Постанова № 72741083, 20.11.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 810/5763/15

провадження № 2-а/361/6/17

20.11.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2017 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,за участю секретарів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 фонду України, Броварського об’єднаного управління ОСОБА_6 фонду України Київської області про визнання дій (бездіяльності) суб’єкта владних повноважень протиправними, зобов’язання вчинити певні дії щодо переведення та перерахунку пенсії, компенсації втрати частини пенсії, відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У липні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_6 фонду України (далі – Відповідач-1), Броварського об’єднаного управління ОСОБА_6 фонду України Київської області (далі – ОСОБА_7 ПФУ або Відповідач-2), у якому, враховуючи збільшення, зменшення, уточнення та доповнення ним позовних вимог (т. 1 а. с. 192-196, 198; т. 3 а. с. 55-58, 68-69, 165-169), просив:

1) – визнати протиправними дії (бездіяльність) ОСОБА_6 фонду України щодо відмови забезпечити перерахунок розміру його пенсії:

– з 22.05.2008 р., 01.10.2011 р. та 01.01.2014 р. відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі – ОСОБА_8 № 2262XII) із розміру 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – ОСОБА_8 № 1058-IV) із урахуванням здійснених виплат;

– з 01.10.2011 р. відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі – ОСОБА_8 № 796-XII) із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком;

2) – зобов’язати ОСОБА_6 фонд України забезпечити перерахунок пенсії позивача із 22.05.2008 р. та 01.10.2011 р. відповідно до ст. 22 Закону № 2262XII із розміру 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, із урахуванням здійснених виплат;

3) – зобов’язати ОСОБА_7 ПФУ провести перерахунок розміру пенсії позивача із 22.05.2008 р. відповідно до ст. 22 Закону № 2262XII із розміру 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, та додаткової пенсії як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, за виключенням періоду з 11.12.2009 р. по 30.09.2011 р., за який згідно з рішенням суду йому здійснений перерахунок пенсійних виплат;

4) – стягнути з ОСОБА_7 ПФУ недоотримані ним з 22.05.2008 р. пенсійні виплати, після проведення Відповідачем-2 перерахунку пенсії;

5) – визнати протиправними дії Відповідача-1 і Відповідача-2 щодо зменшення суми пенсійних виплат позивачу з 22.05.2008 р., 01.10.2011 р. та 01.11.2011 р. та ухвалити окреме рішення суду щодо цих дій відповідачів;

6) – зобов’язати відповідачів відшкодувати йому завдані матеріальні збитки в розмірі 300000 грн., пропорційно по 150000 грн. із кожного відповідача;

7) – зобов’язати відповідачів відшкодувати йому завдану моральну шкоду в розмірі 200000 грн., пропорційно по 100000 грн. із кожного відповідача;

8) – відшкодувати позивачу судові витрати в розмірі 20000 грн.;

9) – визнати протиправними дії ОСОБА_7 ПФУ за відмову перевести позивача згідно із його заявою від 25 січня 2016 року на пенсію відповідно до ст. 22 Закону № 2262XII у розмірі 110 % трьох з половиною розмірів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV;

10) – зобов’язати Відповідача-2 перевести позивача з часу подання 25 січня 2016 року на пенсію згідно із ст. 22 Закону № 2262XII у розмірі 110 % трьох з половиною розмірів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV;

11) – визнати протиправними дії відповідачів щодо не забезпечення перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2014 р. відповідно до ст. 22 Закону № 2262XII із розміру 110 % трьох з половиною розмірів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, та відшкодувати завдану матеріальну шкоду не здійсненням перерахунку пенсійних виплат з 01.01.2014 р. з урахуванням індексації даної матеріальної шкоди згідно із законодавством за рахунок коштів виділених відповідачам на здійснення своїх повноважень;

12) – зобов’язати відповідачів забезпечити отримання з 01.01.2014 р. пенсійних виплат позивачем згідно із ст. 22 Закону № 2262XII у розмірі 110 % трьох з половиною розмірів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, та як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3;

13) – визнати протиправними дії відповідачів за відмову повідомити позивача, які закони набрали законної сили з 01.11.2011 р. та які всупереч ст. 58 Конституції України застосовані для нарахування йому пенсії;

14) – зобов’язати відповідачів повідомити позивача про зміни в пенсійному законодавстві України та Конституції України з 01.11.2011 р., на підставі яких був зроблений перерахунок пенсії позивача;

15) – визнати протиправними дії Відповідача-2 за відмову виконувати Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. справа № 3/рп/2012 та заявленими принципами пропорційності і справедливості при нарахуванні пенсії позивачу та за відмову виконувати Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 р.;

16) – зобов’язати Відповідача-2 виконувати Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 та від 25.01.2012 р. справа № 3/рп/2012;

17) – зобов’язати відповідачів компенсувати позивачу втрату частини пенсії у зв’язку із порушенням строків її виплати згідно із законом.

