Рішення № 72733370, 12.03.2018, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/988/16-ц

Провадження № 2/165/3/18

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ушакова М.М.,

за участю секретаря Лубаєвської Л.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області, про визнання факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на майно та визнання права на страхову виплату одноразової допомоги, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на майно та визнання права на страхову виплату одноразової допомоги.

Свої вимоги позивач обгрунтовувала тим, що з грудня 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім''ю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов'язані спільним побутом, тобто перебували у фактичних шлюбних стосунках, ні вона, ні ОСОБА_7 у будь-якому іншому шлюбі не перебували. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7 трагічно загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві, а саме на шахті №1 в м. Нововолинську.

Позивач вказує, що 01 лютого 2016 року звернулась до Нововолинського міського суду з відповідною заявою про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_7 Ухвалою суду від 09 березня 2016 року її заява була залишена без розгляду, та роз'яснено її право звернення до суду з позовом до заінтересованих осіб, зокрема ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - відповідачів по справі на загальних підставах, оскільки між ними існує спір про право, а саме право на спадкування майна померлого ОСОБА_7

Позивач зазначає, що за час спільного проживання однією сім'єю у цивільному шлюбі ними було набуто майно, зокрема мотоцикл марки VIPER, реєстраційний номер НОМЕР_1 та гроші в національній та іноземній валюті, які знаходяться на рахунках у Нововолинському відділені Ощадбанку, яке є спільною сумісною власністю і згідно чинного законодавства вона має право на 1/2 частку цього майна. Крім того позивач вважає, що оскільки вона та ОСОБА_7 перебували у фактичних шлюбних стосунках, спільно проживали, були пов'язані спільним побутом та мали взаємні права та обов'язки, то у них була сім'я і вона є членом сім'ї померлого ОСОБА_7 внаслідок нещасного випадку на виробництві і має право на виплату одноразової допомоги відповідно до вищевказаного Закону.

Позивач просить визнати факт проживання однією сім'ю її та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, з грудня 2003 року по день його смерті, визнати за нею право власності на 1/2 частину майна набутого ними за час спільного проживання однією сім'єю, визнати за нею як за членом сім'ї ОСОБА_7, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, право на страхову виплату одноразової допомоги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", стягнути з відповідачів всі судові витрати по справі.

20 листопада 2017 року позивач ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву про уточнення позовних вимог. Просила визнати факт проживання однією сім'єю її та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року вналідок нещасного випадку на виробництві з грудня 2003 року по день його смерті, визнати за нею право власності на 1/2 частину майна набутого ними за час спільного проживання однією сім'єю, зокрема на 1/2 частину мотоцикла VIPER, реєстраційний номер НОМЕР_1 та 1/2 частину грошових коштів, які знаходяться на рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_7 в АТ "Ощадбанк" за номерами: НОМЕР_8; НОМЕР_7; НОМЕР_6; НОМЕР_4 та НОМЕР_5, визнати за нею як за членом сім'ї ОСОБА_7, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, право на страхову виплату одноразової допомоги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 16 січня 2018 року у даній справі замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську його правонаступником - управлінням виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених у позові та заяві про уточнення позовних вимог. Позивач ОСОБА_1 пояснила, що 30 липня 2003 року познайомилась з померлим ОСОБА_7, який приїхав з м. Умань, як розлучився з дружиною, вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 з 2003 року по 2016 рік, по день смерті ОСОБА_7 ОСОБА_7 працював на шахті, позивач у садку, за спільні кошти придбавали різні речі побуту, зокрема купили мотоцикл, автомобіль, який в подальшому здали на металолом. Пояснила, що її родичам та родичам ОСОБА_7 було відомо, що вони проживали разом однією сім'єю.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_8 та ОСОБА_3, кожен, в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову, заперечивши в судовому засіданні факт проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_1 як чоловіка та жінки. Пояснили, що у ОСОБА_7 та ОСОБА_1 склалися дружні відносини, однак справжньої сім'ї у них не було. Крім того ОСОБА_7 неодноразово розходився із ОСОБА_1, ночував у своєї матері ОСОБА_4 Просили у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог - управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області позовні вимоги позивача про визнання за нею, як членом сім'ї померлого ОСОБА_7 внаслідок нещасного випадку на виробництві права на виплату одноразової допомоги відповідно до Закону України «про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не визнав з підстав, зазначених у письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, відповідачів, представників відповідача, пояснення представника третьої особи, покази свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Свідок ОСОБА_9, допитаний в судовому засіданні суду показав, що знає ОСОБА_7 з 2004 року. ОСОБА_7 та ОСОБА_1 проживали, як чоловік та дружина разом у його квартирі з 2006 року за адресою: АДРЕСА_1. Показав, що відвідував дану квартиру два рази на місяць, а сам проживав з дружиною в іншій квартирі на мікрорайоні Шахтарському у м. Нововолинську. ОСОБА_7 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю, мали спільне майно, спільний побут, ОСОБА_7 завжди звертався до ОСОБА_1 як до своєї дружини. Вони мали дачу за містом, які спільними зусиллями утримували та обробляли. Разом святкували свята, дні народження, різні важливі події.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 є його тещею, яка разом з ОСОБА_7 спільно проживала в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, разом святкували дні народження, відпочивали, прибирали дачу, їздили на рибалку. Показав, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 спільно купляли побутову техніку, зокрема і мотоцикл для рибалки.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_7 його товариш, між ними були дружні відносини, разом святкували деякі свята, дні народження, тому йому відомо, що ОСОБА_7 проживав разом з ОСОБА_1 як з жінкою однією сім'єю, купували разом майно, автомобіль Москвич та мотоцикл. Показав, що ОСОБА_7 називав ОСОБА_1 своєю дружиною, вони вели спільне господарство.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона та сім'я ОСОБА_7 вели спільне господарство, ОСОБА_7 зі своєю матір'ю вели спільне господарство, їй нічого не відомо про ОСОБА_1 і про відносини з нею ОСОБА_7 Показала, що бачила на похоронах ОСОБА_7 - ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що ОСОБА_1 її бабуся, вона жила поряд по сусідству з нею і бачила, що її бабуся ОСОБА_1 проживала разом із померлим ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що в 2003 році познайомилась із ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які з 2003 року зустрічались в її кімнаті в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3, пізніше знайшли собі житло, яке вона їм порадила, і вона їм допомагала при переїзді. Крім того показала, що ОСОБА_4 мама ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_1 колечко та ланцюжок, як своїй невістці. Показала, що вони разом усі святкували 45-ти річчя дня народження померлого ОСОБА_7 Показала, що фактично ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживали однією сім'єю як дружина та чоловік.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зверталась до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування з ОСОБА_7 у фактичних шлюбних відносинах. Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 09 березня 2016року її заяву було залишено без розгляду, із роз'ясненням її права звернення до суду на загальних підставах (а.с.10).

Відповідно до ч. 2 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. За змістом ч.4 ст.3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом першим постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року зазначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 від 11.01.2016 року встановлено, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.7).

Також судом встановлено, що у ОСОБА_7 є повнолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 від 10.12.1989 року (а.с.87).

Із ксерокопії довідки ЖКП №2 Нововолинської міської ради від 10.03.2016 року №651 виданої ОСОБА_4 вбачається, що вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, також у даній квартирі проживав син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, який до дня смерті був зареєстрований за вказаною адресою, на момент смерті якого за даною адресою також були зареєстровані його мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 та сестра ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, які зареєстровані на даний час (а.с.34).

Із позовної заяви та пояснень позивача ОСОБА_1 слідує, що вона з ОСОБА_7 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року внаслідок нещасного випадку на виробництві з грудня 2003 року по день його смерті проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов'язані спільним побутом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 рокуспільно проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з грудня 2003 року по день його смерті за адресою: АДРЕСА_1, Волинської області, у квартирі знайомих ОСОБА_1

Вказані обставини підтверджуються допитаними у судовому засіданні свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13, кожен з яких суду показав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 з 2003 року по день смерті ОСОБА_7 перебували у фактичних шлюбних відносинах, спільно проживали як сім'я, були пов'язані як дружина та чоловік спільним побутом, вели спільне господарство, спільно відпочивали, спільно святкували важливі життєві події, спільно за спільні кошти купували майно, зокрема побутову техніку, автомобіль, мотоцикл, тощо.

Інформація зазначена у довідці ЖКП №2 Нововолинської міської ради від 10.03.2016 року №651 та поясненння надані в судовому засіданні відповідачами та їхнім представником щодо проживання ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року за адресою реєстрації: АДРЕСА_4 спростована у судового засідання показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13та поясненнями позивача ОСОБА_1

На досліджених судом фотознімках позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зображені під час святкування сімейних свят, релігійних свят, на відпочинку, на природі, під час подорожей, на дні народження матері ОСОБА_7 - відповідача по справі ОСОБА_4 Зображення на вказаних знімках свідчать про наявність теплих, доброзичливих і одночасно сімейних відносин між особами зоображеними на фотознімках (а.с. 44-48).

Факт спільного проживання позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_7 також підтверджується переглянутим у судовому засіданні відеозаписом святкування дня народження ОСОБА_7 (а.с.91).

Із переглянутого відеозапису (а.с.91) та оглянутих в судовому засіданні фотозмінків (а.с.44-48) вбачається, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_7 разом святкували дні народження, відпочивали, провідували матір ОСОБА_7 - відповідача по справі ОСОБА_4

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що факт проживання однією сім'єю позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року внаслідок нещасного випадку на виробництві з грудня 2003 року по день його смертіпідтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та показами свідків, а тому вказана позовна вимога підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що в період спільного проживання позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 рокуними було набуто мотоцикл марки "VIPER", реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 02.10.2013 року, власником якого був ОСОБА_7, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.8).

Крім того, судом встановлено, що на рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_7 в АТ "Ощадбанк" за номерами: НОМЕР_8; НОМЕР_7; НОМЕР_6; НОМЕР_4 та НОМЕР_5 знаходяться грошові кошти, набуті останнім під час спільного проживання із позивачем ОСОБА_1 однією сім'єю, що підтверджується документально (а.с.98).

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як вбачається із ч.ч.1,2 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Згідно ч.1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно. Крім того, для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року (справа №6-148цс12) та постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №129/2115/15-ц.

Спірне майно, зокрема мотоцикл марки "VIPER", реєстраційний номер НОМЕР_1 набувалось позивачем ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_7 за спільні кошти у період спільного проживання в 2013 році.

Отже, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт придбання спірного майна за спільні кошти позивача ОСОБА_1 та її померлого цивільного чоловіка ОСОБА_7, що, зокрема, підтверджується і показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що мотоцикл марки "VIPER", реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 02.10.2013 року, власником якого був ОСОБА_7, який був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.8) належить позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року на праві спільної сумісної власності, тобто ОСОБА_7 набуто право власності на даний мотоцикл в період, який охоплюється періодом проживання позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_7 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, з грудня 2003 року по день його смерті. Відповідачами не надано суду доказів про набуття права власності на вищевказане майно за кошти, які належали їм особисто.

Крім того судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", в особі керуючого ТВБВ №10002/0107 філії - Волинське обласне управлінян АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_7 було укладено депозитний договір №16185202 на вклад "Довіра" від 09.11.2015 року (а.с.84). А також 27 липня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", в особі керуючого ТВБВ №10002/0107 філії - Волинське обласне управлінян АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_7 було укладено депозитний договір №13021802 на вклад "Довіра" від 27.07.2015 року (а.с.85).

Судом встановлено, що на рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_7 в АТ "Ощадбанк" за номерами: НОМЕР_8; НОМЕР_7; НОМЕР_6; НОМЕР_4 та НОМЕР_5 знаходяться грошові кошти, що підтверджується документально листом в.о. начальника філії -Волинське обласне АТ "Ощадбанк" від 15.02.2017 року №102.28-05-414/754. Як вбачається із зазначеного листа депозитний догорів №16185202 на вклад "Довіра" від 09.11.2015 року закритий 10.11.2016 року (а.с.98).

Із листа керуючого ТВБВ №10002/0107 філії - Волинського обласного управління АТ "Ощадбанк" №552 від 10.06.2016 року вбачається, що 03 серпня 2015 року з рахунку НОМЕР_12 вкладник ОСОБА_4 було знято кошти в сумі 40000,00 грн. довіреною особою ОСОБА_7 (а.с.90).

Суд не бере до уваги пояснення представника відповідача ОСОБА_4 щодо зняття коштів з її рахунку № НОМЕР_12 в сумі 40000,00 грн. її довіреною особою ОСОБА_7 та вкладення даних коштів на депозитний рахунок останнього, оскільки дана обставина не підтверджена документально та не доведена в судовому засіданні, крім того із вищезазначених депозитних договорів укладених ОСОБА_7 вбачається, що дані договори були укладені останнім 27 липня 2015 року та 09 листопада 2015 року, а кошти з рахунка відповідача ОСОБА_4 зняті 03 серпня 2015 року.

Враховуючи те, що вищевказані депозитні договори були укладені ОСОБА_7 у 2015 році, тобто в період спільного проживання однією сім'єю позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тому позивачу ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить майно, а саме грошові кошти, які знаходяться на рахунках померлого цивільного чоловіка ОСОБА_7

За правилами ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч. ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Враховуючи, що вищезазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов до висновку, про необхідність визнання за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину майна набутого ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за час спільного проживання однією сім'єю, а саме на 1/2 частину мотоцикла марки "VIPER", реєстраційний номер НОМЕР_1 та 1/2 частину грошових коштів, які знаходяться на рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_7 в АТ "Ощадбанк" за номерами: НОМЕР_8; НОМЕР_7; НОМЕР_6; НОМЕР_4 та НОМЕР_5.

Вимога позивача ОСОБА_1 про визнання за нею як за членом сім'ї ОСОБА_7, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, право на страхову виплату одноразової допомоги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів. Фонд може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, так у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють; інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Частинами п'ятою та шостою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що згідно з висновком МСЕК Фонд може відшкодовувати також інші витрати. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 обрано не той спосіб захисту порушених прав. Існує спеціальний порядок отримання членом сім'ї померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві страхової виплати одноразової допомоги, який передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року із змінами і доповненнями. У зв'язку із чим позивач ОСОБА_1 має право звернутись до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області в порядку визначеному Законом та подати належні документи, а управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області має вирішити дане питання, і у випадку відмови позивач може оскаржити рішення Фонду в судовому порядку.

Аналогічну позицію висловив Фонд про що зазначив у письмовому запереченні поданому до суду (а.с.25-27) та вказано на дану обставину представником Фонду в судовому засіданні.

Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області залучено до справи не в якості відповідача, а в якості третьої особи.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про відмову позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позовної вимоги про визнання за нею як за членом сім'ї ОСОБА_7, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, право на страхову виплату одноразової допомоги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ст.141 ЦПК України до стягнення з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає з кожного зокрема по 367,46 грн., із розрахунку: (551,20грн. + 275,60грн. + 275,60грн.) : 3 = 367,46 грн. сплаченого судового збору, що підтверджується документально (а.с.1-3).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 60, 61, 63, 69, 70, 71, 74 СК України, ст.16 ЦК України, ст.ст. 41, 42, 43, 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року із змінами і доповненнями, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6., РНОКПП НОМЕР_2) та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року внаслідок нещасного випадку на виробництві з грудня 2003 року по день його смерті.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6., РНОКПП НОМЕР_2) право власності на 1/2 частину майна набутого ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за час спільного проживання однією сім'єю, а саме на 1/2 частину мотоцикла марки "VIPER", реєстраційний номер НОМЕР_1 та 1/2 частину грошових коштів, які знаходяться на рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_7 в АТ "Ощадбанк" за номерами: НОМЕР_8; НОМЕР_7; НОМЕР_6; НОМЕР_4 та НОМЕР_5.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_11, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_3), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6., РНОКПП НОМЕР_2) з кожного по 367 (триста шістдесят сім) грн. 46 коп. сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М. Ушаков