Ухвала суду № 72742087, 14.03.2018, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/330/18

н/п : 1-кс/397/60/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2018 року смт. Олександрівка

Слідчий суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Мирошниченко Д.В., за участю секретаря судового засідання – Волошаненко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1, погоджене прокурором Олександрівського відділення Знам?янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Казахстан, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працював лісничим, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживав в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29.09.2016 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2017 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінено на обмеження волі на строк 1 рік 7 місяців 17 днів,на даний час відбуває покарання в Олександрівському виправному центрі № 104,

за участю: прокурора - Драгоненко А.Ю.,

слідчого – Синявського В.І.,

захисника - ОСОБА_4,

підозрюваного - ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Олександрівського ВП Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження № 12018120310000143, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Своє клопотання обґрунтовує тим, що 14.03.2018 року о 11 год. 30 хв. ОСОБА_3 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, згідно якого:

28.02.2018 року ОСОБА_3 перебував на території Олександрівського ВЦ № 104, що по вул. Незалежності України, 22-а в смт. Олександрівка Кіровоградської області, де відбуває покарання. Приблизно 19:30 год. ОСОБА_3 проходив по території подвір’я ДУ «Олександрівський ВЦ № 104» та через бетонний паркан переліз на територію сільськогосподарського підприємства. Виявивши, що вхідні двері до адміністративної будівлі № 2 ДУ «Олександрівський ВЦ № 104» відчинені, ОСОБА_3 зайшов до вказаної будівлі, де помітив вхідні двері від службового кабінету бухгалтерії ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної виконавчої служби країни № 104», що праворуч по коридору, біля яких, на підлозі під плінтусом, виявив ключ від вказаного кабінету. ОСОБА_3 діючи умисно, знайденим ключем відчинив двері та проник до вказаного службового кабінету.

Доводячи свій злочинний намір, спрямований на особисте збагачення до кінця, таємно, повторно, ОСОБА_3 з стільця який знаходився навпроти вхідних дверей біля столу, викрав належний потерпілій ОСОБА_5 військовий бушлат вартість якого, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 5 від 07.03.2018 року становить 640,00 грн., у зовнішній кишені якого знаходився цифровий фотоапарат марки «Canon», моделі «14МРХ Power Shot», вартістю 850,00 грн., який знаходився у чохлі, вартістю 30,00 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії направлені на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_3, відчинив верхню шухляду столу та виявив там грошові кошти в сумі 1700,00 грн., належні потерпілій ОСОБА_5 У той момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на викрадення вказаних грошових коштів.

Виконавши всі задумані злочинні дії ОСОБА_3 з місця злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши своїми протиправним діями потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 3220,00 грн.

У клопотанні зазначається, що метою обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

-чинити тиск на потерпілу у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_5 так як остання працює в установі, де підозрюваний відбуває покарання;

-чинити тиск на свідків у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 так як останні працюють в установі, де підозрюваний відбуває покарання;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі переховуватись від органів досудового розслідування;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, вказуючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому просили задовольнити клопотання.

Підозрюваний частково визнав факт вчинення інкримінуємого йому злочину за пред’явленою підозрою, а саме: визнав викрадення лише бушлату, щодо викрадення фотоапарату та грошових коштів заперечив. Також, зазначив, що у нього відкрита язва шлунку і йому необхідно лікуватися.

Щодо застосування запобіжного заходу, підозрюваний та його захисник залишили вирішення даного питання на розсуд суду.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Дана підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах, які під час розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були об’єктивно дослідженні в судовому засіданні та щодо їх допустимості та узгодженості між собою сумнівів у слідчого судді не викликає.

Так, згідно протоколів огляду місця події, протоколів допиту потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та протоколу огляду предмету підтверджується, що 28.02.2018 року у потерпілої, шляхом проникнення до службового кабінету, було викрадено бушлат, грошові кошти в сумі 1700 грн. та цифровий фотоапарат марки «Canon» (а.к. 7, 9-11, 14, 16).

Також, як вбачається з матеріалів клопотання після вчинення крадіжки, підозрюваний самовільно залишив місце відбування покарання, переховувався від працівників виправного центру, які здійснювали його розшук, але постановою про закриття кримінального провадження від 02.03.2018 року, провадження за вказаною подією закрито (а.к. 52).

Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний визнав факт крадіжки бушлату, тобто частково визнав підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Отже, з огляду на висновок ЄСПЛ, який міститься у п. 175 в рішенні від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», в органу досудового розслідування є факти та інформація про те, що ОСОБА_3 міг вчинити правопорушення (а підозрюваним не заперечується факту викрадення бушлату), тобто підозра є обгрунтованою. Питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року)

Крім того, під час розгляду клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які наведені слідчим у клопотанні та на які посилався прокурор у судовому засіданні були доведені.

Так, ризик переховування від органів досудового розслідування був доведений в судовому засіданні, оскільки підозрюваний відбуваючи покарання за вчинення попередніх злочинів, самовільно залишив територію виправного центру та намагався уникнути подальшого відбуття покарання, переховувався від працівників ДУ «Олександрівського ВЦ № 104». Тому, ОСОБА_3 і в подальшому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Також, органом досудового розслідування доведено ризик тиску на потерпілого та свідків, оскільки злочин ОСОБА_3 вчинено під час відбування покарання відносно особи, яка працює в установі, де він відбуває покарання, так само як свідки.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення був доведений в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_8 вчинив злочин в період відбування покарання в Олександрівському ВЦ № 104 за попереднім вироком.

Слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, його попередню судимість за вчинення тяжких злочинів проти власності, один з яких поєднаний з насильством, а тому слідчий суддя вважає, що існує ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_3 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м?якого запобіжного заходу.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для застосування більш м?якого запобіжного заходу не вбачається.

Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст. 177 КПК України, а також зважаючи на дані матеріалів клопотання, слідчий суддя переконаний у необхідності застосування по відношенню до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу, не пов?язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов?язків і надасть йому змогу незаконно впливати на потерпілу та свідків для формування тверджень обраної ним по кримінальному провадженню правової позиції.

За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Слідчий суддя враховує, з пояснень підозрюваного, що у нього на даний час відкрита язва шлунку, однак вказані твердження не підтверджені належними доказами та не слугують підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як в умовах тримання під вартою надається уся необхідна допомога пов'язана з лікуванням.

Слідчий суддя не бере до уваги доводи підозрюваного про те, що він не матиме змоги впливати на потерпілу та свідків, оскільки вони є працівниками виправного центру. ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення тяжких злочин із застосуванням насильства, тому, те що потерпіла та свідки є працівниками виправного центру, може не перешкодити йому незаконному впливу на них.

Інших будь-яких доводів, які б слугували підставами для застосування щодо підозрюваного більш м?якого запобіжного заходу, останнім та його захисником слідчому судді не надано.

Відповідно до положення ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, його особу, матеріальний стан, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 35240 гривень, що відповідає 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

Слідчий суддя не погоджується з думкою слідчого про те, що застава до підозрюваного не може бути застосовано, так як у нього не має коштів щоб сплатити за неї. Чинний КПК України передбачає обов'язкове визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3 Тому, таке не визначення порушує права підозрюваного. Окрім того, застава повинна бути внесена не обов?язково підозрюваним, а може і іншими особами за нього.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178,182-184,186,193-194,196-197 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1, погоджене прокурором Олександрівського відділення Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 – задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, починаючи з 18 год. 15 хв. 14 березня 2018 року по 18 год. 15 хв. 12 травня 2018 року.

Строк дії ухвали закінчується о 18 год. 15 хв. 12 травня 2018 року.

Визначити заставу в розмірі 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 35240 гривень 00 копійок, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_3 звільняється з-під варти.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код отримувача 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача 820172, р/р 37312037002505, призначення платежу: застава за ОСОБА_3.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов’язати підозрюваного ОСОБА_3:

- прибувати до слідчого СВ Олександрівського ВП Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області за першою вимогою;

- не відлучатися з місця де він відбуває покарання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.

Попередити підозрюваного ОСОБА_3, що у разі невиконання покладених на нього зобов’язань, внесена застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: /підпис/

З оригіналом вірно.

Оригінал ухвали знаходиться в справі № 397/330/18.

Слідчий суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_9