Ухвала суду № 72743466, 13.03.2018, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1486/17

Провадження № 1-кп/323/28/18

УХВАЛА

іменем України

13.03.2018 р. м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді - Мінаєва М.М.,

суддів - Гуцал О.П., Смоковича М.В.,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

за участю

прокурора - Кравець І.А.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - Горлача В.М.,

перекладача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080000000037 від 08.02.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, одруженого, не працевлаштованого, такого, що має середню спеціальну освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 3 ст.15, п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28, ст. 348, ч. ч. 3, 4 ст.187, ч.1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Рузаєвка Республіки Мордовія Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, неодруженого, не працевлаштований, такого, що має середню спеціальну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 3 ст.15, п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час дослідження письмових доказів по вказаному провадженню 13.03.2018 року захисник Горлач В.М. заявив клопотання про визнання очевидно недопустимими доказами Протоколу додаткового огляду автомобіля ВАЗ-2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1) від 19.07.2016 року, складений старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області Незамай Я.О., Протоколу огляду речей від 28.10.2016 року та Постанови про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 28.10.2016 року.

Клопотання захисника обґрунтовується тим, що вказаний додатковий огляд автомобіля ВАЗ-2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1) був проведений органом досудового розслідування з істотним порушенням вимог КПК України, а саме без дозволу власника чи іншого законного володільця автомобіля, а також без ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення огляду володіння особи. Фактично, на думку захисника, таким додатковим оглядом слідчий приховав повторний обшук автомобіля, на що також був потрібний дозвіл слідчого судді.

Обвинувачені підтримали клопотання свого захисника.

Прокурор проти задоволення клопотань заперечувала, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначила, що на момент додаткового огляду вказаного у протоколі автомобіля він вже був обшуканий та вилучений на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2016 року, перебував під контролем органу досудового розслідування, був визнаний речовим доказом, а тому отримання дозволу власника чи слідчого судді для проведення додаткового огляду не вимагалось.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши залучені стороною обвинувачення матеріали, зібрані на досудовому розслідуванні, суд приходить до такого.

Як випливає з досліджених судом матеріалів, 15.07.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про початок досудового розслідування у кримінальних провадженнях під № 12016080000000188 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, № 12016080000000189 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, № 12016080000000190 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В той же день, 15.07.2016 року, на місці події, а саме у лісосмузі вздовж автодороги Оріхів-Пологи Запорізької області, поблизу с. Мала Токмачка, органом досудового розслідування був виявлений автомобіль ВАЗ-2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1). В порядку ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області Незамай Я.О. провів обшук вказаного автомобіля, в ході якого був вилучений як сам автомобіль, так і низка предметів, виявлених в його салоні. В подальшому, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2016 року був наданий дозвіл на цей обшук, проведений 15.07.2016 року.

19.07.2016 року той же слідчий провів додатковий огляд автомобіля ВАЗ-2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1), який знаходився на майданчику ГУНП в Запорізькій області. В ході цього огляду на внутрішніх поверхнях салону автомобіля були виявлені та вилучені два сліди папілярних візерунків та окремі предмети, які в подальшому були направлені для проведення відповідних дактилоскопічних досліджень.

Відповідно до ст. 13 КПК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

За змістом ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. При цьому транспортний засіб охоплюється поняттям іншого володіння особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням наведених вище приписів КПК України, додатковий огляд автомобіля ВАЗ-2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1), який знаходився на майданчику ГУНП в Запорізькій області, що був проведений 19.07.2016 року, мав бути проведений або з дозволу власника, іншого законного володільця чи їх уповноваженого представника, або за відповідною ухвалою слідчого судді. Водночас ані першого, ані другого слідчий перед проведенням додаткового огляду не отримав, та навіть після проведення огляду до слідчого судді в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України не звернувся.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одними з основних засад кримінального судочинства є верховенство права, законність, рівність перед законом і судом (ст. 7 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Однак, як свідчать встановлені судом обставини, при проведенні оспорюваного стороною захисту додаткового огляду автомобіля ВАЗ-2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1) від 19.07.2016 року, вказані вимоги процесуального закону належним чином дотримані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статтею 86 КПК України передбачено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Вичерпного переліку підстав визнання доказів недопустимими в законі не передбачено, однак прямо встановлено, що суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, таке діяння, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України).

Отже, додатковий огляд автомобіля ВАЗ-2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1) 19.07.2016 року був проведений з істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, а тому суд зобов'язаний визнати Протокол додаткового огляду цього транспортного засобу від 19.07.2016 року очевидно недопустимим.

Крім того, 19.07.2016 року слідчим був проведений також огляд речей, вилучених під час додаткового огляду автомобіля ВАЗ-2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1), про що складений відповідний протокол, а Постановою про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 28.10.2016 року, складеною слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області В.Р. Будзик, ці речі були визнані речовими доказами.

Однак такі докази є похідними від результатів додаткового огляду від 19.07.2016 року, проведеного з істотними порушеннями кримінального процесуального законодавства, а тому також є очевидно недопустимими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 86, 87, 89 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника Горлача В.М. від 13.03.2018 року про визнання доказів очевидно недопустимими - задовольнити.

Визнати очевидно недопустимими доказами Протокол додаткового огляду автомобіля ВАЗ-2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1) від 19.07.2016 року, складений старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області Незамай Я.О., Протокол огляду речей від 28.10.2016 року та Постанову про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 28.10.2016 року, складені слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області В.Р. Будзик, та припинити їх подальше дослідження під час судового розгляду.

Повний текст ухвали оголошений о 09 год. 30 хв. 15.03.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя (підпис) М.М. Мінаєв

Суддя: (підпис) О.П. Гуцал

Суддя (підпис) М.В. Смокович