Рішення № 72725810, 07.03.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/23464/17

Провадження № 2-а/752/173/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.03.2018 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Кравченко В.А.

у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії, суд -

Встановив

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила:

-визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення переведення та не поновлення їй виплати пенсії;.

-зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити переведення пенсійних виплат за місцем реєстрації та поновити їй виплату пенсії з моменту припинення на загальних підставах без застосування законодавства щодо внутрішньо переміщених осіб.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що взимку 2015 року у зв'язку з активізацією бойових дій в м. Єнакієве Донецької області вона була змушена покинути своє постійне місце проживання та перемістилася до АДРЕСА_1, де стала на облік як внутрішньо переміщена особа та перевела пенсійні виплати. У березні 2017р. ОСОБА_1 виплату пенсії було припинено з незрозумілих підстав. У травні 2017р. Позивачка перемістилась з м. Краматорськ до м. Київ до дочки. 02 серпня 2017р. ОСОБА_1 змінила місце постійної реєстрації з м. Єнакієве на м. Київ, зареєструвавшись за адресаю: АДРЕСА_2.

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 19.06.2017р. довідку ВПО на ім'я ОСОБА_1 скасовано. Згідно відомостей Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_1 також не перебуває у них на обліку, як внутрішньо переміщена особа.

07 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про переведення її пенсійної справи за місцем реєстрації і продовження їй виплату пенсії на загальних підставах, як громадянці України без реєстрації внутрішньо переміщеної особи.

14 серпня 2017 року листом Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві пояснило, що для переведення пенсійної справи та продовження виплати пенсії їй необхідно обов'язково подати або довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку про відмову у взятті на облік,як внутрішньо переміщеної особи. Цю відмову вона вважає незаконною та необґрунтованою, тому звернулась до суду з вказаним позовом.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч.2 ст.263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Суд, вивчивши позовні вимоги та відзив відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована та мешкала до початку АТО у м. Єнакієво Донецької області, де отримувала пенсію, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 від 28.03.2002 року. Позивач була змушена покинути своє постійне місце проживання та перемістилася до АДРЕСА_1, де стала на облік як внутрішньо переміщена особа та перевела пенсійні виплати.

У травні 2017р. позивач перемістилась з м. Краматорськ до м. Київ до дочки. 02 серпня 2017р. ОСОБА_1 змінила місце постійної реєстрації з м. Єнакієве на м. Київ, зареєструвавшись за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується паспортом позивачки.

Також позивач вказує, що рішенням Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 19.06.2017р довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 скасовано. На обліку, як внутрішньо переміщена особа за місцем реєстрації в Управлінні праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_1 також не перебуває.

07 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про переведення її пенсійної справи за місцем реєстрації і продовження їй виплату пенсії на загальних підставах, як громадянці України без реєстрації внутрішньо переміщеної особи.

14 серпня 2017 року листом Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві пояснило, що для переведення пенсійної справи та продовження виплати пенсії їй необхідно обов'язково подати або довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку про відмову у взятті на облік,як внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Передбачене Конституцією право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законі України «Про пенсійне забезпечення», якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтями 44, 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Позивач є громадяном України і у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності відповідного страхового стажу набула право на отримання пенсії за віком, яка була їй призначена у 2002 році, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

За правилами частини другої статті 49 цього Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Відповідно до п. 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Як вбачається з відповіді Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивач вже отримувала пенсійні виплати прийнято на облік до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та виплату пенсії поновлено з 01.05.2016р. за даними електронної пенсійної справи з управління Пенсійного фонду в м. Алчевську Луганської області, тобто в розпорядженні відповідача є документи, необхідні для поновлення виплати пенсії.

Відповідно до п. 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

З матеріалів справи вбачається, що позивач після реєстрації місця проживання у м. Київ та скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, особисто звернувся до відповідача з заявою про переведення виплати пенсії на загальних підставах, при цьому ним було пред'явлено свій паспорт, що не заперечив відповідач .

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачений обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Відповідно до ч.3 статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

З огляду на вище викладене, постанова Кабінету Міністрів України, на яку посилається відповідач, є підзаконним нормативно-правовим актом, який не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Таким чином, судом встановлено, що відмова здійснити переведення та поновлення виплати пенсії позивачу у серпні 2017 року було обґрунтоване не наданням останнім довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідки про відмову про взяття її на облік, як внутрішньо переміщеної особи, чим відповідачем проігнороване право позивача на отримання пенсії на загальних підставах.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне визнати дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення переведення та не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 протиправними.

Згідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Отже, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії починаючи з часу припинення виплати, підлягає задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).

З огляду на зазначену норму з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст.ст.2,5, 47, 72,73 77, 257, 242-246, 295 КАС України, суд-

Вирішив

Позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення переведення та не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити переведення пенсійних виплат за місцем реєстрації та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту припинення на загальних підставах без застосування законодавства щодо внутрішньо переміщених осіб.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 640 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.) судового збору, який був сплачений при подачі позову до суду.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, встановленого цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя