Рішення № 72733017, 15.03.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/125/18

15 березня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 3731,80 грн. по єдиному податку з фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами сумі 3731,80 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, яка виникла згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 03.06.2015 року. Оскільки відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання, даний податковий борг підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 30.01.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі №819/125/18 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач належним чином повідомленні про відкриття спрощеного провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини, викладені у позовній заяві дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (дата народження -31.01.1978р.) перебуває на податковому обліку у Збаразькому відділенні Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

03.06.2015 року відповідачем була подана до податкового органу заява про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.07.2015 року, згідно з якою підприємцем обрана ставка єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та визначена друга група платника єдиного податку.

Станом на 13.12.2017 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 3731,80 грн. (основний платіж), що підтверджується довідкою про наявність податкового боргу, розрахунком суми боргу станом на 12.12.2017 року, інтегрованою карткою платника по даному платежу.

Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України (надалі ПК України) передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (пункт 295.1 статті 295 ПК України).

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (пункти 295.2, 295.4 статті 295 ПК України).

Відповідно до п.122.1 ст.122 ПК України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку із наявністю податкового боргу, який не переривався, податковим органом відповідно до ст.59 ПК України направлено податкову вимогу форми «Ф» від 07.09.2017 року №5660-17, яка вручена відповідачу 15.09.2017 року, що підтверджується його особистим підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Стаття 67 Конституції України встановлює обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Згідно з п.41.2 цієї статті органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно пп.19-1.1.22., пп.19-1.1.34., пп.19-1.1.45. п.19.1. ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (пп.20.1.19. п.20.1. ст.20 ПК України).

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючими органами до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Водночас відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул.Шевченка,9, с.Олишківці, Збаразький р-н., Тернопільська обл., ідентифікаційний код НОМЕР_1, дата народження 31 січня 1978 року) податковий борг в сумі 3731 (три тисячі сімсот тридцять одна) грн. 80 коп. по єдиному податку з фізичних осіб на р/р31413699700214, код платежу - 18050400, код банку одержувача 37753768, МФО838012.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.