Ухвала суду № 72750570, 26.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 623/2444/14-к Головуючий 1 інстанції:

Провадження № 11-СС/790/966/14 ОСОБА_1

Категорія:ст.ст.177, 178 КПК України Доповідач: Меркулова Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Меркулової Т.В.,

суддів - Чопенка Я.В., Яковлевої В.С.,

при секретарі - Стрельченко В.О.

за участю прокурора - Патапенко І.В.

підозрюваного - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні № 12014220000000572 Ізюмської міжрайонної прокуратури Харківської області на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07 серпня 2014 року, якою застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 97440 гривень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07 серпня 2014 року задоволено клопотання слідчого СВ Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, строком на 60 днів. Визначено розмір застави у розмірі 97440 гривень.

На вказану ухвалу прокурором подано апеляційну скаргу, в якій він прохає ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07.08.2014 року скасувати, постановити нову ухвалу, обравши стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, вказуючи, на те, що згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини, в даному випадку ОСОБА_2 вчинив злочин, кваліфікуючі ознаки якого підпадають під дію положень ч. 4 ст. 183 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги; підозрюваного ОСОБА_2, який вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та законною, так як внести заставу він та його родичі не мають можливості; перевіривши судові матеріали, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи в провадженні СВ Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені в ЄРДР досудових розслідувань за № 12014220000000572 від 14.07.2014 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.05.2014 року о 07-00 годині, ОСОБА_2 перебуваючи у м. Слов’янськ Донецької області, прибув до адміністративної будівлі ЗОШ № 4, розташованої по вул. Ленінградській в м. Слов’янськ, Донецької області, та усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності непередбаченого законами України збройного формування, під командуванням ОСОБА_3, протиправно отримавши у власне володіння вогнепальну зброю – бойовий автомат «АКС», з магазинами, набоями до нього, камуфляжний одяг та посаду бійця.

Надалі, з 30.05.2014 року до 17.06.2014 року, ОСОБА_2, продовжуючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законами України збройного формування, виконуючи накази свого безпосереднього командира на призвістко «Малиш» по пропускному режиму з вказаною вогнепальною зброєю у штабі, розташованому по вул. Ленінградській в м. Слов’янськ Донецької області та блокпосту «ДНР», розташованому в с. Семенівка, Слов’янського району Донецької області, приймав участь в бойових діях проти збройних сил України в зоні проведення Антитерористичної операції.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 260 КК України.

Крім того, 05.08.2014 року о 18-00 годині, в ході проведення огляду домовладіння, розташованого за адресою Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Кронштадтська, 94, співробітники міліції виявили та вилучили бойові автоматні патрони, калібру 5,45 мм у кількості 16 штук, які ОСОБА_4 отримав від невстановленої особи на прізвисько «Старий», носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст. 263 ч. 1 КК України.

Вина підозрюваного підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами і протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

ОСОБА_2 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання виді позбавлення волі від 3 до 8 років.

Беручи до уваги вище викладене, а також що ОСОБА_2 приймав активну участь у діяльності непередбаченого законами України збройного формування, що супроводжувались здійсненням пропускного режиму, вчиненням опору представникам влади із застосуванням вогнепальної зброї, маються наступні підстави для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Таким чином задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст.ст.177,178,184 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив всі обставини, передбачені ст.177,178 КПК України, що враховуються при обранні та зміні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення, вказавши в ухвалі про наявність ризиків вказаних в клопотанні.

Згідно оскаржуваної ухвали слідчим суддею було задоволено клопотання слідчого і у відношенні ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор же в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 - скасувати, і ставить апеляційну вимогу щодо постановлення ухвали знову ж таки про задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

По суті ж прокурор в апеляційні скарзі оскаржує саме застосування слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді застави.

Однак, відповідно до ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом, а не прокурором, і межі розміру застави чітко регламентовані ч.5 ст.182 КПК України.

Частина 3 ст.183 КПК України чітко регламентує, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюванним, обвинуваченним обов’язків, передбаченим цим Кодексом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість застосування до ОСОБА_2 ч.3 ст. 183 КПК України та п.2 ч.5 ст. 182 КПК України слідчим суддею.

Як вказано в ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістидесяти днів. За таких обставин, обрання слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів проведено без порушень ч.1 ст.197 КПК України.

Слідчий суддя обираючи запобіжний захід, зробив вірний висновок застосовуючи до ОСОБА_2 запобіжний захід з покладенням на останнього виконання обов’язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки. З таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Крім того, п.4 ст.183 КПК України визначає, що саме слідчий суддя, суд мають право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні у випадках передбачених п.1,2,3 вказаної частини.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що підстав для скасування ухвали не вбачається.

Вважаючи наведене, керуючись ст.ст. ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду м. Харкова від 07 серпня 2014 року, якою застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий –

Судді -