Ухвала суду № 72747206, 15.03.2018, Костопільський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/65/18

15 березня 2018 року

Колегія суддів Костопільського районного суду Рівненської області

в складі :

головуючої судді - Грипіч Л.А.

суддів - Олійника П.В., Левчук В.В.

секретар судового засідання Федас І.О.

за участю прокурора Шеремет Л.С.

представника потерпілих ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

В судовому засіданні прокурор Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою. В обгрунтування свого клопотання зазначила про те, що на даний час не відпали ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Представник потерпілих ОСОБА_1 підтримав клопотання прокурора..

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_3 заперечив стосовно заявленого клопотання покликаючись на те, що підстави зазначені прокуром в клопотанні про продовження строку тримання під вартою є припущенням органу обвинувачення і не підтверджуються належними доказами. Просив клопотання задовольнити частково змінити запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників судового провадження, керуючись ст.ст. 176-183 КПК України, приходить до наступних висновків.

Під час досудового розслідування, ухвалою слідчого судді від 22.11.2017 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12 год. 18 січня 2018 року. Ухвалою колегії суддів Костопільського районного суду від 17.01.2018 року строк тримання під вартою ОСОБА_2 продовжено до 17.03.2018 року.

Відповідно ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку. Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження кримінально-процесуальний кодекс України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби судового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що 17 березня 2018 року спливає 60 денний строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, приймаючи до уваги, що судовий розгляд даного кримінального провадження не закінчено, суд вбачає підстави для розгляду питання про продовження строку тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Так, згідно позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Враховуючи обгрунтоване клопотання прокурора, яке свідчить, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує сторона обвинувачення, зокрема ризику переховуватись від слідства та суду, який підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, а саме зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2, у обвинуваченого відсутні сталі соціальні зв'язки, ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків у справі, оскільки вся інформація про яких відома обвинуваченому з часу відкриття матеріалів досудового розслідування, і які в даний час не допитані, наявність судимості та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, вказують на те, що є можливість перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання процесуальних обов’язків та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження раніше обраного запобіжного заходу на 60 діб, а інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.

Суд рахує, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню настання ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: ризиків того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків, які ще не допитані судом, тому клопотання обвинуваченого та його захисника про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не є належним чином обґрунтованим, і не підлягає задоволенню судом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_2, 17.03.1981року народження, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянину України, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, тобто до 13 травня 2018 року.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяОСОБА_5

Судді: В. В. Левчук

ОСОБА_6