Постанова № 72735481, 12.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2395/18 Справа № 185/9273/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2017 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_2 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної Казначейської служби України, треті особи: Донецька обласна військово-цивільна адміністрація, Адміністрація Куйбишевського району м. Донецьк, Донецька обласна рада, Куйбишевська районна у місті Донецьку рада, про стягнення майнової та моральної шкоди, компенсації за зруйнований будинок внаслідок бойових дій та проведення антитерористичної операції, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вищевказаною позовною заявою, яку ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2017 року було повернуто ОСОБА_2 на підставі п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення ухвали).

Не погодившись із такою ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленимицією главою.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Тож, до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження та переглядати рішення судів перших інстанцій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду – скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження вирішення питання про відкриття провадження.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що так як відповідачами по справі є юридичні особи розташовані в м. Київ, то дана цивільні справа підсудна Печерському районному суду м. Києва.

Однак, колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2014 року, внаслідок бойових дій та проведення антитерористичної операції прямим попаданням снаряду було зруйновано будинок №20 по вулиці Смольна в м. Донецьк, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та за який позивач просить відшкодувати моральну та матеріальну шкоду.

Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється розслідування кримінального провадження №42014000000000457, відкритого за фактом розв’язання та ведення представниками влади Російської Федерації і Збройних Сил Російської Федерації та іншими особами за попередньою змовою групою осіб агресивної війни проти України за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 258-3, ст. 437 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 травня 2014 року.

Відповідно до вказаного кримінального провадження, ОСОБА_2 був визнаний потерпілим.

Відповідно до ч. 3 ст. 110 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення ухвали), позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди.

Аналогічна норма закріплена в ч. 3 ст. 28 ЦПК України в редакції чинній від 15 грудня 2017 року.

Оскільки місцем заподіяння шкоди, завданої в результаті злочину є Куйбишевський район м. Донецька, що за адміністративно-територіальною одиницею відноситься до підсудності Куйбишевського районного суду м. Донецька, а у зв’язку із проведенням антитерористичної операції в м. Донецьк його територіальну підсудність змінено на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області, то колегія суддів приходить до висновку, що даний позов було подано ОСОБА_2 із дотриманням вимог територіальної підсудності та діючого цивільного процесуального законодавства України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при поверненні позовної заяви, судом першої інстанції було не в повному обсязі з’ясовано обставини справи, що призвело до порушення прав позивача на судовий захист, передбачений цивільним процесуальним законодавством України.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

А тому, керуючись положеннями ст. ст. 259, 367, 369, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2017 року про повернення позовної заяви – скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

ОСОБА_3