Постанова № 72748975, 13.03.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/3566/17 13.03.2018

Провадження №22-ц/784/354/18

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 березня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів - Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Цуркан І.І.,

без участі осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про час та місце судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»

на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 грудня 2017 року, ухвалене головуючим суддею Фортуною Т.Ю., у приміщення цього ж суду (повний текст якого складено 18 грудня 2018 року) у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» ( далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

20 жовтня 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі – Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позову позивач зазначав, що 09 вересня 2011 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір б/н, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 7100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Проте, відповідач свої зобов’язання за Договором щодо повернення кредитних коштів виконувала неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 31 серпня 2017 року становить 111 376,47 грн. та складається з: 7 420,68 грн. - заборгованість за кредитом; 94 379,02 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 796,94 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи - 500 грн. (фіксована частина) та 5 279,83 грн. (процентна складова).

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 грудня 2017 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 09 вересня 2011 року в сумі 18 167 грн.79 коп. та 260 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на ухвалення рішення суду першої інстанції з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив скасувати його в частині відмови у стягненні суми та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги Банку у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, нова редакція якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону заочне рішення суду першої інстанції відповідає не в повному обсязі.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач взяті на себе зобов’язання виконує неналежним чином, а тому є підстави для стягнення з неї на користь банку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7420 грн.68 коп., процентів за користування кредитними коштами у розмірі 9405 грн.79 коп., виходячи із ставки 30% річних та штрафу у ромірі 1341 грн.32 коп.

У задоволенні вимог щодо стягнення на користь позивача з відповідача комісії судом відмовлено за безпідставністю, а у стягненні пені - у зв’язку з неможливістю застосування за одне і те саме порушення подвійної цивільно-правової відповідальності, якими є пеня та штраф, а також те, що позивачем не надано до суду розрахунку пені, так як наявний у матеріалах справи розрахунок містить загальний розмір заборгованості по комісії та пені.

Однак повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Як вбачається із матерілів справи та встановлено судом, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір шляхом підписання анкети - заяви від 09 вересня 2011 року на отримання нею кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна» зі сплатою процентів за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та погодила, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомлена і погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

Крім того, зобов'язалася виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.6).

Відповідно до довідки Банку старт карткового рахунку №5211 5373 3368 4277 відкритого на імя відповідача – 13 листопада 2012 року, кредитний ліміт - 0. Але згодом кредитний ліміт неодноразово змінювався в бік збільшення і станом на 13 листопада 2013 року склав – 7100 грн.( а.с.46).

Із наданого Банком розрахунку та витягу із особового рахунку вбачається, що користуватися кредитними коштами відповідач почала з 17 грудня 2012 року.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначав, що відповідач свої зобов’язання за Договором щодо повернення кредиту виконувала неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 31 серпня 2017 року становить 111 376,47 грн., яка складається з: 7 420,68 грн. - заборгованість за кредитом; 94 379,02 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 796,94 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штраф - 500 грн. (фіксована частина) та 5 279,83 грн. (процентна складова).

Колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення на користь позивача з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7420 грн.68 коп., оскільки саме такі кредитні кошти фактично отримано ОСОБА_2та не повернуто, що підтверджується розрахунком наданим Банком до позову.

Разом з тим, стягуючи з відповідача на користь позивача проценти за користування кредитними коштами, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається із анкети-заяви від 09 вересня 2011 року вона не містить даних про певні умови кредитного договору, а саме: розмір кредитного ліміту, процентну ставку, номер кредитної картки, рахунок та строк її дії, цільове призначення кредиту, визначеність яких передбачено Умовами та Правилами надання банківських послуг ( далі- Умови та Правила).

Із наданого позивачем витягу з ОСОБА_3 обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.7) та Умов та Правил (а.с.8-31) не вбачається, що ОСОБА_2 ознайомилася саме з такими Тарифами та Умовами та Правилами, так як на них відсутній її підпис.

А відтак, позивачем не доведено виникнення у відповідача зобов'язань за кредитним договором на умовах, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафу.

Оскільки ОСОБА_2 у період з 09 вересня 2011 року по 10 серпня 2017 року фактично користувалася наданими ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитними коштами, а позивачем не доведено встановлення розміру процентів за користування ними, то їх розмір підлягає визначенню на рівні облікової ставки Національного банку України відповідно до положень ст.1048 ЦК України, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Розрахунок заборгованості ОСОБА_2 по процентам на рівні облікової ставки Національного банку України за користування кредитними коштами здійснюється за формулою:

[ Сума боргу] х [ Ставка (%)] /100% / 365 днів х[ Кількість днів ] =[ Сума]

Облікова процентна ставка НБУ становить:

з 13.11.12 р. по 10.06.13р. - 7,5%, сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 49 грн.14 коп., проценти на залишок простроченої заборгованості 0.12 коп., а всього 49 грн.26 коп.;

