Ухвала суду № 72751024, 02.03.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/369/18

Номер справи місцевого суду: 520/1934/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Джулай О. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя Джулай О.Б.

судді Копіца О.В., Толкаченко О.О.

секретар

судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

прокурора Толпиго Д.М.

захисника ОСОБА_3

слідчого Кондрашова А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, від 16.02.2018 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні №12018161480000363, внесеному до ЄРДР 13.02.2018 року,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В.В., від 16.02.2018 року, було задоволено клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_5, погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 і було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні №12018161480000363, внесеному до ЄРДР 13.02.2018 року.

На вказану ухвалу захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, наводить відповідні доводи, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси, від 16.02.2018 року і постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Заслухавши захисника, який підтримав апеляційну, прокурора і слідчого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з матеріалами провадження ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину при таких обставинах.

Як зазначено у клопотанні слідчого, 13.02.2018 року біля 15:00 годин ОСОБА_4, знаходячись в автомобілі НОМЕР_1, який був припаркований на узбіччі проїжджої частини вулиці Академіка Вільямса біля будинку № 74 в м. Одесі, побачив ОСОБА_7, який припаркувавши автомобіль «Хюндай Соната», реєстраційний номер НОМЕР_2 біля будинку № 74 по вулиці Академіка Вільямса в м. Одесі, вийшов з нього та почав переходити через проїжджу частину вулиці Ак. ОСОБА_3 в бік будинків з непарними номерами.

В цей момент, ОСОБА_4, визначивши майно, що знаходилось в автомобілі «Хюндай Соната», реєстраційний номер НОМЕР_2 об`єктом свого злочинного посягання та з метою реалізації своїх злочинних намірів, направлених на відкрите викрадення чужого майна діючи повторно, розуміючи що здійснює свої злочинні дії відкрито в присутності великої кількості людей, що пересуваються вулицею Ак. ОСОБА_3 в м. Одесі, підійшов до вищевказаного автомобіля, відкрив передні пасажирські двері автомобіля «Хюндай Соната», р.н. НОМЕР_2 шляхом підбору ключа проник до нього через водійські дверцята.

Після цього ОСОБА_4, з переднього пасажирського сидіння автомобілю «Хюндай Соната», р.н. НОМЕР_2, відкрито заволодів майно ОСОБА_7, а саме сумкою «Армані» вартістю 2000 гривень в якій знаходився «пауербанк» в корпусі синього кольору вартістю 400 гривень, гаманець зі шкіри чорного кольору вартістю 700 гривень, ікона з картону вартістю 50 гривень, гроші номіналом 500 гривень НБУ 1 штука, карта «Приватбанк» на ім.`я ОСОБА_7, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7, картка на знижку у ТЦ «Епіцентр» яка не являла матеріальної цінності для потерпілого та зачинивши дверцята зазначеного автомобіля попрямував до автомобіля «Мазда 626», не реагуючи на зауваження та законні вимоги ОСОБА_8, який став очевидцем вчиненого ОСОБА_4 злочину припинити злочинне діяння та повернути щойно викрадені речі потерпілого, ОСОБА_4 з викраденим майном яке належить ОСОБА_7 направився до автомобіля «Мазда 626», на якому зник з місця скоєння ним злочину, отримавши можливість розпорядитися майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 3650 гривень.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, від 13.02.2018 року, протоколом допиту потерпілого від 13.02.2018 року, протоколом огляду місця події від 13.02.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, від 16.02.2018 року, та інші матеріали кримінального провадження в сукупності.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КПК України.

На думку апеляційного суду, в оскарженій ухвалі слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, що з урахування тієї обставини, що підозрюваний після вчинення ймовірного кримінального правопорушення місце злочину залишив, постійного місця проживання на території м. Одеси не має, свідчить про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, судом першої інстанції було враховано специфіку інкримінованого підозрюваному злочину, а саме його зухвалість, яка проявилася у відкритому викраденні чужого майна, без реагування на законні вимоги очевидця, беручи до уваги наявність в матеріалах клопотання заяви потерпілого про те, що на його адресу надходили погрози фізичною розправою, якщо той не забере свою заяву про вчинення кримінального правопорушення з відділку поліції, що вказує на наявність ризику можливого незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідка. Крім того, беручи до уваги, що підозрюваний підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності, враховуючи, що останній є також підозрюваним у іншому кримінальному провадженні й теж за фактом можливого вчинення умисного корисливого злочину проти власності, що в цілому свідчить про наявність схильності у підозрюваного до вчинення такого роду кримінальних правопорушень.

Крім того, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу, відповідно до положень ст. 178 КПК України, врахував вагомість наявних доказів, той факт, що ОСОБА_4 не працює, постійного джерела прибутку не має, є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні за фактом можливого вчинення умисного корисливого злочину проти власності, та тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

На думку апеляційного суду, слідчий суддя під час розгляду клопотання врахував положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував всі обставини, з якими закон пов’язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, в зв’язку із відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, які були доведені слідчим і прокурором.

Відповідно до положень п. 1) ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.

Керуючись статями 176, 177, 182, 183, 194, 196, 370-372, 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, від 16.02.2018 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні №12018161480000363, внесеному до ЄРДР 13.02.2018 року,залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області

О.Б. ОСОБА_9 ОСОБА_10 Толкаченко

(підпис) (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_11