Рішення № 72731396, 01.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м.Житомир справа № 806/219/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Шевчук Т.А.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Житомирського обласного військового комісаріату ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 (вул. Набережна 37, с. Гальчин, Андрушівський район, Житомирська область, 13432, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (пр-кт Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Житомирський обласний військовий комісаріат (вул. Сергія Параджанова 4, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 07873079) про визнання протиправним та скасування п.3 рішення від 09.06.2017 №57, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення Міністерства оборони України оформлене протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09 червня 2017 року № 57 про відмову у призначенні ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності першої групи з 20.01.2017 внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням бойових дій.

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу як особі, звільненій з військової служби - інваліду першої групи з 20.01.2017 внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням бойових дій відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" він має право на її отримання, як інвалід першої групи внаслідок виконання обов'язків військової служби.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку, встановленому ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.2-3).

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст. 261 КАС України та зазначений в ухвалі про відкриття провадження, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву вих. №212 від 05.02.2018, відповідно до змісту якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із безпідставністю. Клопоче про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с.46-51).

12.02.2018 в канцелярії суду зареєстровано клопотання позивача вх.№3029/18 про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд останнім типової справи №806/219/18 як зразкової справи (а.с.56-58).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 призначено справу до судового розгляду на 01.03.2018 о 11:00 (а.с.59)

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Протокольною ухвалою суду від 01.03.2018 відмовлено представнику позивача у задоволені клопотання про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд типової справи №806/219/18 Верховним Судом як зразкової справи, у зв'язку з не обґрунтованістю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, що для особи, яка проходила строкову військову службу та отримала інвалідність, граничний термін отримання інвалідності, яка давала б йому підстави для виплати зазначеної допомоги у разі інвалідності, спливає після закінчення трьох місяців з моменту звільнення зі служби. Наголошує, що перша група інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при проходженні строкової військової служби ОСОБА_4, встановлена тільки в січні 2017 року, пізніше ніж три місяця після звільнення з такої служби (через 29 років). Відтак, підстави для виплати позивачу спірної грошової допомоги відсутні.

Представник третьої особи у судовому засідання проти позову заперечував з мотивів безпідставності, підтримав позицію представника Міністерства оборони України.

Заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом безспірно встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу у Збройних Силах України у період з 14.05.1986 по 30.06.1988, при цьому у період з 02.06.1987 по 28.06.1988 проходив військову службу на території Анголи та в складі військової частини 44708, що підтверджується копією військового білету та копією довідки Міністерства оборони Російської федерації (а.с.20-22, 23).

З витягу з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв колишнього військовослужбовця від 29.01.2015 №318 встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія) та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.24).

Висновком спеціаліста у галузі судово - медичного обстеження №121 від 11.01.2016 встановлено, що поранення отримані під час проходження позивачем військових дій у Анголії у 1987 році (а.с.25 - 26).

26.10.2007 Житомирською обласною медико - соціальною експертною комісією №2 позивачу первинно встановлено ІІ групу інвалідності з 18.10.2007, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби (а.с.27).

При повторному огляді 10.04.2012 Житомирською обласною медико - соціальною експертною комісією №2 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 10.04.2012, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії (а.с.28).

14.02.2017 Житомирською обласною медико - соціальною експертною комісією №2 позивачу встановлено І групу інвалідності з 20.01.2017, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії (а.с.29).

Андрушівським управлінням праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 встановлено статус інваліда війни І групи та видано відповідне посвідчення серії Є №047036 від 15.02.2017 (а.с.30).

01.03.2017 ОСОБА_4 звернувся із заявою до Міністерства оборони України через Андрушівський районний військовий комісаріат (далі -Андрушівський РВК), Житомирський обласний військовий комісаріат (далі по тексту Житомирський ОВК) про виплату одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", саме як інваліду І групи з 20.01.2017 та додав усі документи встановлені п.11 Порядку 975 (а.с.31).

Андрушівський РВК направив документи позивача до Житомирського ОВК для направлення їх до Міністерства оборони України.

03.03.2017 Житомирський обласний військовий комісаріат повернув документи ОСОБА_4 на доопрацювання до Андрушівського РВК чим фактично відмовив в оформленні документів, наданні висновку щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги та направленні цих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення за заявою з посиланням на те, що в поданих документах відсутній документ, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження (а.с.32).

Не погоджуючись з відмовою Житомирського обласного військового комісаріата, позивач оскаржив її у судовому порядку.

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 21.06.2017 по справі №296/2292/17 визнано протиправною відмову Житомирського обласного військового комісаріату у оформленні документів та наданні висновку до Міністерства оборони України, у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів, щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності І групи з 20.01.2017 року, внаслідок поранення, контузії та захворювань пов'язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, відповідно до заяви до Андрушівського районного військового комісаріату від 01.03.2017 та доданих до заяви документів згідно п. 11 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, оформлену листом від 03.03.2017 №ВС1280. Зобов'язано Житомирський обласний військовий комісаріат прийняти та оформити документи для виплати одноразової грошової допомоги, подані відповідно до заяви від 03.01.2017 та розглянути питання про надання Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням першої групи інвалідності з 20.01.2017 внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (а.с.33-39).

