Рішення № 72752906, 14.03.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2018 Справа №607/9782/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

у відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу № 607/9782/17 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у серпні 2017 року пред’явив до суду позов до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 1991 року по 1996 рік згідно з архівною довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії № 210 від 18 травня 2016 року та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за зазначений період роботи відповідно до вказаної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, починаючи з 27 червня 2016 року. Обґрунтовує позов тим, що 01 червня 2016 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, надавши при цьому довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 210 від 18 травня 2016 року. Однак листом № 5896/05 від 01 липня 2016 року йому повідомлено, що підстав урахування заробітної плати за 5 років до липня 2000 року згідно з зазначеною довідкою немає, оскільки за результатами перевірки достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії виявлено розбіжності, про що складено акт № 645 від 06 червня 2016 року.

19 серпня 2017 року від відповідача надійшло письмове заперечення на позов, згідно з яким відповідач вважає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача із тих же мотивів, через які йому було відмовлено відповідно до листа № 5896/05 від 01 липня 2016 року, а також позивачем у позовній заяві не зазначено конкретний період роботи, заробіток за який позивач просить врахувати при перерахунку пенсії, та, крім цього, позивачем пропущено 6-місячний строк звернення до суду.

У судовому засіданні 02 листопада 2017 року представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала з викладених у позовній заяві підстав та просила задовольнити.

За її клопотанням в розгляді справи судом оголошено перерву до 23 січня 2018 року до 14 години 30 хвилин для надання можливості уточнити позовні вимоги.

23 січня 2018 року від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою вона просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01 листопада 1991 року по 31 жовтня 1996 року та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з 28 червня 2016 року.

В судовому засіданні 23 січня 2018 року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, та при вирішенні справи не брати до уваги наданого відповідачем акту № 645 від 06 червня 2016 року, оскільки зазначені в ньому суми заробітної плати за окремі місяці є меншими за суми, зазначені в архівних довідках.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти задоволення уточнених позовних вимог заперечив, посилаюсь на мотиви, що викладені в письмовому запереченні на позов.

В судове засідання 14 березня 2018 року від представника позивача надійшла заява про продовження розгляду справи в її відсутності, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача також подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити в задоволенні позову.

За вказаних обставин, відповідно до вимог ст. 205 КАС України суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в частині вимог про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з 28 червня 2016 року до 08 лютого 2017 року – залишено без розгляду у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі обставини.

01 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Разом із заявою позивачем надано архівну довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 210 від 18 травня 2016 року.

28 червня 2016 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Разом із тим, листом № 5896/05 від 01 липня 2016 року Тернопільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відмовило позивачу у призначенні пенсії з урахуванням заробітної плати за 5 років до липня 2000 року згідно з архівною довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії № 210 від 18 травня 2016 року, з посиланням на те, що підстав урахування заробітної плати за 5 років до липня 2000 року згідно з зазначеною довідкою немає, оскільки за результатами перевірки достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії виявлено розбіжності по підприємству ВАТ «Тернопільський м’ясокомбінат» за 1991 – 1996 роки, про що складено акт № 645 від 06 червня 2016 року.

Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Як зазначено в архівній довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 210 від 18 травня 2016 року, за період з січня 1991 року по листопад 1999 року ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата. Також зазначено, що довідка видана на підставі книг обліку розрахунків по оплаті праці за 1991 – 1999 року, фонд № 236. Відомостей про те, чи на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески, вказана довідка не містить.

В подальшому позивачу було видано архівні довідки № 325 від 09 лютого 2017 року та № 12-06/02/12 від 11 січня 2018 року, які містять дані, ідентичні тим, що зазначені в архівній довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 210 від 18 травня 2016 року.

Відомості про те, чи на всі виплати, включені в ці довідки, нараховано страхові внески, у них також відсутні.

Відповідно до акту № 645 від 06 червня 2016 року про результати перевірки достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії проведено перевірку достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1996 року, з використанням особових рахунків по заробітній платі за 1991 – 1996 роки. Як убачається з зазначеного акту, в заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 включено всі суми нарахованої заробітної плати за вказаний період без урахування заробітної плати та сум доходу, з яких не були сплачені страхові внески. У розмірах заробітної плати за січень, червень та вересень 1992 року, лютий – червень. вересень 1993 року, квітень 1995 року та січень 1996 року виявлено розбіжності в порівнянні з архівною довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії № 210 від 18 травня 2016 року.

При перевірці використані особові рахунки по заробітній платі за 1991 – 1996 роки і до акту включено лише ті суми, з яких були сплачені страхові внески.

Згідно з п. п. 3 п. 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 квітня 2014 року № 13-1) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2012 року за № 895/25672 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії надано архівну довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 210 від 18 травня 2016 року, суд приходить до переконання, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні для обчислення пенсії заробітної плати за 5 років до липня 2000 року згідно з зазначеною довідкою.

Разом із тим, судом встановлено, що відповідно до акту № 645 від 06 червня 2016 року про результати перевірки достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії відповідачем виявлено розбіжності в розмірах заробітної плати позивача за січень, червень та вересень 1992 року, лютий – червень, вересень 1993 року, квітень 1995 року та січень 1996 року в порівнянні з архівною довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії № 210 від 18 травня 2016 року.

Однак, навіть тих розмірів заробітної плати, які відображені в акті, до заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 відповідачем не включено.

Оцінивши обставини справи, проаналізувавши вищевикладені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 1991 року по 1996 рік згідно з архівною довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії № 210 від 18 травня 2016 року та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01 листопада 1991 року по 31 жовтня 1996 року відповідно до вказаної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, та з урахуванням акту № 645 від 06 червня 2016 року, починаючи з 08 лютого 2017 року. Оскільки в архівній довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 210 від 18 травня 2016 року не зазначено, що із усіх відображених у ній сум заробітної плати були сплачені страхові внески, а відповідно до акту № 645 від 06 червня 2016 року виявлено розбіжності в розмірах заробітної плати за окремі місяці 1992 року, 1993 року, 1995 року та 1996 року, і цей акт містить дані про те, що із усіх зазначених у ньому сум заробітної плати сплачені страхові внески, в суду немає підстав зобов’язувати відповідача здійснювати перерахунок пенсії позивача без урахування зазначеного акта. А тому позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути сплачений позивачем судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 90, 242 – 246, 250, 255, 295, 297, п. п. 15.5 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: м. Тернопіль вул. Руська, 17, ідентифікаційний код у ЄДРПОУ: 40377598) щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) з урахуванням заробітної плати за період з 1991 року по 1996 рік згідно з архівною довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії № 210 від 18 травня 2016 року.

Зобов’язати Тернопільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 08 лютого 2017 року з урахуванням заробітної плати за період з 01 листопада 1991 року по 31 жовтня 1996 року відповідно до архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 210 від 18 травня 2016 року, та з урахуванням акту № 645 від 06 червня 2016 року.

В частині вимог про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком без урахування акту № 645 від 06 червня 2016 року – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду виготовлено 14 березня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_4