Ухвала суду № 72733512, 13.03.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18309/17

Провадження № 2/161/301/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

13 березня 2018 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гриня О.М.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Луцьку клопотання ОСОБА_2 оборони України про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 оборони України про стягнення одноразової грошової допомоги у зв’язку із отриманою внаслідок виконання обов’язків військової служби інвалідністю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд з цивільним позовом до ОСОБА_2 оборони України про стягнення одноразової грошової допомоги у зв’язку із отриманою внаслідок виконання обов’язків військової служби інвалідністю. Свій позов ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що йому заподіяно шкоду невиплатою одноразової грошової допомоги в зв’язку з ушкодженням здоров’я та інвалідністю під час бойових дій та виконання службових обов’язків, а тому просить її стягнути.

18 січня 2018 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 оборони України про закриття провадження у даній справі, яке обґрунтовано тим, що відповідно до п. 1 Положення про ОСОБА_2 оборони України, затверджене постановою КМУ від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови КМУ від 19 жовтня 2016 року № 730), ОСОБА_2 оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується КМУ, а тому, в силу вимог ст. 2, 4, 19 КАС України в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року даний спір повинен розглядатись в порядку визначеному КАС України.

Представник позивача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, заявою від 13 березня 2018 року просить підготовче судове засідання проводити без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав суду клопотання про проведення підготовчого судового засідання в даній справі без його участі.

Розгляд клопотання здійнюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що у клопотання ОСОБА_2 оборони України про закриття провадження в справі не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».

Відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже, основною визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. Сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування.

З огляду на положення статей 19 ЦПК України, 19 КАС України не вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому фізична особа звернулася до суду за захистом права не публічного, а цивільного, зокрема права на відшкодування завданої шкоди. У такому випадку це спір про цивільне право, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права.

Як зазначає ОСОБА_3, невиплатою ОСОБА_2 оборони України одноразової грошової допомоги йому завдано шкоди, тобто його доводи, викладені у позовній заяві, зводяться до порушення його цивільного права. Правовою підставою своїх вимог позивач зазначив норми законів, що передбачають виплату одноразової допомоги, Крім того, загальною нормою, яка передбачає способи відшкодування майнової шкоди є і ст. 22 ЦК України. Виходячи з положень статей 4, 5, 12, 19 ЦПК України, саме позивачу належить право вибору способу захисту права, визначення предмету спору. За таких обставин спір про відшкодування шкоди, заподіяної невиплатою одноразової допомоги, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255, 353 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 оборони України про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 оборони України про стягнення одноразової грошової допомоги у зв’язку із отриманою внаслідок виконання обов’язків військової служби інвалідністю – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_5