Ухвала суду № 72733498, 15.03.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3801/18

Провадження № 2/161/1783/18

У Х В А Л А

15 березня 2018 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Одночасно з позовною заявою, позивач звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, мотивуючи це тим, що розмір судового збору, який належить сплатити, суттєвий для позивача, оскільки він безробітній, а тому навіть часткова сплата судового збору є неможливою через скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З цих підстав, суд у порядку, передбаченого законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; позивачами є військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зазначені позивачем підстави, зокрема, що розмір судового збору перевищує розмір доходу позивача за минулий рік більше ніж на 5%, суд не бере до уваги, адже позивачем не було додано доказів, як передбачено ст. 81 ЦПК України.

В зв’язку з цим вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст. 12, 81, 136, 353 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суддя –

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_3