з 10.06.13 р. по 06.08.13 р.- 7%, сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 39 грн.75 коп., проценти на залишок простроченої заборгованості 0.04 коп., а всього 39 грн.79 коп.;

з 13.08.13 р. по 10.04.14 р. - 6.5 %; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 286 грн.58 коп., проценти на залишок простроченої заборгованості 2 грн.55 коп., а всього 289 грн.13 коп.;

з 15.04.14 р. по 03.07.14 р. - 9.5%; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 160 грн.01 коп., проценти на залишок простроченої заборгованості 13 грн.80 коп., а всього 173 грн.81 коп.;

з 30.07.14р. по 31.10.14 р. -12.5% ; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 270 грн.74 коп., проценти на залишок простроченої заборгованості 28 грн.03 коп., а всього 298 грн.77 коп.;

з 13.11.14 р. по 31.01.15 р. -14%; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 212 грн.38 коп.,

з 06.02.15 р. по 28.02.15 р. -19.5%; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 90 грн.48 коп.,

з 04.03.15 р. по 31.07.15 р. -30; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 963 грн.67 коп.,

з 28.08.15 р. по 31.08.15 р. - 27%; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 148 грн.66 коп.,

з 25.09.15 р. по 22.04.16 р. - 22%; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 918 грн.75 коп.,

з 29.04.16 р. по 30.04.16 р. - 19%; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 115 грн.30 коп.,

з 27.05.16 р. по 31.05.16 р. - 18%; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 86 грн.94 коп.,

з 24.06.16 р. по 30.06.16 р. - 16.5%; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 103 грн.07 коп.,

з 29.07.16 р. по 31.08.16 р.- 15,5%; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 135 грн.55 коп.,

з 16.09.16 р. по 30.09.16 р. -15%; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 112 грн.44 коп.,

з 28.10.16 р. по 31.03.17 р. - 14%; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 442 грн.28 коп.,

з 14.04.17 р. по 30.04.17 р.- 13%; сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 97 грн.44 коп.,

з 26.05.17 р. по 31.08.17 р. - 12.5%, сума заборгованості по процентам на поточний залишок заборгованості - 218 грн.60 коп.,

Таким чином, розмір заборгованості ОСОБА_2 по процентам за користування кредитними коштами за період з 17 грудня 2012 року по 31 серпня 2017 року з врахуванням отриманих кредитних коштів, погашених та прострочених сум, облікової ставки НБУ України становить 4483 грн.63 коп. ( 4439 грн.36 коп. проценти на залишок поточної заборгованості; 44 грн. 27 коп. проценти на залишок простроченої заборгованості).

Однак, враховуючи те, що має місце переплата коштів у розмірі 906 грн.69 коп., то їх слід віднести на рахунок погашення заборгованості по процентам, а відтак з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість по процентам за користування кредитом за вищевказаний період у розмірі 3576 грн.94 коп. ( 4483 .63-906.69).

Суд першої інстанції, дійшовши вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості по процентам за користування кредитом, між тим з врахуванням наданих позивачем доказів, помилково вважав, що з відповідача на користь позивача належить стягнути таку заборгованість із розрахунку 30% річних.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду в частині стягнення процентів за користування кредитом не може бути залишене без змін, оскільки в цій частині не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості, так як при його ухваленні судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що в силу ст.ст.374, 376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в цій частині та стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 3576 грн.94 коп. з наведених вище підстав.

Доводи апеляційної скарги про те, що встановлена позивачем за даним кредитним договором процентна ставка за користування кредитом є змінюваною не заслуговують на увагу, оскільки позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів досягнення між сторонами домовленостей щодо встановлення взагалі будь-якої процентної ставки за користування кредитом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003 цс 15.

З врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення пені є вірним, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду в цій частині.

Також, колегія суддів погодужється з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення комісії за безпідставністю вимог, оскільки ні ОСОБА_3, ні Умови та Правила відповідачем не підписано. Доводів, які б спростовували даний висновок в апеляційній скарзі позивачем не наведено.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та штрафу сторонами не оскаржується, а тому відсутні підстави для перегляду його в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 338 грн.94 коп.: з яких 7 420,68 грн. - заборгованість за кредитом; 3576 грн.94 коп.- заборгованість по процентам за користування кредитом, 1341 грн.32 коп. штраф : 500 грн. (фіксована частина) та 841,32 грн. (процентна складова).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ПАТ КБ «ПриватБанк» при пред'явленні позову до суду сплатило судовий збір у розмірі 1600 грн., а при подачі апеляційної скарги - 2400 грн. Оскільки колегія суддів змінює рішення і частково задовольняє апеляційну скаргу Банку, то понесені позивачем витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у суді першої та апеляційної інстанції.

За такого з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 443 грн.14 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 грудня 2017 року в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом та стягнення судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по процентам за користування кредитними коштами 3576 ( три тисячі п’ятсот сімдесят шість) грн.94 коп., судовий збір у розмірі 443 ( чотириста сорок три) грн.14 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у випадку та з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 15 березня 2018 р.