На виконання зазначеної постанови суду ОСОБА_4 повторно направив заяву від 01.03.2017 до відповідача через Андрушівський районний військовий комісаріат, Житомирський обласний військовий комісаріат про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", саме як інваліду І групи з 20.01.2017 та додав усі документи, встановлені п.11 Порядку 975.

Проте пунктом 3 рішення комісії міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.06.2017 №57, затвердженим Міністром оборони України 09.06.2017, ОСОБА_4 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність встановлено понад 3-х місячний строк після звільнення зі служби. Крім цього зазначено, що зміна групи інвалідності у позивача відбулася понад дворічний термін, що згідно з частиною четвертою статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, не дає підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності (а.с.40).

Вважаючи, що відповідачем порушене право, як особи звільненої з військової служби, на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги, у зв’язку із встановлення інвалідності першої групи з 20.01.2017, внаслідок поранення, контузії та окремо захворювань, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, ОСОБА_4 звернувся до суду за захистом свої прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_4 у призначенні одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 09.06.2017 №57 на відповідність вимогам ч. 2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України №2011-XII). Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Приписами статті 1 Закону України №2011-XII встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статей 1-2 Закону України №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 2 статті 16 Закону №2011-XII в редакції (на момент встановлення позивачу інвалідності другої групи, внаслідок проходження військової служби та внаслідок виконання обов'язків військової служби), визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов’язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - Порядок № 499).

Пунктом 2 постанови КМУ № 499 установлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

З аналізу наведених норм закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Виходячи з тлумачення статті 16 Закону України №2011-ХІІ, суд дійшов висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року справа №21-446а14 та від 21 квітня 2015 року справа №21-135а15.

Враховуючи вище викладене, суд зазначає, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги, як інвалід другої групи з 26.10.2007 і після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби.

Як було встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося сторонами, позивач за виплатою одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності другої групи до уповноважених органів не звертався.

На час встановлення ОСОБА_4 інвалідності першої групи з 20.01.2017 нормативними актами, якими врегульовано право на отримання одоноразової грошової допомоги є: Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 №975"

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України №2011-XII, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти

Згідно частини 1 статті 16 Закону України №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України №2011-XII встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно ч.1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п.6 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи

У відповідності до ч. 9 ст. 16-3 вищезазначеного Закону порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Водночас є протиправним пункт 3 рішення відповідача 09.06.2017 року №57 про відмову ОСОБА_4 в призначенні одноразової грошової допомоги із посиланням на норми законодавства, які діяли на час встановлення позивачу першої групи інвалідності з 20.01.2017. Зокрема, вказаними нормами передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, що зміна групи інвалідності відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності та у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється, оскільки позивач первинно набув статусу інваліда другої групи з 26.10.2007, ще на час дії норм законодавства, які не передбачали зазначених умов (частина 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункт 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975).

Також, вказана норма взагалі не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, а саме: врахування у дворічний строк первинної групи інвалідності, яка встановлена до 2017 року, тобто до набрання чинності зазначеного Закону, оскільки це фактично означатиме застосування зворотної дії закону в часі, що відповідно до ст.58 Конституції України не допускається.

Окрім іншого, частина 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункт 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 р. №975 стосуються військовослужбовців, військовозобов'язаних або резервістів. Натомість, ОСОБА_4 є особою, звільненою з військової служби

Водночас, право особи на одноразову грошову допомогу не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того, чи пройшов дворічний термін з часу первинного огляду і встановлення інвалідності, оскільки першочергово є встановленим той факт, що особа отримала незворотні негативні зміни стану здоров'я внаслідок виконання обов’язків військової служби. Таке право гарантоване ст.ст. 17, 22, 46 Конституції і не може бути скасоване, звужене та обмежено. Також зазначене право розповсюджується на усіх осіб незалежно від виду військової служби, посади, військового звання та часу звільнення з неї.

Враховуючи вище наведене, враховуючи той факт, що по другій групі інвалідності, ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу не отримував, а тому у зв'язку із встановленням позивачу інвалідності першої групи з 20.01.2017, внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обв"язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, ОСОБА_4 набув право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року відповідно до вимог частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п.6 Порядку №975. В даному випадку - на 01.01.2017.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність відмови ОСОБА_4 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду першої групи з 20.01.2017 внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлену протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.06.2017 №57, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення Міністерства оборони України (пр-кт Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), оформлене протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09 червня 2017 року № 57 про відмову у призначенні ОСОБА_4 (вул.Набережна, 37, с. Гальчин, Андрушівський район, Житомирська область, 13432, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності першої групи з 20.01.2017 внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням бойових дій.

Зобов'язати Міністерство оборони України (пр-кт Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_4 (вул.Набережна, 37, с.Гальчин, Андрушівський район, Житомирська область, 13432, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу як особі, звільненій з військової служби - інваліду першої групи з 20.01.2017 внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням бойових дій відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Е.Черняхович

Повне судове рішення складене 14 березня 2018 року