Постанова № 72727173, 13.03.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Дата ухвалення
13.03.2018
Номер справи
750/11983/15-ц
Номер документу
72727173
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 750/11983/15-ц Провадження № 22-ц/795/380/2018 Головуючий у I інстанції - Литвиненко І. В. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

сторони:

позивач: ОСОБА_2,

відповідач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Глобус»,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Глобус» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 березня 2016 року (ухвалене о 09:05, повний текст рішення складено 14 березня 2016 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Глобус» про стягнення трьох відсотків річних та пені, -

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Глобус», в якому просила стягнути на її користь проценти за користування вкладом за період з 27.11.2014 по 29.12.2014 в сумі 2 846,31 грн, 3 % річних за неправомірне користування вкладом за період з 27.11.2014 по 29.12.2014 в сумі 371,75 грн та пеню за невиконання доручень клієнта на переказ коштів з 06.12.2014 по 29.12.2014 у розмірі 5 680 грн, а всього 8 898,06 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 27 березня 2013 року між позивачкою та ПАТ «КБ «Глобус» було укладено депозитний договір № 113957 від 27.03.2013 з додатковими договорами до нього, за умовами якого їй відкрито депозитний рахунок на вклад у розмірі 185 000 грн з процентною ставкою 23 % річних, строком до 27 листопада 2014 року. За її заявами про видачу всієї суми вкладу усно від 25.11.2014 та письмово від 27.11.2014, 05.12.2014, 12.12.2014, 19.12.2014 банк всю суму депозитного вкладу не повертав, а виплачував не більше 2 000 - 4 000 грн по картці в день, провівши кінцеву виплату 30.12.2014. Позивачка вважає, що оскільки відповідачем порушено термін повернення депозиту, він продовжував користуватись вкладом, доручення ОСОБА_2 про переказ коштів не виконані, то банк повинен відшкодувати їй проценти за користування вкладом понад строки, встановлені в договорі, а також 3 % річних та пеню.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 квітня 2016 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково; стягнуто з ПАТ «КБ «Глобус» на її користь 3 % річних за користування грошовими коштами в сумі 371,75 грн, 5 680 грн пені, а всього 6 051,75 грн; вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26 квітня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та пені скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 березня 2016 та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26 квітня 2016 року залишено без змін.

Враховуючи, що вказаною постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, касаційну скаргу ПАТ КБ «Глобус» задоволено частково та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26.04.2016 скасовано лише в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та пені, апеляційний суд переглядає рішення районного суду лише в зазначеній частині в межах доводів апеляційної скарги ПАТ КБ «Глобус».

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Глобус» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення норм права.

Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що банк прострочення виконання зобов'язань за депозитним договором та за договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної карки не допускав.

Вкладник ОСОБА_2 за три банківських дні до закінчення строку зберігання коштів до банку із заявою про виплату вкладу шляхом видачі готівки з каси банку не зверталась, а тому 27 листопада 2014 року ПАТ «КБ «Глобус» виплатив вклад шляхом безготівкового перерахування на поточний (картковий) рахунок позивача № НОМЕР_1, що відкритий в цьому ж банку, який має інший режим користування ніж депозитний і позивач мав можливість отримувати кошти з поточного рахунку у будь-якому відділенні відповідача, а також у будь-якому іншому банку. Зазначає що депозитний договір, згідно з п. 6.1 цього договору, припинив свою дію після перерахування коштів з депозитного на поточний (картковий) рахунок позивача. Заявник вказує, що картковим договором не передбачено перерахування коштів згідно платіжного доручення, а тому у відповідача були відсутні підстави для виконання наданих ОСОБА_2 платіжних доручень № 1 від 05.12.2014, № 2 від 12.12.2014 та № 3 від 19.12.2014.

Крім того, заявник зазначає, що з 27.11.2014 по 31.12.2014 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зняли з поточного (карткового) рахунку ОСОБА_2 188 084,53 грн.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та пені.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ч. 5 ст. 411 ЦПК України висновки суду касаційної інстанції, в зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Частиною 1 ст. 417 ЦПК України передбачено, що вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач повернув суму вкладу на поточний рахунок позивачки та нарахував відсотки відповідно до умов договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки, що передбачено умовами договору, проте розпорядження видати або перерахувати її кошти з рахунка у строк не виконав, тому підлягають стягненню з банку три відсотки річних за період з 27.11.2014 по 29.12.2014 та пеня за невиконання доручення клієнта на переказ грошових коштів за період з 06.12.2014 по 29.12.2014.

Однак погодитись з такими висновками районного суду не може апеляційний суд, через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи і, як наслідок, неправильне застосування норм матеріального права.

Судом по справі встановлено, що 27 березня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Глобус» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Класичний» № 113957 з додатковими договорами до нього, на розміщення вкладу загалом у сумі 185 000 грн, терміном до 27 листопада 2014 року, зі сплатою 23 % річних (а.с. 4, 5, 53-54, 55).

У пункті 3.3. договору банківського вкладу (депозиту) передбачено, що вклад виплачується вкладнику по закінченні строку розміщення вкладу, зазначеного у пункті 1.4. даного договору, шляхом безготівкового перерахування на поточний (картковий) рахунок вкладника, що відкритий в ПАТ «КБ «Глобус», або шляхом видачі готівки з каси банку за умови подання вкладником відповідної заяви не пізніше ніж за три банківські дні до дати закінчення строку зберігання коштів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.1 договору).

27 березня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Глобус» укладено договір № 2625/7210/22/UAH на відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та обслуговування платіжної картки (для фізичних осіб) (а.с. 56-60).

27 листопада 2014 року, у зв'язку із закінченням строку дії депозитного договору та зважаючи на те, що ОСОБА_2 за три банківські дні до закінчення строку зберігання коштів не зверталась до банку із заявою про виплату вкладу шляхом видачі готівки з каси банку, на вищевказаний поточний (картковий) рахунок банком було перераховано грошові кошти в розмірі 185 000 грн та встановлено ліміт на їх виплату в розмірі 2 000 грн на добу (а.с. 50-52).

Як вбачається з виписки по рахунку за період з 27.11.2014 по 31.12.2014 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зняли з поточного (карткового) рахунку ОСОБА_2 188 084,53 грн.

За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Отже, аналіз зазначених вище правових норм та умов договору банківського вкладу дає підстави для висновку про те, що відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання банку перед вкладником за договором банківського вкладу (депозиту) припинились у строк, встановлений договором банківського вкладу.

Таким чином, 27 листопада 2014 року відповідач, відповідно до умов укладеного між сторонами депозитного договору, правомірно виплатив вклад шляхом безготівкового перерахування на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 185 000 грн. У зв'язку з зазначеним зобов'язання банку перед вкладником за договором банківського вкладу (депозиту) припинились у строк, встановлений договором банківського вкладу, тобто 27 листопада 2014 року, та між сторонами виникли правовідносини, що випливають з договору банківського рахунку.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що зазвичай сплачується банком за вкладом на вимогу.

Пунктом 3.3.1. Тарифів на послуги розділу 8 договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки, що надаються держателям платіжної картки ПАТ «КБ «Глобус», на залишок коштів на поточному (картковому) рахунку нараховуються проценти за ставкою 1 % річних.

Оскільки з 27 листопада 2014 року між сторонами виникли правовідносини, що випливають з договору банківського рахунка, за користування грошовими коштами, що знаходились на рахунку клієнта, банк правомірно нарахував відсотки в розмірі, встановленому цим договором (п. 3.3.1. розділу 8 договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки), що підтверджується випискою по ранку № НОМЕР_1 за період з 27.11.2014 по 06.01.2015 (а.с. 50-52).

Враховуючи викладене, відсутні підстави для застосування до даних правовідносин положень ч. 2 ст. 625 ЦПК України, що передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання, та нарахування 3% річних за неправомірне користування вкладом.

З матеріалів справи вбачається, що 5 грудня 2014 року, 12 грудня 2014 року та 19 грудня 2014 року ОСОБА_2 зверталася до ПАТ «КБ «Глобус» із заявами про підвищення банківського ліміту на її картковому рахунку та про виплату грошових коштів із каси банку (а.с. 6-8).

Пунктом 2.5.2. договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки № 2625/7210/22/UAH від 27.03.2013 передбачено, що кошти на рахунку використовуються тільки для здійснення операцій та розрахунків за допомогою платіжної картки.

Згідно з пунктом 3.1.12 вказаного договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки банк має право самостійно встановлювати/змінювати ліміти, перелічені в пункті 2.1.14 цього договору, повідомляючи клієнта про їх розміри/кількість спроб в усній формі, на дошках об'яв або на офіційному сайті банку. Банк на свій розсуд вправі змінювати або не змінювати ліміти, перелічені в пункті 2.1.14 цього договору, за зверненнями клієнта та/або держателя у відповідності до пунктів 3.2.9. та 3.2.10 цього договору.

Отже, договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки не передбачено перерахування грошових коштів згідно з платіжним дорученням, тому у ПАТ «КБ «Глобус» були відсутні підстави для виконання наданих позивачем платіжних доручень від 5 грудня 2014 року, 12 грудня 2014 року та 19 грудня 2014 року, у зв'язку з чим позовні вимоги про сплату пені у зв'язку з невиконанням доручень позивача на переказ коштів є безпідставними.

Таким чином, оскільки ПАТ «КБ «Глобус» виконав свої зобов'язання за договором банківського вкладу (депозиту) відповідно до умов цього договору шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний (картковий) рахунок, виплатив проценти за користування коштами ОСОБА_2 на підставі договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки у розмірі, встановленому тарифами цього договору та не мав правових підстав для виконання платіжних доручень позивача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2 та стягнення з ПАТ «КБ «Глобус» на її користь 3% річних за неправомірне користування вкладом та пені за невиконання доручень на переказ коштів.

Відтак, на підставі п.п. 3, 4, ч. 1 ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга ПАТ «КБ «Глобус» підлягає задоволенню, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.03.2016 в частині стягнення на користь ОСОБА_2 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 371,75 грн, 5 680 грн пені та судових витрат у сумі 1 840,90 грн підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги із позивача на користь ПАТ «КБ «Глобус» підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, понесені ним за апеляційний розгляд справи в сумі 535,92 грн.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376 ч. 1 п.п. 3, 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Глобус» - задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 березня 2016 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Глобус» на користь ОСОБА_2 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 371,75 грн, 5 680 грн пені, а всього 6 051,75 грн, та судових витрат у сумі 1 840 грн 90 коп. - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення 3% річних за неправомірне користування вкладом за період з 27.11.2014 по 29.12.2014 в сумі 371,75 грн та пені за невиконання доручень клієнта на переказ коштів з 06.12.2014 по 29.12.2014 в сумі 5 680 грн - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Глобус» 535 грн 92 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді:

Попередній документ : 72727167
Наступний документ : 72727199