Постанова № 72741328, 14.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року справа №237/3924/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді доповідача Ястребова Л. В.,

суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі представника відповідача – ОСОБА_1 (діє за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Мар`їнського районного суду Донецької області від 11 грудня 2017 року у справі № 237/3924/17 (головуючий І інстанції - Сметаняк О.Я.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання перерахувати пенсію,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2018 року ОСОБА_2 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі – відповідач) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення з 01 січня 2017 року перерахунку призначеної пенсії, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років по лінії Державного департаменту з питань виконання покарань відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XІІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 01 січня 2017 року та виплатити різницю в пенсії, яка виникне у зв’язку із проведенням перерахунку з 01 січня 2017 року (а.с. 1-5).

Постановою Мар`їнського районного суду Донецької області від 11 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області у перерахунку пенсії, починаючи з 01.01.2017 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області здійснити з 01.10.2017 року перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_2 за вислугу років по лінії Державного департаменту з питань виконання покарань, відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Наказу Міністерства юстиції України №372/5 від 14 лютого 2017 року «Про затвердження посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України». Стягнуто на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 649,50 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 102-106).

Позивач із таким судовим рішенням не погодився в частині відмови здійснити виплату різниці в пенсії, яка виникне у зв’язку із проведенням його перерахунку з 01 січня 2017 року, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив з 01 січня 2017 року перерахунок призначеної пенсії за вислугу років по лінії Державного департаменту з питань виконання покарань, відповідно до вимог Закону № 2262 у зв’язку із збільшенням розміру посадових окладів осіб начальницького складу установ виконання покарань, а тому, на переконання апелянта, виплата призначеної пенсії з урахуванням здійсненого з 01 січня 2017 року перерахунку має бути здійснена з дати виникнення права та такий перерахунок, тобто з 01.01.2017 року та не є позовними вимогами на майбутнє.

Відповідач із постановою суду першої інстанції також не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на ст. 51 Закону № 2262, якою визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, вказуючи, при цьому, що обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії виникли лише після отримання Управлінням довідки про розмір грошового забезпечення № 135 від 15.11.2017 року, а тому, на переконання апелянта, вимоги позивача стосовно перерахунку пенсії з 01.01.2016 року суперечать чинному законодавству. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що позивачем пропущено строк для звернення до суду та не надано документів, які б підтверджували поважність пропуску звернення з позовними вимогами. Серед іншого, апелянт зазначає, що перерахунок та виплату перерахованої пенсії буде проведено Управлінням після виділення додаткових асигнувань, зазначивши, що виплата пенсії військовослужбовцям та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України (а.с. ).

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог – відмовити.

Проти розгляду справи за відсутності позивача не заперечував.

На підставі ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами в межах та доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Позивач, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Донецькій області з 05 грудня 2003 року у якості отримувача пенсії за вислугу років по лінії Державного департаменту з питань виконання покарань відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XІІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що не заперечується відповідачем та не є спірним у справі.

16 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у звязку із набранням чинності з 01 січня 2017 року Постанови КМУ від 28.12.2016 року № 1036, якою внесено зміни до постанови КМУ від 07.11.2007 року № 1294 в частині розміру посадових окладів особам начальницького складу установ виконання покарання (а.с. 11-12).

Відповідач, листом № 361-Н-01 від 11.04.2017 року повідомив позивача, серед іншого, що хоча постановою КМУ від 28.12.2016 року № 1036 «Про внесення змін до постанови КМУ від 07.11.2007 року № 1294 і внесено зміни, якими встановлено посадові оклади особам рядового і начальницького складу міжрегіональних управлінь з питань виконання покарань та Державної кримінально-виконавчої служби, але не визначено умов, порядку та розмірів перерахунку пенсій у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення, а тому, підстави для перерахунку пенсії – відсутні (а.с. 13-14).

Не погодившись із наданою відповіддю, позивач звернувся до Голови правління пенсійного фонду України із клопотанням про визнання права на перерахунок пенсії, в якому просив повідомити ГУПФУ у Донецькій області про наявність підстав для перерахунку пенсії (а.с. 15-16).

В свою чергу, Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, 17 травня 2017 року надав позивачу відповідь за вих. № 5584/11-11, в якій також зазначив, що хоча постановою КМУ від 28.12.2016 року № 1036 «Про внесення змін до постанови КМУ від 07.11.2007 року № 1294 і внесено зміни, якими встановлено посадові оклади особам рядового і начальницького складу міжрегіональних управлінь з питань виконання покарань та Державної кримінально-виконавчої служби, але не визначено умов, порядку та розмірів перерахунку пенсій у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення, посилаючись на лист Міністерства соціальної політики України від 24.02.2017 року № 3838/0/2-17-21 (а.с. 17).

Вважаючи таку позицію пенсійного фонду необґрунтованою та такою, що порушує Конституційне право на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині зобов’язання Управління здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років по лінії Державного департаменту з питань виконання покарань відповідно до Закону 2262-XІІІ з 01 січня 2017 року і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач, будучі обізнаним про зміни щодо пенсійного забезпечення, зокрема, пенсіонерів державної пенітенціарної служби не вжив жодних дієвих заходів, які б сприяли забезпеченню оперативного перерахунку пенсій зазначеної категорії пенсіонерів, до якої віднесений позивач та не навів під час розгляду справи належних та допустимих доказів неможливості здійснення відповідного перерахунку позивачеві. Що стосується позовних вимог позивача в частині здійснення виплати різниці в пенсії, яка виникне у зв'язку із проведенням перерахунку з 01 січня 2017 року, то суд першої інстанції зазначив, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки Кодексом адміністративного судочинства передбачено відновлювати лише порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому з врахуванням дискреційних повноважень пенсійних органів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірним у справі є протиправність (правомірність) відмови відповідача у перерахунку пенсії позивачеві у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 р. № 1294».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон №2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно ч.3 ст.43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою ст.63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно зі пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 (зі змінами та доповненнями, далі Порядок), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1036 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в частині встановлення розмірів посадових окладів рядового і начальницького складу установ виконання покарань.

Вказана постанова набрала чинності з 1 січня 2017 року.

14 лютого 2017 року Міністерством юстиції України винесено Наказ №372/5 «Про затвердження схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України». В цьому наказі зазначено, що його прийнято з метою установлення розмірів посадових окладів особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, посади яких не передбачені постановою КМУ від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Підпунктом першим пункту першого наказу Мінюсту №372/5 затверджено Схему посадових окладів осіб начальницького складу установ виконання покарань та підприємств цих установ, слідчих ізоляторів, в якій зазначена, зокрема, посада начальника установи, слідчого ізолятору.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивач до призначення пенсії працював на посаді начальника установи – директор підприємства СВК-82.

Отже, виходячи з наведених норм законів та нормативно-правових актів у їх сукупності, відповідач мав правові підставі для здійснення перерахунку пенсії позивачеві.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням змін, внесених до Постанови КМУ №1294 Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1036, а також наказу Мінюсту №372/5 від 14.02.2017 року «Про затвердження схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», яким затверджені схеми посадових окладів, в тому числі і схему посадових окладів осіб начальницького складу установ виконання покарань та підприємств цих установ, слідчих ізоляторів, відповідно до якої позивач просить здійснити перерахунок пенсії, відповідач не навів доказів щодо неможливості здійснення перерахунку пенсії позивачеві.

Посилання Пенсійного фонду України на відсутність умов, порядку перерахунку пенсії позивачу є безпідставним, оскільки такий перерахунок пенсії має здійснюватись відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, який на момент звернення позивача до суду є чинним.

Що стосується посилань апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 122 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що перерахунок пенсій у зв’язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Таким чином, довід апелянта про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Що стосується висновку суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині здійснення виплати різниці в пенсії, яка виникне у зв'язку із проведенням перерахунку з 01 січня 2017 року, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України передбачено відновлювати лише порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому з врахуванням дискреційних повноважень пенсійних органів, суд апеляційної інстанції зазначає, що, в даному випадку, позивач не просив захистити його порушені права в майбутньому, а просив лише виплатити різницю внаслідок перерахунку пенсії, починаючи з 01 січня 2017 року.

Враховуючи все вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але неправомірно відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог в частині виплати різниці в пенсії, у зв'язку із проведенням перерахунку з 01 січня 2017 року.

Відповідно до частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що у відповідності до вимог статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити, а постанову Мар`їнського районного суду Донецької області від 11 грудня 2017 року змінити.

Повний текст постанови складений 14 березня 2018 року.

Керуючись статями 139, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Постанову Мар`їнського районного суду Донецької області від 11 грудня 2017 року – змінити.

Абзац третій резолютивної частини постанови Мар`їнського районного суду Донецької області від 11 грудня 2017 року доповнити словами «та виплатити заборгованість з урахуванням виплачених сум».

В іншій частині постанову Мар`їнського районного суду Донецької області від 11 грудня 2017 року у справі № 237/3924/17 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді А.В. Гайдар

ОСОБА_3