Постанова № 72749742, 12.03.2018, Приморський районний суд м. Одеси

12.03.2018 Справа № 522/3351/18

Провадження 1-кс/522/4677/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Лабунський В.М., при секретарі Шараєвій О.А., за участю слідчого Шведчикова К.К., підозрюваного ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого в ОВС другого СВ прокуратури Одеської області, погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області, про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання прокуратурою Одеської областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42017160000001661 від 17.11.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу виконувача обов’язків начальника Одеської митниці ДФС № 151-о від 27.02.2017, ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу митного оформлення № 5 митного поста «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС.

Так, перебуваючи на вищезазначеній посаді у ОСОБА_1 разом з заступником начальника відділу митного оформлення № 5 митного поста «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС ОСОБА_3, виник злочинний намір на отримання неправомірної вигоди у менеджера ТОВ «Логитех» ОСОБА_4за безперешкодне митне оформлення імпортного вантажу, що надійшов на адресу ТОВ «Логитех» до ДП «Одеський морський торговельний порт».

29.12.2017 р. менеджер ТОВ «Логитех» ОСОБА_4з метою оформлення двох контейнерів, приблизно о 11 год. 00 хв., звернувся до ОСОБА_5, який з метою реалізації та доведення спільного з ОСОБА_1 злочинного умислу спрямованого на отримання від ОСОБА_4 грошових коштів, отримав від останнього 600 (шістсот) доларів США за 1 контейнер, що перебував під митним оформлення у листопаді 2017 р. та за 5 (п’ять) контейнерів, що перебували під митним оформленням у грудні 2017 р., станом до 20.12.2017.

Крім того, встановлено, що у січні 2018 р., більш точний час у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим на адресу ТОВ «Логитех» до ДП «Одеський морський торговельний порт» надійшло 7 контейнерів з вантажем текстильної продукції.

Перебуваючи на вищезазначеній посаді у ОСОБА_1 разом головним державним інспектором відділу митного оформлення № 5 митного поста «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС ОСОБА_6, виник злочинний умисел спрямований на отримання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди за безперешкодне митне оформлення імпортного вантажу, що надходитиме на адресу ТОВ «Логитех».

23.02.2018 приблизно о 10 год. 00 хв. на виконання незаконної вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_6, менеджер ТОВ «Логитех» ОСОБА_4 в приміщенні Одеського морського вокзалу Одеського морського торговельного порту, що знаходився за адресою: вул. Приморська, 6 в м.Одесі, передав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 900 (дев’ятсот) доларів США купюрами номіналом по 100 (сто) доларів США серій: HB 39863552 I, HB 53178332 M, KE 25987704 B, HB 62855011 B, КК 16334178 B, KK 16334179 B, KB 44493316 G, HH 68450735 A, KB 68436834 M,за безперешкодне митне оформлення імпортного вантажу, що надходитиме на адресу ТОВ «Логитех», які в ході проведення огляду місця події співробітниками поліції були виявлені та вилучені.

Крім того, в ході огляду місця події було виявлено та вилучено:

- Флеш накопичувач синього кольору, який належить ОСОБА_1,

- мобільний телефон марки Samsung imei: 3562090611966652101/01, 356210061196650/01, мобільний телефон марки Xiomi imei:861316036076469, 861316036076477, які належать ОСОБА_1,

- грошові кошти у сумі 300 доларів США та 3100 грн., які належать ОСОБА_1,

- службове посвідчення співробітника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1,

- два мобільних телефона марки Нокіа срібного кольору, які належать співробітнику Одеської митниці ДФС ОСОБА_7,

- два мобільних телефона марки Нокіа срібного кольору, які належать співробітнику Одеської митниці ДФС ОСОБА_8

Враховуючи, що вищевказані речі, є речовими доказами, предметом дослідження у кримінальному провадженні, засобом вчинення кримінального провадження та зберегли на собі його сліди, на думку слідчого вони підлягають арешту.

В судовому засідання слідчий клопотання підтримав частково, та просив накласти арешт на флеш накопичувач, мобільні телефони ОСОБА_1, вилучені грошові кошти, службове посвідчення ОСОБА_1, в частині накладення арешту на мобільні телефони ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відмовився від підтримання вимог.

