Рішення № 72728748, 18.10.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 365/840/16-ц

Провадження по справі № 2/752/2940/17

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2017 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хоменко О.Л.,

при секретарі Павлюху П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Свої вимоги мотивує тим, що він є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, здійснює його обслуговуваня та експлуатацію.

Відповідач є власником квартири №105 в зазначеному будинку.

Житлово-комунальні послуги в будинку та, зокрема, в квартирі №105 надаються безперебійно.

09.12.2015 року між сторонами було укладено договір №150 Г/105 про надання послуг з у тримання будинків, споруд та прибудинкових територій, відповідно до якого відповідач зобов'язалась вносити щомісячну оплату за спожиті житлово-комунальні послуги відповідно до визначених тарифів та розрахунків, показників лічильників не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач не сплачує за спожиті житлово-комунальні послуги, внаслідок чого в період з березня 2014 року по січень 2016 року утворилась заборгованість в сумі 12391 грн 72 коп.

Просив стягнути зазначену суму боргу з відповідача.

В подальшому позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 19822 грн 12 коп, яка утворилась в період з березня 2014 року по квітень 2017 року, інфляційні втрати в розмірі 6737 грн 24 коп, три відсотки річних в сумі 995 грн 90 коп та судовий збір в сумі 1600 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача визнав позов частково і пояснив, що договірні відносини між сторонами виникли лише в грудні 2015 року. Саме з цього часу відповідач зобов'язана нести витрати за житлово-комунальні послуги. В частині стягнення заборгованості в період з березня 2014 року по грудень 2015 року просить в задоволені позову відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволеню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, здійснює його обслуговуваня та експлуатацію.

Відповідач є власником квартири №105 в зазначеному будинку.

09.12.2015 року між сторонами було укладено договір №150 Г/105 про надання послуг з у тримання будинків, споруд та прибудинкових територій, відповідно до якого відповідач зобов'язалась вносити щомісячну оплату за спожиті житлово-комунальні послуги відповідно до визначених тарифів та розрахунків, показників лічильників не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача за спожиті житлово-комунальні послуги в період з березня 2014 року по квітень 2017 року становить 19822 грн 12 коп.

Відповідно до ст.179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМ України №45 від 24.01.2006 року, встановлено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги .

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Відсутність відповідного договору між споживачем житлово-комунальних послуг та її виконавцем не є підставою для нестягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідачів слід

Відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, сума інфляційних втрат за перід з березня 2014 року по квітень 2017 року становить 6737 грн 24 коп, а 3% річних за цей же період - 995 грн 90 коп.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з березня по квітень в сумі 19822 грн 12 коп, суму інфляційних втрат в розмірі 6737 грн 24 коп та 3% річних в розмірі 995 грн 90 коп.

Заперечення представника відповідаач з приводу відсутності між сторонами договірних відносин до грудня 2015 року суд до уваги не бере, так як відповідачем не надано доказів того, що з моменту отримання квартири АДРЕСА_1 за актом прийому-передачі квартири інвестору від 17.03.2014 року вона не користувалась житлово-комунальними послугами, які надавались позивачем.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений останнім судовий збір в сумі 1600 грн.

Враховуючи наведене, та, керуючись ст.179 ЖК України, ст.ст.509,526,625 ЦК України, ст.ст.20,25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, проживаючої в АДРЕСА_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» (01015, м.Київ, вул.Московська,46/2, код ЄДРПОУ 32917247 ) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 19822 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 12 коп, інфляційні втрати в сумі 6737 (шість тисяч сімсот тридцять сім) грн. 24 коп, 3% річних в сумі 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн 90 коп та судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: