Постанова № 72741468, 25.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2018 рокусправа № 804/2190/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.

судді: Лукманової О.М. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрітас» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 р. (суддя Кононенко О.В., повний текст складено 18 травня 2017р.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрітас» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В:

У березні 2017 року ТОВ «Інтегрітас» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2017 року №00000151400, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на суму 56943,00 грн., у тому числі 37962,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 18981,00 грн. - за штрафними санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 р., позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини по справі, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, в зв'язку з наступним.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 23.12.2016 року № 1078 посадовою особою Лівобережної ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань достовірності даних, що містяться у податкових декларація з податку на прибуток та з податку на додану вартість ТОВ «Інтегрітас» з питань взаємовідносин з ТОВ «Інтервенто» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 24/14-01/37055591 від 10.01.2017 року, згідно висновку якого встановлено порушення:

- підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Інтегрітас» занижено податок на прибуток на суму 37962 грн., у т.ч. по періодах: за 2013 р. на суму 37962 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Інтегрітас» занижено податок на додану вартість на загальну суму 33000,00 гривень, у т.ч. по періодах: за 2013 р. на суму 33300 грн.

Не погодившись з висновками зазначеними в акті перевірки позивач 23.01.2017 року подав заперечення, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки залишені без змін, про що позивача повідомлено листом від 03.02.2017 року № 1446/10/04-36-14-06-16.

На підставі висновків акту перевірки 08.02.2017 року податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0000051400 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на суму 56943,00 грн., у тому числі 37962,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 18981,00 грн. - за штрафними санкціями.

Вважаючи протиправним таке податкове повідомлення-рішення позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи, які стали підставою для формування ТОВ «Інтегрітас» податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрат є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За приписами п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також, необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за №168/704. Так, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, на підтвердження реальності виконання договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтервенто» позивачем було надано копії: договору, специфікації, повідомлення, накладної, ТТН, виписка по особовому рахунку, які підписані директором ОСОБА_1 (а.с. 75-86).

Разом з тим, у ході кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, засновник і директор Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтервенто» ОСОБА_1, від імені якого підписані видані цим товариством позивачу первинні документи, заперечив свою участь у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервенто», а отже, й у підписанні будь-яких первинних документів.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29.07.2016 року ОСОБА_1 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, а саме створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, у зв'язку із закінченням строків давності, тобто з нереабілітуючих підстав.

Таким чином, надані позивачем первинні документи, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, а отже не породжують для позивача право на віднесення сум до складу витрат при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток та право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрітас» - залишити без задоволення

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі постанову виготовлено 08.02.2018р.

Головуючий суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Ю.В. Дурасова