Також ОСОБА_5 просив визнати поважними причини пропуску ним строку звернення до суду за захистом порушеного права та здійснення перерахунку пенсії відповідно до норм ст. 22 Закону № 2262XII у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком та ст. 51 Закону № 796-XII у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, із 01.10.2011 р. та поновити цей строк (т. 3 а. с. 59).

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 26 березня 2007 року він є інвалідом війни ІІ групи безстроково, інвалідність пов’язана з виконанням ним обов’язків військової служби, має право на пільги, встановлені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та право на отримання пенсії по інвалідності згідно із ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Крім того, він відноситься до потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3, оскільки був відселений із території зони безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення у 1990 році, тому має також право на пільги, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідачі неправильно застосовують щодо нього норми Конституції України та пенсійного законодавства України, невірно нараховують і виплачують йому пенсію, у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством України, судові рішення, якими визначений розмір його пенсії по інвалідності належним чином вони не виконують.

Розмір отримуваної пенсії не відповідає розміру, визначеному постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року, підтвердженому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2013 року, та Рішенню Конституційного суду України від 25 січня 2012 року, тому просив суд захистити його право як інваліда війни ІІ групи на отримання пенсії по інвалідності згідно із ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, що становить 385 % мінімальної пенсії за віком.

19 травня 2015 року він звернувся до Голови Правління ОСОБА_6 фонду України ОСОБА_9 зі скаргою на дії Головного управління ОСОБА_6 фонду України в Київській області за відмову перевести його на пенсію відповідно до ст. 29 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, нарахування та виплату пенсії всупереч ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та іншими вимогами, у тому числі щодо відмови надати йому відповідь згідно із ст. ст. 15, 18, 19 Закону України “Про звернення громадян”.

У відповіді від 26 червня 2015 року Відповідач-1 повідомив його про те, що він отримує пенсію відповідно до Закону № 2262XII, основний розмір пенсії визначений у розмірі 80 % заробітної плати, визначеної за період з 01.01.1991 р. по 31.12.1992 р. та становить 1216 грн., на інші питання відповіді не надав. При цьому не було взято до уваги періоди його роботи підприємцем у з 01.10.1996 р. по 01.10.2001 р., чим суттєво порушено його право на отримання належного розміру пенсії. Відповідач-1 не перевірив дії Відповідача-2 при нарахуванні та виплаті йому пенсії по інвалідності.

Переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється при зверненні особи з відповідною заявою.

На даний час позивач не уповноважував Відповідача-2 діяти на власний розсуд, своєї згоди на переведення його на пенсію згідно із ст. 21 Закону № 2262XII у розмірі 80 % заробітної плати не надавав, оскільки вона є значно меншою, ніж мінімальна пенсія по інвалідності, визначена відповідно до ст. 22 цього ж Закону № 2262XII.

Згідно із ст. 22 Закону № 2262XII мінімальний розмір пенсії інваліда війни ІІ групи становить 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, та є вищим від пенсії в розмірі 80 % його заробітної плати, тому жодних правових підстав застосовувати при нарахуванні пенсії заробітну плату немає.

Зазначений розмір пенсії згідно із ст. 22 Закону № 2262XII підтверджений постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2013 року у справі № 2-а-1322/10.

Незважаючи на вказані судові рішення ОСОБА_7 ПФУ з 01.10.2011 р. відмовляється нараховувати йому пенсію з урахуванням вказаних судових рішень.

25 січня 2016 року він звернувся до Відповідача-2 із заявою про переведення його на пенсію згідно із ст. 22 Закону № 2262XII, проте у відповідь 15 лютого 2016 року йому надіслали рішення від 02 лютого 2016 року про відмову у переведенні його на цю пенсію без жодних правових підстав. ОСОБА_7 ПФУ повідомило його, що розмір пенсії не може бути меншим за 2738 грн., при цьому не надано жодних доказів того, що її розмір не може бути більшим.

Вважає дії відповідачів такими, що суперечать Конституції України, Законам України та порушують його право на отримання належного розміру пенсії по інвалідності відповідно до ст. 22 Закону № 2262XII у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії згідно із ст. 51 Закону № 796-XII у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.

Протиправними діями відповідачів йому завдано матеріальних збитків та моральної шкоди, частину недоотриманої ним суми пенсії відповідачі повинні йому компенсувати.

Позивач ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеному, просив суд задовольнити його позовні вимоги повністю.

Відповідач ОСОБА_6 фонд України у судове засідання не з’явився, подав до суду заперечення на позов, у яких просив суд розглянути справу за відсутності його представника та відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що призначення, перерахунок та виплата пенсії є виключними повноваженнями територіальних управлінь ОСОБА_6 фонду України, останній є центральним органом виконавчої влади та повноваженнями щодо безпосереднього перерахунку пенсій не наділений. Пенсія позивачу ОСОБА_5 обчислена та виплачується ОСОБА_7 ПФУ згідно із вимогами чинного законодавства. Також звертав увагу суду на те, що з приводу частини заявлених ОСОБА_5 позовних вимог є уже судові рішення, які набрали законної сили, зокрема за жовтень 2011 року та з 01 січня 2014 року. Повторне звернення до суду з тими самими вимогами не допускається, тому справа у цій частині підлягає закриттю.