Підозрюваний ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_2, заперечували проти задоволення клопотання та вказали на те, що майно на яке слідчий просить накласти арешт не містить на собі слідів злочину. Також вказали на те, що клопотання подано з порушенням строків звернення до суду.

Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали які обґрунтовують його доводи, заслухав думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна.

Так, клопотання слідчого про арешт майна, а саме: флеш накопичувача синього кольору, мобільного телефону марки Samsung imei: 3562090611966652101/01, 356210061196650/01, мобільного телефону марки Xiomi imei:861316036076469, 861316036076477, грошових коштів у сумі 300 доларів США та 3100 грн., грошових коштів у сумі 900 (дев’ятсот) доларів США, відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

З клопотання та наданих до нього матеріалів, вбачаються підстави у зв’язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме з метою забезпечення збереження вилученого у кримінальному провадженні майна, серед якого і предмет неправомірної вигоди, яке за обставинами кримінального провадження є речовими доказами та містить в собі інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення виконання можливого вироку в частині конфіскації майна, що передбачено ч.3 ст. 368 КК України.

При цьому, завданням арешту майна є запобігання можливості приховування або знищення, оскільки його незастосування може призвести до втрати доказів, що перешкоджатиме розслідуванню та встановленню істини у кримінальному провадженні.

Посилання адвоката ОСОБА_2 на те, що слідчим було порушено строк звернення до суду з клопотанням про арешт майна, суд не приймає до уваги, оскільки як встановлено в судовому засіданні, після вилучення вищезазначеного майна, слідчий наступного робочого дня тобто 26.02.2018 р. звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту.

28.02.2018 р. ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси зазначене клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків, якою встановлено строк для їх усунення 72 години з моменту отримання даної ухвали.

05.03.2018 р. прокурором під розпис було отримано копію вказаної ухвали, а 06.03.2018 р. після усунення недоліків слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту, в зв’язку з чим строк звернення до суду з відповідним клопотанням порушено не було.

Що стосується накладення арешту на службове посвідчення співробітника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1В,то в даній частинні клопотання задоволенню не підлягає, оскільки в судовому засіданні слідчим не було доведено, що зазначене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, та зберегло на собі сліди вчинення злочину.

Будь-яких інших підстав для накладення арешту на вищевказане майно клопотання не містить.

Згідно ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Проте, в порушення зазначеної вимоги Закону, слідчим не було надано достатніх доказів на підтвердження обставин на які він посилається.

У зв’язку з чим, доводи слідчого в цій частині клопотання про те, що на вказане майно слід накласти арешт є необґрунтованими.

Ст. 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

Що стосується накладення арешту на два мобільні телефони марки Нокіа срібного кольору, які належать співробітнику Одеської митниці ДФС ОСОБА_7, два мобільні телефони марки Нокіа срібного кольору, які належать співробітнику Одеської митниці ДФС ОСОБА_8, то в даній частинні клопотання задоволенню не підлягає, оскільки слідчий відмовився від підтримання вимог щодо їх арешту.

Згідно ч.3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилучено майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого, про арешт майна –задовольнити частково.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №42017160000001661, а саме на:

- Флеш накопичувач синього кольору, який належать ОСОБА_1,

- мобільний телефон марки Samsung imei: 3562090611966652101/01, 356210061196650/01, мобільний телефон марки Xiomi imei:861316036076469, 861316036076477, які належать ОСОБА_1,

- грошові кошти у сумі 300 доларів США та 3100 грн., які належать ОСОБА_1,

- грошові кошти у сумі 900 (дев’ятсот) доларів США купюрами номіналом по 100 (сто) доларів США серій: HB 39863552 I, HB 53178332 M, KE 25987704 B, HB 62855011 B, КК 16334178 B, KK 16334179 B, KB 44493316 G, HH 68450735 A, KB 68436834 M.

В задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, а саме: двох мобільних телефонів марки Нокіа срібного кольору, які належать співробітнику Одеської митниці ДФС ОСОБА_7, двох мобільних телефонів марки Нокіа срібного кольору, які належать співробітнику Одеської митниці ДФС ОСОБА_8, службового посвідчення співробітника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 – відмовити. Зобов’язати слідчого в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження повернути майно його власникам.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: