Ухвала суду № 72743619, 13.03.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/258/18

2/337/596/2018

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018р. Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Бессарабової Т.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, до територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, місце знаходження: м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.206, треті особи – Восьма Запорізька державна нотаріальна контора, місце знаходження: м.Запоріжжя, вул.Героїв 93-ї бригади, буд.16-а, Житлово-будівельний кооператив «Протон-3», місце знаходження: АДРЕСА_2, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що з 2001р. вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який помер 09.06.2017р. В 1972р. її чоловіку ОСОБА_2 була надана в користування квартира АДРЕСА_3, яка знаходиться в ЖБК «Протон-3». Пай за квартиру був виплачений ОСОБА_2 в 1988р. Після викупу квартири він став її власником, однак своєчасно не отримав правоустановчі документи. За життя чоловік заповіту не склав. Після смерті чоловіка відкрилась спадщина у вигляді вищевказаної квартири. Спадкоємцями першої черги після його смерті є вона як дружина, інших спадкоємців першої черги немає. В установлений законом строк вона звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. У видачі їй свідоцтва про право на спадщину нотаріусом було відмовлено, оскільки відсутній правоустановчий документ на спадкове майно, зокрема, свідоцтво про право власності на квартиру, яке чоловік за життя не отримав. У зв’язку з цим вона не може в нотаріальному порядку оформити своє право власності.

Просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 09.06.2017р.

Ухвалою суду від 30.01.2018р. відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 26.02.2018р. справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивачка в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує повністю, просить його задовольнити.

Представник відповідача - територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в судове засіданні не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, відзиву на позов або зустрічного позову на подав.

Представники третіх осіб – Восьмої Запорізької державної нотаріальної контори, ЖБК «Протон-3» в судове засідання не прибули, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, пояснень на позов не подали.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню за такими підставами.

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 08.12.2001р. по день смерті чоловіка (арк.16).

ОСОБА_2 помер 09.06.2017р. (арк.14).

На підставі ордеру №40 від 06.11.1972р. ОСОБА_2 була надана в користування квартира АДРЕСА_3, яка знаходиться в ЖБК «Протон-3» (арк.22).

Згідно довідки ЖБК «Протон-3» ОСОБА_2 в 1988р. повністю сплатив пай за вказану квартиру в розмірі 6235,93крб. (арк.11).

Позивачка ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_2 була зареєстрована та фактично разом мешкали за вказаною адресою по день смерті ОСОБА_2 (арк.21).

Згідно висновку ТОВ «Перша регіональна агенція нерухомості і безпеки» від 24.01.2018р. вартість спірної квартири становить 170 000,00грн. (арк.23-24).

07.09.2017р. позивачка звернулась до Восьмої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 09.06.2017р.(арк.37звор).

07.09.2017р. нотаріусом заведена спадкова справа №194/2017, номер в Спадковому реєстрі 61185711, яка на час розгляду справи є чинною (арк.37).

25.01.2018р. позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (арк.43).

Постановою державного нотаріуса Восьмої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_3 від 25.01.2018р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, оскільки відсутній правоустановчий документ на квартиру (арк.12, 43звор.-44).

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, в т.ч. шляхом визнання права власності.

Згідно з ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно з ч.2,3 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені в ст.1261-1265 цього кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.1,3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4.15, 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" має місце роз'яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз'яснень видно, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу об'єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна в БТІ.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З’ясувавши повно, всебічно та об’єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв’язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1

Так, суд вважає встановленим та доведеним, що позивачка ОСОБА_1 правомірно набула право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті її чоловіка, оскільки вона є єдиним спадкоємцем за законом. Позивачка як спадкоємиця за законом у встановленому законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої була відкрита спадкова справа, однак не може отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину за законом у зв’язку з відсутністю правоустановчих документів на спадкове нерухоме майно, що підтверджено належним чином – постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Однак, на думку суду, відсутність правоустановчого документа про право власності спадкодавця не позбавляє спадкоємців права на спадщину, оскільки вона належить їм з моменту відкриття спадщини.

При цьому, судом встановлено, що право власності на спадкове майно спадкодавець ОСОБА_2 набув шляхом викупу квартири в ЖБК в 1988р., що підтверджується відповідними довідками ЖБК і ним не оспорюється. Спадкодавець разом з родиною тривалий час мешкав у вказаній квартирі, володів та користувався нею, однак за життя не оформив своє право власності. Відсутність право установчого документу на квартиру та державної реєстрації права власності за померлим ОСОБА_2 не є підставою для відмови у визнанні даного нерухомого майна спадковим, оскільки на момент набуття права власності за діючим на той час законодавством, така реєстрація не потребувалась.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивачка позбавлена права в передбаченому законом нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину, яка залишилась після смерті її чоловіка, чим порушується (не визнається) її право власності на спадкове майно. Тому, виходячи з вимог справедливості та розумності, це право на підставі ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України підлягає захисту шляхом визнання за позивачкою права власності на спадкове майно.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.15,16,316,321,328,392,1216,1218,1223,1261,1268,1297 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, треті особи – Восьма Запорізька державна нотаріальна контора, Житлово-будівельний кооператив «Протон-3», про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, 02.06.1946р.н., РНОКПП НОМЕР_1, право власності на квартиру АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 09.06.2017р.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.А. Мурашова

13.03.2018