Представники відповідача ОСОБА_7 ПФУ у судовому засіданні позов не визнали, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю із зазначених у запереченнях на позов підстав, вказуючи при цьому на те, що дії ОСОБА_7 ПФУ щодо виплати ОСОБА_5 як інваліду війни ІІ групи пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому від Чорнобильської катастрофи ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є правомірними. Крім того, щодо частини заявлених позовних вимог щодо перерахунку пенсії є судові рішення, що набрали законної сили, тому провадження у справі щодо цих вимог підлягає закриттю. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що вони стосуються розміру виплати ОСОБА_5 як інваліду війни ІІ групи пенсії по інвалідності відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та розміру виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому від Чорнобильської катастрофи категорії 3 згідно із ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 22 травня 2008 року, жовтень 2011 року, з 01 листопада 2011 року та з 01 січня 2014 року, за виключенням періоду з 11 грудня 2009 року по 30 вересня 2011 року, за який відповідно до рішень судів позивачу уже здійснений перерахунок пенсійних виплат.

Суд встановив, що з 26 березня 2007 року позивач ОСОБА_5 є інвалідом війни ІІ групи з числа сержантів, із 07 квітня 1993 року особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до категорії 3. Перебуває він на обліку в ОСОБА_7 ПФУ та отримує пенсію по інвалідності у розмірі згідно із ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.

Позивач ОСОБА_5 як інвалід війни ІІ групи з числа сержантів має право на отримання пенсії по інвалідності на умовах і в порядку, визначених Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та як потерпілий від Чорнобильської катастрофи категорії 3 право на додаткову пенсію відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно із ст. 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії по інвалідності військовослужбовцям інвалідам війни ІІ групи призначаються в розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

У ст. 22 зазначеного Закону у редакції, чинній на час прийняття, було встановлено мінімальні пенсії військовослужбовцям по інвалідності, в абзаці третьому цієї статті визначено, що мінімальний розмір пенсії військовослужбовців інвалідів війни ІІ групи з числа сержантів становить 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком.

За змістом ст. 49, ч. 2 ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції, чинній на час прийняття, було встановлено, що особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Пунктом 29 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI внесено зміни у ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та встановлено, що мінімальний розмір пенсії по інвалідності військовослужбовців з числа сержантів становить 110 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” вказаного Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI внесено також зміни у ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та визначено, що особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 положення пунктів 28 і 29 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

За змістом ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 22 травня 2008 року відновлено дію ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та дію ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тому із цієї дати позивач ОСОБА_5 як інвалід війни ІІ групи з числа сержантів має право на отримання мінімальної пенсії по інвалідності в розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком та як потерпілий від Чорнобильської катастрофи категорії 3 право на отримання додаткової пенсії в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

У червні 2010 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області, правонаступником якого є відповідач ОСОБА_7 ПФУ, у якому просив зобов’язати ОСОБА_7 ПФУ здійснити йому, починаючи з 26 березня 2007 року, перерахунок розміру пенсії як інваліду війни II групи відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком та розміру додаткової пенсії згідно із ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком (справа № 2-а-1322/10).

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2010 року у даній справі позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Зобов’язано ОСОБА_7 ПФУ провести з 14 жовтня 2009 року перерахунок розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_5 відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із розрахунку 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії згідно із ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та виплатити йому недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених виплат.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року апеляційні скарги сторін задоволено частково, постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову.

Зобов’язано ОСОБА_7 ПФУ провести з 11 січня 2010 року перерахунок розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_5 відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із розрахунку 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії згідно із ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених виплат. Решту позовних вимог залишено без розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_5 у вказаній адміністративній справі залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року, якою скасовано постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2010 року, залишено без зміни, змінивши дату початку перебігу періоду перерахунку пенсій з “11 січня 2010 року” на “11 грудня 2009 року”.

З наведеного вбачається, що заявлені ОСОБА_5 позовні вимоги про перерахунок розміру пенсії як інваліду війни II групи згідно із ст. 22 Закону № 2262XII у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком і додаткової пенсії згідно із ст. 51 Закону № 796-XII в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, і виплати недоплаченої суми пенсії за період з 22 травня 2008 року по 10 грудня 2009 року уже були предметом судового розгляду та з цього приводу є судові рішення, які набрали законної сили.

На виконання судових рішень відповідачем ОСОБА_7 ПФУ позивачу ОСОБА_5, починаючи з 11 грудня 2009 року, було здійснено перерахунок пенсій у вказаних розмірах та йому виплачувалася мінімальна пенсія по інвалідності та додаткова пенсія як потерпілому від аварії на Чорнобильській АЕС у зазначених вище розмірах до 01 листопада 2011 року.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 14 червня 2011 року № 3491-VI Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” доповнено пунктом 4 та установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статей 14, 22, 37 і частини 3 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету ОСОБА_6 фонду України на 2011 рік”.

Даний ОСОБА_8 набрав чинності з 19 червня 2011 року.

З цього Закону вбачається, що визначення порядку та розмірів виплати пенсій відповідно до зазначених норм Законів України делеговано Кабінету Міністрів України.

06 липня 2011 року на виконання вимог вказаного вище Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI Кабінет Міністрів України прийняв постанова № 745 “Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, що набрала чинності 23 липня 2011 року.

У п. 5 цієї постанови Кабінетом Міністрів України встановлено, що мінімальний розмір пенсії по інвалідності, що призначається відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, для інвалідів війни ІІ групи не може бути нижче 110 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

У п. 1 даної постанови визначено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що належать до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплачується у розмірі 10 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі № 1-42/2011 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”.

23 листопада 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою затвердив Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У п. 13 цього Порядку встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, що належать до категорії 3, виплачується з 01 січня 2012 року в розмірі 10 %, з 01 липня 2012 року – в розмірі 12 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” від 22 грудня 2011 року № 4282-VI, що набрав чинності з 01 січня 2012 року, установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статей 14, 22, 37 та 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ОСОБА_6 фонду України на 2012 рік.

28 грудня 2011 року з метою здійснення у 2012 році заходів щодо поетапного до 2015 року підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”, у п. 2 якої встановив, що мінімальний розмір пенсії по інвалідності, що призначається відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, для інвалідів війни ІІ групи не може бути нижче 110 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Дана постанова набрала чинності з 01 січня 2012 року.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 у справі № 1-11/2012 зазначив, що відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної ним у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.

Згідно із п. 3 зазначеного вище Рішення Конституційного Суду України суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. ОСОБА_8 принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

У березні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 ОСОБА_6 фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області, правонаступником якого є відповідач ОСОБА_7 ПФУ, у якому він, не погоджуючись із виплатою йому мінімальної пенсії по інвалідності як інваліду війни ІІ групи в розмірі 110 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеній до категорії 3, у розмірі 10 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, просив суд визнати протиправними дії відповідача ОСОБА_7 ПФУ щодо виплати йому пенсії в меншому розмірі, ніж передбачено законом; зобов’язати ОСОБА_7 ПФУ провести з 01 листопада 2011 року перерахунок його пенсії по інвалідності відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із розрахунку 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії згідно із ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та виплати недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених виплат (справа № 1007/3814/12).

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2012 року, ухваленою у даній адміністративній справі, у задоволенні зазначених вище позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_7 ПФУ про перерахунок пенсії відмовлено.

У ході розгляду цієї справи судом встановлено, що з 01 листопада 2011 року пенсія по інвалідності та додаткова пенсія позивачу ОСОБА_5 виплачуються ОСОБА_7 ПФУ у зазначених розмірах, встановлених відповідними постановами Кабінету Міністрів України, а саме: мінімальна пенсія по інвалідності як інваліду війни ІІ групи в розмірі 110 % прожиткового мінімуму та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеній до категорії 3, у розмірі 10 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, у зв’язку з чим підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 19 грудня 2013 року постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2012 року у цій справі залишено без змін та вона набрала законної сили.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2014 року ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року в адміністративній справі № 1007/3814/12 (К/800/10495/14) відмовлено, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у такій категорії справ, касаційна скарга ОСОБА_5 є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” від 06 грудня 2012 року № 5515-VI, який набрав чинності з 01 січня 2013 року, пунктом 4 Прикінцевих положень цього Закону установлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статей 14, 22, 37 та 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ОСОБА_6 фонду України на 2013 рік.

У зв’язку з цим, у 2013 році пенсія по інвалідності і додаткова пенсія ОСОБА_5 виплачувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, порушення вимог пенсійного законодавства з боку ОСОБА_7 ПФУ відсутні.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Згідно із ч. 1 ст. 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною ОСОБА_4 України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин – на інший період.

16 січня 2014 року Верховна ОСОБА_4 України прийняла ОСОБА_8 України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” № 719-VII, який набрав чинності з 01 січня 2014 року.

Положень щодо порядку застосування з 01 січня 2014 року ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо виплати додаткової пенсії особам, віднесеним до категорії 3, та ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо виплати мінімальної пенсії по інвалідності військовослужбовцям інвалідам ІІ групи війни з числа сержантів прийнятий 16 січня 2014 року ОСОБА_8 України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” не містив.

Жодних змін чи обмежень для застосування розмірів мінімальної пенсії по інвалідності відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” і додаткової пенсії особам, віднесеним до категорії 3, згідно із ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вказаним вище Законом передбачено не було.

Зазначені постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 та від 28 грудня 2011 року № 1381, якими визначалися розміри додаткової пенсії та мінімальної пенсії по інвалідності військовослужбовцям інвалідам війни, залишилися чинними.

Станом на 01 січня 2014 року інші Закони України, якими вносились би відповідні зміни до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо розміру в 2014 році додаткової пенсій постраждалим від Чорнобильської катастрофи категорії 3 чи до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо мінімального розмірі пенсії по інвалідності військовослужбовцям з числа сержантів, які стали інвалідами ІІ групи, Верховна ОСОБА_4 України не приймала. Порядок застосування цих статей з 01 січня 2014 року Верховною ОСОБА_4 України не визначався.

Повноважень встановлювати порядок і розміри цих видів пенсійних виплат Верховна ОСОБА_4 України Кабінету Міністрів України не надавала та його не уповноважувала.

Таким чином, з 01 січня 2014 року нарахування і виплата мінімальної пенсії по інвалідності ОСОБА_5 як інваліду війни ІІ групи та додаткова пенсія як постраждалому від Чорнобильської катастрофи категорії 3 мали здійснюватися у розмірах, встановлених ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” і ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тобто в розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком та в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно.

31 липня 2014 року Верховна ОСОБА_4 України прийняла ОСОБА_8 України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” № 1622-VІI.

Пунктом 9 цього Закону Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” доповнено пунктом 67 та установлено, що у 2014 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статей 14, 22, 37 та 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ОСОБА_6 фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

ОСОБА_8 України набрав чинності з 03 серпня 2014 року.

Таким чином, починаючи з 03 серпня 2014 року – з дня набрання чинності цим Законом від 31 липня 2014 року № 1622-VІI норми ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” знову підлягали застосуванню у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у зазначених вище постановах Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 та від 28 грудня 2011 року № 1381.

Виходячи з наведеного вище, у період з 1 січня по 2 серпня 2014 року ОСОБА_7 ПФУ повинно було нараховувати та виплачувати ОСОБА_5 згідно із ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” мінімальну пенсію по інвалідності як інваліду війни ІІ групи в розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком та відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткову пенсію як постраждалому від Чорнобильської катастрофи категорії 3 у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.

28 грудня 2014 року Верховною ОСОБА_4 України прийнято ОСОБА_8 України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” № 76-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, пунктом 4 цього Закону внесено зміни до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, текст статті 51 цього Закону викладено у такій редакції: “Особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”.

Зазначена норма Закону не конституційною не визнавалася та є чинною на даний час.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” від 28 грудня 2014 року № 80-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону установлено, що у 2015 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статей 14, 22, 36, 37 та 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 01 січня 2015 року зазначеним Законом України Кабінету Міністрів України знову було надано право визначати порядок та розміри додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також розміри мінімальних пенсій по інвалідності особам, які мають право на пенсійне забезпечення, згідно із ст. 22 Закону № 2262XII.

У січні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_7 ОСОБА_6 фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області (далі – також ОСОБА_7 ПФУ), у якому просив:

– визнати протиправними дії/бездіяльність ОСОБА_7 ПФУ щодо відмови йому перерахувати додаткову пенсію як постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 відповідно до ст. 51 Закону № 796-XII із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, з урахування проведених виплат та включенням додаткової пенсії до основного розміру пенсії;

– визнати протиправними дії/бездіяльність ОСОБА_7 ПФУ щодо відмови йому перерахувати пенсію згідно із ст. 22 Закону № 2262XII із розміру 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV;

– визнати протиправними дії/бездіяльність ОСОБА_7 ПФУ щодо ненадання йому об’єктивної відповіді на його звернення відповідно до ст. ст. 15, 18, 19 Закону України “Про звернення громадян”;

– зобов’язати ОСОБА_7 ПФУ перерахувати пенсію позивача з 01 листопада 2011 року відповідно до ст. 51 Закону № 796-XII із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, з урахуванням проведених виплат;

– зобов’язати ОСОБА_7 ПФУ провести з 01 листопада 2011 року перерахунок розміру пенсії по інвалідності згідно зі ст. 22 Закону № 2262XII із розрахунку 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, з урахуванням проведених виплат;

– зобов’язати ОСОБА_7 ПФУ здійснити перерахунок пенсії як інваліда війни II групи з 01 січня 2014 року відповідно до ст. 22 Закону № 2262XII у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, та додаткової пенсії згідно із ст. 51 Закону № 796-XII із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, з урахуванням здійснених виплат;

– зобов’язати ОСОБА_7 ПФУ здійснити перерахунок та нараховувати позивачу пенсію в розмірі 3749 грн. з 11 грудня 2009 року та до цього часу з урахуванням здійснених виплат згідно із рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року;

– зобов’язати ОСОБА_7 ПФУ здійснити перерахунок пенсії з урахуванням здійснених виплат відповідно до рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року за жовтень 2011 року як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС та інваліду війни II групи, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої станом на жовтень 2011 року;

– зобов’язати ОСОБА_7 ПФУ надати йому обґрунтовану відповідь на його звернення відповідно до ст. ст. 15, 18, 19 Закону України “Про звернення громадян”;

– зобов’язати ОСОБА_7 ПФУ відшкодувати позивачу завдані матеріальні збитки в розмірі 100000 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000 грн.;

– зобов’язати ОСОБА_7 ПФУ відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону № 2262XII нарахувати компенсацію втрати частини доходів за невчасний перерахунок та несвоєчасне отримання пенсії в повному розмірі, встановленому рішенням Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2013 року;

– зобов’язати ОСОБА_7 ПФУ надати докази та підтвердити, що відповідач своїми діями не завдавав позивачу матеріальних і моральних страждань.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_5 зазначав, що є інвалідом війни II групи, внаслідок травми і захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, тому умови і порядок виплати йому мінімальної пенсії за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю, мають визначатися згідно із нормами ст. 22 Закону № 2262XII та ст. 51 Закону № 796-XII у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком та 25 % мінімальної пенсії за віком, що було підтверджено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2013 року.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2015 року, ухваленою у цій адміністративній справі № 361/807/15-а, у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_5 було відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2015 року скасовано:

– у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про зобов’язання ОСОБА_7 ПФУ здійснити перерахунок його пенсії за період з 01 січня 2014 року по 30 липня 2014 року та за жовтень 2011 року з урахуванням проведених виплат скасовано, а позовну заяву в цій частині залишено без розгляду;

– у частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов’язання ОСОБА_7 ПФУ перерахувати ОСОБА_5 пенсію з 01 листопада 2011 року згідно із ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням проведених виплат та відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із розрахунку 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням проведених виплат, провадження у справі в цій частині закрито.

В іншій частині вказану постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 вересня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року в адміністративній справі № 361/807/15-а залишено без змін.

Із зазначених вище судових рішень в адміністративній справі № 361/807/15-а видно, що позовні вимоги ОСОБА_5 про перерахунок розміру його пенсії як інваліду війни II групи відповідно до ст. 22 Закону № 2262XII у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком і додаткової пенсії згідно із ст. 51 Закону № 796-XII в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, та виплати недоплаченої суми пенсії за жовтень 2011 року, з 01 листопада 2011 року та з 01 січня 2014 року були предметом судового розгляду та з цього приводу є судові рішення, які набрали законної сили.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” від 25 грудня 2015 року № 928-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2016 року, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону установлено, що у 2015 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статей 14, 22, 36, 37 та 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

ОСОБА_10 України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” діє з 01 січня по 31 грудня 2016 року, тому у цей період положення ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягали застосуванню у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У квітні 2016 року позивач ОСОБА_5 у черговий раз звернувся до суду позовом до ОСОБА_7 ПФУ з аналогічними вимогами, у якому просив:

– визнати протиправними дії, бездіяльність відповідача ОСОБА_7 ПФУ за безпідставне переведення його при обрахуванні розміру пенсії зі ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на пенсію згідно із ст. 21 цього Закону без його заяви і повідомлення про перевід та відмову надати розпорядження про перевід на іншу пенсію відповідно до заробітної плати;

– встановити з якого часу позивача було переведено на обчислювання пенсійних виплат відповідно до заробітної плати та з встановленого часу переведення позивача на обрахування пенсійних виплат згідно заробітної плати;

– скасувати дане розпорядження та поновити обрахування пенсійних виплат позивачу відповідно ст. 22 Закону № 2262XII;

– зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно ст. 22 Закону № 2262XII у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, з урахування проведених виплат та стягнути різницю недоотриманої пенсії;

– зобов’язати відповідача перерахувати належну позивачу додаткову пенсію як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 відповідно до ст. 51 Закону № 796-XII із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, з урахуванням проведених виплат та стягнути різницю недоотриманої пенсії;

– зобов’язати відповідача відшкодувати завдані позивачу матеріальні збитки в розмірі 300000 грн., що підтверджуються безпідставним переведенням з 01 листопада 2011 року його з пенсії відповідно до ст. 22 Закону № 2262XII із розміру 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком;

– зобов’язати відповідача відшкодувати позивачу моральні збитки в розмірі 100000 грн.;

– зобов’язати відповідача провести обрахування пенсійних виплат позивачу з 01 січня 2016 року відповідно до заробітної плати отриманої під час служби в рядах Радянської армії та проіндексованої.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2017 року, ухваленою в зазначеній адміністративній справі № 361/1849/16-а, позов ОСОБА_5 задоволено частково:

– вирішено поновити позивачу ОСОБА_5 строк звернення до суду;

– визнано протиправними дії, бездіяльність ОСОБА_7 ПФУ за безпідставне переведення ОСОБА_5 при обрахуванні розміру пенсії зі ст. 22 Закону № 2262XII на пенсію згідно із ст. 21 цього ж Закону без його заяви та повідомлення про переведення і відмову надати розпорядження про переведення на іншу пенсію, відповідно до заробітної плати;

