Рішення № 72737872, 13.03.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/908/17

Провадження № 2/304/51/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

з участю секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 332 874,59 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 10 червня 2016 року по вул. Слов’янська Набережна в м.Ужгород у напрямку вулиці Баб'яка сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) за участі транспортного засобу «Форд Транзит», р/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якої автомобіль останньої отримав механічні пошкодження. Перечинським районним судом відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Разом з цим, на момент ДТП між позивачем та ОСОБА_2 (далі – потерпіла) був укладений договір добровільного страхування № 33616а5зд від 28 грудня 2015 року, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме зазначеного автомобіля марки «Ауді». Потерпіла своєчасно звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування і на основі рахунків № Сч-00000000501 від 02 липня 2016 року, № Сч-00000000593 від 27 липня 2016 року та №Сч-00000000646 від 15 серпня 2016 року було складено розрахунки страхового відшкодування, страхові акти та сплачено потерпілій суму страхового відшкодування у розмірі 431 874,59 грн. Таким чином, з моменту виплати позивач отримав право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Так як цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ «ХДІ страхування» за полісом № АЕ/7831609, то вказаною страховою компанією в межах ліміту біло здійснено виплату у розмірі 99 000 грн., а відтак сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити відповідач з урахуванням франшизи складає 431 874,59 – 99 000 = 332 874,59 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку вказані витрати позивачу не компенсував, тому просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 332 874,59 грн. та 4 993,11 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з’явилася, однак подала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідач не з’явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзив не подав, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 10 червня 2016 року біля 11.50 год. по вулиці Слов’янська Набережна в м. Ужгороді Закарпатської області з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_3, сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті даної ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_4, який належить ОСОБА_2 Вина відповідача у скоєнні вищевказаної ДТП підтверджується постановою судді Перечинського районного суду від 12 грудня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення № 304/1560/16-п (а. с. 11-12, 17-18).

Також встановлено, що цивільно-правова відповідальність потерпілої ОСОБА_2 була застрахована в АТ «СК «АХА Страхування» Договором № 33616а5зд від 28 грудня 2015 року добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» (а. с. 7-9).

Крім того як вбачається з Довідки № 93524520 про дорожньо-транспортну пригоду, автомобіль, належний ОСОБА_1 було застраховано у ПАТ «ХДІ страхування» за полісом № АЕ 7831609 (а. с. 10, 13).

На підставі актів огляду транспортного засобу № 1 та № 2 від 13 червня 2016 року, а також рахунків ТОВ «Автоцентр – Ужгород» № Сч-00000000501 від 02 липня 2016 року, №Сч-00000000593 від 27 липня 2016 року та № Сч-00000000646 від 15 серпня 2016 року (а. с.23-29), позивачем було визначено вартість відновлюваного ремонту автомобіля марки «Audi Q3», та здійснено розрахунки страхового відшкодування на загальну суму 414 182,59 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 254 126 від 12 липня 2016 року на суму 364 285,60 грн.; № 260 565 від 10 серпня 2016 року на суму 29 871,28 грн. та № 263 896 від 30 серпня 2016 року на суму 20 025,71 грн. (а. с. 36-38).

Після того АТ «СК «АХА Страхування» звернулося до страховика, що застрахував цивільно-правову відповідальність винної в ДТП особи, а саме ПАТ «ХДІ страхування», про виплату страхової суми. ПАТ «ХДІ страхування» задовольнило дану вимогу та виплатило АТ «СК «АХА Страхування» суму страхового відшкодування за мінусом франшизи в розмірі 99 000 грн. (а. с. 13).

Враховуючи, що страхова виплата перевищує ліміт відповідальності Страховика відповідача, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 332 874,59 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі – Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 цього Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. ст. 9.1, 9.4 Закону страхова сума – це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Статтею 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У судовому засіданні встановлено, що у зв’язку з настанням події, передбаченої ст. 6 вищевказаного Закону, позивач здійснив виплату належного потерпілій ОСОБА_2 відшкодування в розмірі 414 182 грн. 59 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а. с. 36-38).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Як роз’яснено в п. 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові. З винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов'язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах.

Отже, після проведення виплати страхового відшкодування, у позивача в порядку ст.993 ЦК України виникло право зворотної вимоги до відповідача – ОСОБА_1, а тому позов є обґрунтованим.

Однак, суд не погоджується із сумою страхового відшкодування, яка заявлена позивачем у розмірі 332 874,59 грн., оскільки матеріали справи містять копії платіжних доручень на загальну суму 414 182,59 грн., з яких 99 000 грн. в межах ліміту було сплачено страховою компанією ПАТ «ХДІ страхування», а відтак до стягнення з відповідача підлягає 315 182,59 грн. (414 182,59 – 99 000).

Також з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України (4 993,11 грн. (сплачено при зверненні до суду) * 94,7 % (розмір задоволених позовних вимог).

Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 22, 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 11, 993, 1166, 1187, 1191, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 12, 18, 81, 263, 264, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (89200 Закарпатська область м. Перечин, вул. Першотравнева, № 4/2) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (код ЄДРПОУ 20474912; місцезнаходження: 04070 м. Київ Подільський район, вул. Іллінська, 8) суму страхового відшкодування у розмірі 315 182 (триста п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 59 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» судовий збір у сумі 4 728 (чотири тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: ОСОБА_3