Ухвала суду № 72741346, 15.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/1370/16-ц Головуючий у І інстанції Міланіч А. М.Провадження № 22-ц/780/1379/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 38 15.03.2018

УХВАЛА

про призначення у справі додаткової судової почеркознавчої експертизи

та зупинення провадження у справі

15 березня 2018 року суддя Апеляційного суду Київської області Сушко Л.П., вирішуючи клопотання позивача ОСОБА_2 пропризначення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 27 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Бородянська районна державна нотаріальна контора Київської області, Новогребельська сільська рада Бородянського району Київської області про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи її тим, що 18 червня 2016 року помер її батько – ОСОБА_4. 11 липня 2012 року ОСОБА_4 було складено заповіт відповідно до якого останній заповідав усе своє майно відповідачу – ОСОБА_3. Вважає, що вказаний заповіт не відповідає чинному законодавству, оскільки не був підписаний ОСОБА_4, і не відповідає його волі. Вказує, що підпис, наявний у заповіті, значно відрізняється від дійсного підпису спадкодавця, що свідчить про його підробку. Тому, просила суд визнати заповіт ОСОБА_4, згідно якого на користь відповідача нібито заповідано все його майно де б таке не було та з чого б воно не складалося, посвідчений секретарем Новогребельської сільської ради ОСОБА_5, реєстровий номер 63 від 11 липня 2012 року, недійсним. Крім того, позивач просила суд призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу по електрофотографічних копіях.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 27 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з вказаним заочним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне з’ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про призначення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи. Крім того, вказує, що у суді першої інстанції відповідач не заперечувала проти вказаного клопотання. Вважає, що покази свідка ОСОБА_5 – секретаря сільської ради, не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки остання є заінтересованою особою. Вказує, що з огляду на предмет доказування достатніми доказами у справі можуть бути лише відповідні висновки експертизи.

Крім того, особа, яка подала апеляційну скаргу, порушила питання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, обґрунтовуючи це тим, що висновок експерта, наявний в матеріалах справи, суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумніви у його правильності. Зокрема, вважає, що в резолютивній частині висновку вказано, що підпис в заповіті, що був предметом дослідження імовірно виконаний ОСОБА_4. Вважає, що вказане свідчить про наявність сумнівів у правильності висновків. Тому, просила суд апеляційної інстанції призначити у справі повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського міського НДЕКЦ МВС України, і на вирішення якої поставити питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у графі «підпис» у першому та другому примірниках заповіту, який складено від імені ОСОБА_4 та посвідчено 11 липня 2012 року секретарем Новогребельської сільської ради Бородянського району Київської області, ОСОБА_4 чи іншою особою?

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 лютого 2018 року провадження у справі відкрито.

Відповідно до ч.3 ст.359 ЦПК України якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Керуючись ч.3 ст.359 ЦПК України Апеляційним судом Київської області учасникам справи було запропоновано подати заперечення на клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.

05 березня 2018 року на адресу Апеляційного суду Київської області надійшов лист Новогребельської сільської ради Бородянського району Київської області відповідно до якого остання просила суд розглянути справу без її представника.

13 березня 2018 року на адресу Апеляційного суду Київської області надійшов лист Бородянської районної державної нотаріальної контори Київської області відповідно до якого нотаріальна контора просила слухати справу без їх участі, заперечень щодо апеляційної скарги та заявленого клопотання не мала.

18 березня 2018 року на адресу Апеляційного суду Київської області від ОСОБА_6 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач зазначила, що під час розгляду справи судом було повністю досліджено матеріали справи, а тому рішення прийнято у відповідності до закону. Вважає, що висновок експертизи, наявний у матеріалах справи, має достатньо інформації та дає вичерпну відповідь на поставлені питання. Тому, вважає, що відсутні підстави для призначення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи, а тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

З’ясувавши думку осіб, які приймають участь у справі, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача частково, призначити у справі додаткову судову почеркознавчу експертизу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.2,3 ст.103 ЦПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2016 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті від 11 липня 2012 року, посвідченому секретарем Новогребельської сільської ради Бородянського району Київської області за реєстровим номером 63, самим ОСОБА_4 чи іншою особою?

2.Чи не перебувала особа, яка виконала підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті від 11 липня 2012 року, у стані алкогольного спяніння або у незвичайному стані (хвилювання, під тиском)?

Відповідно до висновку експертів від 28 серпня 2017 року, наявного у матеріалах справи, зокрема, зазначено, що підписи від імені ОСОБА_4 у графі «ПІДПИС:» у першому та другому примірниках заповіту, який складено від імені ОСОБА_4, та посвідчено 11 липня 2012 року секретарем Новогребельської сільської ради Бородянського району Київської області за реєстровим номером 63, виконані імовірно ОСОБА_4.

Відповідно до ч.1 ст.113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що оскільки висновок експерта, наявний у матеріалах справи, є неясним в частині вчинення підпису спадкодавцем на заповіті, питання поставлені особою, яка подала апеляційну скаргу, потребують спеціальних знань, а без проведення відповідної експертизи вирішити справу буде неможливо, існує необхідність у призначенні додаткової судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити.

Керуючись ст.ст.103, 113, 252, 253, 365 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про призначення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи задовольнити частково.

Призначити у справі додаткову судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України.

На вирішення експертизи поставити питання:

-чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у графі «підпис» у першому та другому примірниках заповіту, який складено від імені ОСОБА_4 та посвідчено 11 липня 2012 року секретарем Новогребельської сільської ради Бородянського району Київської області, ОСОБА_4 чи іншою особою?

У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи 360/1370/16-ц, провадження 22-ц/780/1379/18.

Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_2.

Роз’яснити сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в касаційному порядку до Верховного ОСОБА_1 протягом тридцяти днів.

Суддя: Л.П. Сушко