– зобов’язано ОСОБА_7 ПФУ здійснити з 01 листопада 2011 року перерахунок пенсії ОСОБА_5 відповідно ст. 22 Закону № 2262XII у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, з урахування проведених виплат та стягнути різницю недоотриманої пенсії;

– зобов’язано ОСОБА_7 ПФУ перерахувати належну ОСОБА_5 додаткову пенсію, як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 з 01 листопада 2011 року, відповідно до ст. 51 Закону № 796-XII із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, з урахування проведених виплат та стягнути різницю недоотриманої пенсії.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, ухваленою в зазначеній вище адміністративній справі № 361/1849/16-а, апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_7 ПФУ задоволено.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2017 року у справі № 361/1849/16-а скасовано та прийняти нову постанову.

Закрито провадження у справі в частині задоволення вимог адміністративного позову щодо зобов’язання Броварського об’єднаного управління ОСОБА_6 фонду України Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з 01 листопада 2011 року відповідно ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахування проведених виплат та стягнути різницю недоотриманої пенсії та зобов’язання Броварського об’єднаного управління ОСОБА_6 фонду України Київської області перерахувати належну ОСОБА_5 додаткову пенсію як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 з 01 листопада 2011 року відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахування проведених виплат та стягнути різницю недоотриманої пенсії.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Вказана постанова апеляційного суду набрала законної сили.

Київський апеляційний адміністративний суд у даній постанові від 27 липня 2017 року зазначив про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 щодо перерахування мінімальної пенсії по інвалідності як інваліду ІІ групи згідно із ст. 22 Закону № 2262XII та додаткової пенсії як потерпілому від категорії 3 відповідно до ст. 51 Закону № 796-XII, оскільки ОСОБА_7 ПФУ правомірно виплачувало позивачу пенсію в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, залежно від фінансових ресурсів ОСОБА_6 фонду України на 2015-2016 роки.

Наведене вище свідчить, що позовні вимоги ОСОБА_5 щодо перерахунку розміру мінімальної пенсії по інвалідності як інваліду війни ІІ групи та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року були предметом судового розгляду та з цього приводу є судове рішення, яке набрало законної, щодо відмови у позові в цій частині заявлених вимог.

Також у постанові від 27 липня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд зазначив, що у ст. 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ визначено розміри пенсій по інвалідності та встановлено, що пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в таких розмірах:

а) інвалідам війни I групи – 100 процентів, II групи – 80 процентів, III групи – 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

У ст. 22 цього Закону встановлено мінімальні розміри пенсій по інвалідності. Мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи – у розмірі 120 відсотків, II групи – 110 відсотків, III групи – 105 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, ст. 21 зазначеного Закону визначає порядок розрахунку пенсії у відсотковому відношенні від відповідних сум грошового забезпечення (заробітку), а ст. 22 цього Закону встановлює мінімальний розмір пенсії по інвалідності.

Судом встановлено, що розмір пенсії по інвалідності ОСОБА_5 обчислено відповідно до ст. 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку) позивача, який є меншим, ніж встановлений ст. 22 цього Закону розмір мінімальної пенсії по інвалідності, тому ОСОБА_5 як інваліду війни ІІ групи виплачується мінімальний розмірі пенсії по інвалідності, який у 2012 – 2016 років визначався у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, що відповідало вимогам чинного законодавства, оскільки Законами України “Про Державний бюджет України на 2012 – 2016 роки” було встановлено, що ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінету Міністрів України.

Порушень з боку відповідача ОСОБА_7 ПФУ щодо виплати позивачу ОСОБА_5 пенсії у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року судом теж не встановлено.

Що стосується виплати ОСОБА_5 з 01 січня 2017 року пенсії по інвалідності згідно із ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому від Чорнобильської катастрофи категорії 3, суд дійшов наступних висновків.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” від 21 грудня 2016 року № 1801-VІІ, що набрав чинності з 01 січня 2017 року, не містить вказівки на те, що у 2017 році норми і положення статі 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, мінімальний розмір пенсії по інвалідності позивачу ОСОБА_5 як інваліду війни ІІ групи має визначатися у розмірі, встановленому ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Враховуючи, що пункт 29 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI, яким внесилися зміни у ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та мінімальний розмір пенсії по інвалідності військовослужбовців з числа сержантів встановлювався в розмірі 110 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України, інші Закони, якими б вносилися зміни у ст. 22 вказаного Закону Верховною ОСОБА_4 України не приймалися, суд вважає, що з 01 січня 2017 року позивачу ОСОБА_5 повинна виплачуватися мінімальна пенсія по інвалідності в розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується розміру виплати ОСОБА_5 з 01 січня 2017 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому від Чорнобильської катастрофи категорії 3 відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, то розмір цієї додаткової пенсії згідно із змінами, внесеними у цю статтю Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, визначається з 01 січня 2015 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, тому підстав для задоволенню позову у цій частині та перерахунку додаткової пенсії суд не вбачає.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Виходячи з наведеного, враховуючи наявність зазначених вище судових рішень, які набрали законної сили, у частині вимог ОСОБА_5 про визнання протиправними дій (бездіяльності) ОСОБА_7 ПФУ щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно із ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ухваленими за період з 22 травня 2008 року по 10 грудня 2009 року, за жовтень 2011 року, з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2016 року, суд дійшов висновку, що у цій частині провадження у справі підлягає закриттю.

