Ухвала суду № 7275325, 19.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2009 р.                               м. Київ                                        К-12447/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представників позивача –Омельченко В.В., Лєснічук О.І., Байдаковій В.С.,

представника відповідача –Геги В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва

на постанову господарського суду міста Києва від 19 січня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2007 року

у справі № 34/156-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю українсько –швейцарського спільного підприємства «Вайтнауер-Україна ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва

про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ українсько –швейцарським спільним підприємством «Вайтнауер-Україна ЛТД»було заявлено позов до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про скасування рішення № 00025823/0/0 від 07 червня 2006 року.

Постановою господарського суду м. Києва від 19 січня 2007 року позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2007 року постанову господарського суду м. Києва від 19 січня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Солом’янському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 19 січня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2007 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу ТОВ українсько –швейцарське спільне підприємство «Вайтнауер-Україна ЛТД», посилаючись на те, що постанова господарського суду м. Києва від 19 січня 2007 року та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2007 року винесені відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, є законними та обґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу ДПІ у Солом’янському районі м. Києва без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 19 січня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2007 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Солом’янському районі м. Києва провела перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу магазину безмитної торгівлі № 11, що розташований в аеропорту «Київ»(Жуляни) та належить ТОВ українсько –швейцарському спільному підприємству «Вайтнауер-Україна ЛТД», за результатами якої було складено акт № 2658-2567/2310-23161898 від 01 червня 2006 року.

Під час проведення перевірки було встановлено порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що мало вираз у невідповідності сумі готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 2905, 60 грн., на 1088 доларів США та 20 64 євро.

07 червня 2006 року ДПІ у Солом’янському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00025823/0/0, яким згідно з ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 42670, 80 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідачем не була доведена правомірність свого рішення.

Однак такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що магазин безмитної торгівлі № 11, що належить позивачу, 01 червня 2006 року був знятий з охорони о 15 год. 30 хв. Перевірка магазину розпочалась об 16 год. 05 хв. В ході перевірки був роздрукований Х - звіт за 01 червня 2006 року станом на 15 год. 09 хв., згідно якого сума готівки склала 0, 00 грн.

Крім того, під час перевірки були виявлені грошові кошти в суму 2905, 60 грн., 1088, 00 доларів США та 20, 64 євро, які знаходились в касі магазину та обліковувались в касових книгах позивача в трьох різних валютах.

Згідно п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Місце проведення розрахунків в розумінні вищезазначеного Закону –це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

З огляду на викладене висновок судів попередніх інстанцій відносно того, що виявлені під час перевірки грошові кошти не перебували на місці проведенні розрахунків визнаються помилковими.

Відповідно до п. 4.5 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення»та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення»використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Неврахування вищевикладених нормативних положень судами попередніх інстанцій могло призвести до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова господарського суду м. Києва від 19 січня 2007 року та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2007 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва задовольнити частково.

Постанову господарського суду міста Києва від 19 січня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ________ Л.І. Бившева

Судді: ________ Г.К. Голубєва

           ________ М.І. Костенко

________ Є.А. Усенко

________ Т.М. Шипуліна