурора визнав в повному обсязі. Визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим ОСОБА_2, змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає вину ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України доведеною. Допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4 Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України не встановлено. До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України слід віднести щире каяття, та добровільне відшкодування завданого збитку. Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, суд відповідно до загальних положень цього Кодексу, враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Так, відповідно до ст.12 КК України злочин, вчинений ОСОБА_2 відноситься до категорії тяжких. По місцю проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на утриманні має двох малолітніх дітей. При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наслідки, які настали, вважає що слід призначити покарання згідно санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами. Крім цього, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 звернувся із клопотанням про застосування до нього акту амністії, про що він особисто зробив заяву під час судового розгляду. Пунктом "в" статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами. Як видно з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_2 має двох малолітніх дітей, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, які перебувають на його утриманні і відносно яких він не позбавлений батьківських прав на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році». Відповідно до п. «е» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", а також до осіб, яких засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України у відсутності будь-яких обтяжуючих обставини, тобто на момент вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, він не перебував. З постанови №14 Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.) вбачається, що відповідальність за статтею 286 КК України настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення певних правил спричинила з необережності потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або його смерть. Отже, злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, є тяжким злочином, вчиненим з необережності, і підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2016 році». Крім цього, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 раніше не судимий, акт амністії до нього раніше не застосовувався. Згідно ст.13 Закону України «Про амністію у 2016 році» його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом. Отже, з наведеного видно, що ОСОБА_2 вчинив злочин 06 липня 2016 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про амністію у 2016 році". При цьому, ОСОБА_2 підпадає під критерії, визначені п. "в" ст. 1 цього Закону і обмежень щодо застосування відносно нього акту амністії не існує. А тому, суд приходить до висновку, що останній підлягає звільненню від відбування призначеного йому покарання в силу п. "в" ст.1 Закону України № 1810-VIII від 22.12.2016 року. Міра запобіжного заходу не обиралась. Цивільний позов по справі не заявлявся. Цивільний позов прокурора слід задовольнити, оскільки він в повному обсязі визнається обвинуваченим. Судові витрати, пов'язані із залученням експертів, становлять 2045 гривні 02 копійок, які згідно ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Речові докази вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 314, 368, 370, 374-376 КПК України, п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році",-

УХВАЛ И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки. Звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування основного та додаткового покарання, призначеного вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 13.03.2018 року згідно ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року. Цивільний позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 «ідн. НОМЕР_1» на користь держави, в особі фінансового управління Новгород-Сіверської районної державної адміністрації, (р/р 35415001320576 в ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 02006403) 1322 (одну тисячу триста двадцять дві) гривні 05 копійки на відшкодування витрат за лікування потерпілої від злочину. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави судові витрати на провадження експертиз під час здійснення досудового розслідування у сумі 2045 (дві тисячі сорок п'ять) гривень 02 копійок Арешт накладений на скутер «Skymoto», без реєстраційного номера скасувати. Речові докази по справі: скутер «Skymoto», без реєстраційного номера, що зберігаються в Новгород-Сіверському ВП ГУНП - повернути власнику ОСОБА_2 Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: А.І. Іващенко