Ухвала суду № 72734750, 01.03.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

01.03.2018 Єдиний унікальний номер 205/1055/18

Провадження №2з/205/22/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Шавули В.С.

за участю секретаря Романової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, ?

В С Т А Н О В И В :

15 лютого 2018 року заявник звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даною заявою, в якій просить заборонити КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.. ОСОБА_2» здійснювати виписку хворого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до винесення остаточного рішення у справі.

Суд, з’ясувавши обставини справи вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Заявник у заяві про забезпечення позову не вказує на докази, якими підтверджується, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а лише посилається на необхідність заборонити КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.. ОСОБА_2» здійснювати виписку хворого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, заявник не надав підтвердження наміру КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.. ОСОБА_2» навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у зв'язку з чим, не навів достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову.

Також, суд наголошує, що заявником станом на дату розгляду заяви не подано до суду позову, як того вимагає ч.4 ст. 152 ЦПК України, у якій зазначено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред’явити позов протягом десяти днів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає дану заяву безпідставною та необґрунтованою та приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

З урахуванням викладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.149,152-153 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, – відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя В.С. Шавула