Також з цих же підстав підлягає закриттю і провадження у справі в частині заявлених вимог щодо визнання протиправними дій ОСОБА_7 ПФУ щодо відмови перевести позивача ОСОБА_5 згідно із його заявою від 25 січня 2016 року на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком та зобов’язання відповідача ОСОБА_7 ПФУ перевести його на пенсію по інвалідності згідно із цієї статтею, оскільки з приводу цих вимог теж уже ухвалені судові рішення.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного, суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Будь-яких пояснень щодо не проведення з 01 січня 2017 року позивачу ОСОБА_5 перерахунку розміру пенсії по інвалідності відповідно ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, відповідачем ОСОБА_7 ПФУ суду не надано.

Враховуючи той факт, що Верховна ОСОБА_4 України змін до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не приймала, розміри мінімальної пенсії інвалідів війни згідно із цією статтею та порядок її застосування у 2017 році не визначала, суд дійшов висновку, що з 01 січня 2017 року позивачу ОСОБА_5 має виплачуватися мінімальна пенсія по інвалідності як інваліду ІІ групи з числа сержантів у визначеному ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” – прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону застосуванню підлягають положення і норми закону, так як закон має вищу юридичну силу.

Дії ОСОБА_7 ПФУ в частині не проведення перерахунку та виплати позивачу пенсії по інвалідності з 01 січня 2017 року у вказаному вище розмірі на вимогах закону не ґрунтуються.

Вирішуючи вимоги ОСОБА_5 щодо відшкодування йому майнової шкоди в розмірі 300000 грн., моральної шкоди в розмірі 200000 грн. та судових витрат у розмірі 20000 грн., суд дійшов висновку, що ці позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки будь-яких доказів на підтвердження факту шкоди та обґрунтування її розміру позивачем не надано та у судовому засіданні не доведено.

Що стосується вимог щодо визнання протиправності дій відповідачів за відмову повідомити позивача про застосування законів при нарахуванні йому пенсійних виплат та зобов’язання відповідачів повідомити позивача про зміни в пенсійному законодавстві, суд вважає, що ці вимоги задоволенню теж не підлягають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_7 ПФУ неодноразово надавалися позивачу ОСОБА_5 відповіді на його звернення та заяви, у яких містилися посилання на нормативно-правові акти, на підставі яких здійснювалося нарахування пенсії позивачу.

Інші позовні вимоги щодо відмови відповідачем ОСОБА_7 ПФУ виконувати Рішення Конституційного Суду України позивачем теж нічим не обґрунтовані, безпосередньо вказані Рішення позивача не стосуються.

Безпідставним є й вимоги щодо компенсації позивачу втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати, оскільки на вимогах закону не ґрунтуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 11, 69, 70, 71, 72, 86, 99, 157, 159 – 163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 фонду України, Броварського об’єднаного управління ОСОБА_6 фонду України Київської області про визнання дій (бездіяльності) суб’єкта владних повноважень протиправними, зобов’язання вчинити певні дії щодо переведення та перерахунку пенсії, компенсації втрати частини пенсії, відшкодування майнової та моральної шкоди закрити:

– у частині вимог про визнання протиправними дій (бездіяльності) ОСОБА_6 фонду України, Броварського об’єднаного управління ОСОБА_6 фонду України Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_5 відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за період з 22 травня 2008 року по 10 грудня 2009 року, за жовтень 2011 року та з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2016 року;

– у частині визнання протиправними дій Броварського об’єднаного управління ОСОБА_6 фонду України Київської області щодо відмови перевести ОСОБА_5 згідно із його заявою від 25 січня 2016 року на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

– у частині зобов’язання Броварського об’єднаного управління ОСОБА_6 фонду України Київської області перевести з 25 січня 2016 року ОСОБА_5 на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням проведених виплат.

Визнати протиправною бездіяльність Броварського об’єднаного управління ОСОБА_6 фонду України Київської області щодо не проведення з 01 січня 2017 року ОСОБА_5 перерахунку розміру пенсії по інвалідності відповідно ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов’язати Броварське об’єднане управління ОСОБА_6 фонду України Київської області провести з 01 січня 2017 року ОСОБА_5 перерахунок розміру пенсії по інвалідності відповідно ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та виплатити йому недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дутчак І. М.