Постанова № 72722950, 13.03.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/283/18Головуючий по 1 інстанції Чорненька Д.С. Категорія: 23 Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

Пономаренка В.В., Сіренка Ю.В., Ювшина В.І.

секретар: Попова М.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5,

представник позивача - ОСОБА_6,

відповідачі: Фермерське господарство «Матвіїха», Державна реєстраційна служба Монастирищенського районного управління юстиції,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства «Матвіїха» на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 4 грудня 2017 року у складі судді Чорненької Д.С.,:

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом до ФГ «Матвіїха», третя особа: Державна реєстраційна служба Монастирищенського районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними та скасування їх державної реєстрації.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що ОСОБА_5, є власником земельної ділянки 2,6594 га, яка знаходиться в адміністративних межах Леськівської сільської ради, державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 15 червня 2010 року та земельної ділянки 2,736 га, державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 10 жовтня 2001 року.

У вересні 2009 року позивач, нібито, уклав з відповідачем договори оренди вищевказаних земельних ділянок, але до даного часу орендар ФГ «Матвіїха» не надав орендодавцеві ОСОБА_5 його примірники договорів оренди землі.

Враховуючи те, що позивач за даним позовом, в подальшому не мав наміру здавати в оренду належні йому земельні ділянки, він у грудні 2016 року звернувся за юридичною допомогою з метою з'ясувати можливість дострокового розірвання договору оренди землі, і йому стало відомо, що дані договори є недійсними, так як він особисто їх не підписував, і окрім того, до даного часу відповідач не надав позивачу його примірники договорів.

Враховуючи недодержання в момент укладання договорів вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою ст.203 ЦК України, вважає, що є усі підстави визнати дані договори оренди землі недійсними.

Також вказав, що при укладенні договорів оренди повністю недотримані вимоги щодо письмової форми (ст.208 ЦК України та ст.14 ЗУ «Про оренду землі»), змісту та умов договору оренди землі. Договори оренди землі між позивачем ОСОБА_5 (Орендодавець) та ФГ «Матвіїха» (Орендар) вчинений у неналежній формі, про що свідчить недійсність підпису стороною позивача.

Просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений у вересні 2009 року між ОСОБА_5 та ФГ «Матвіїха», щодо земельної ділянки 2,6594 га, яка знаходиться в адміністративних межах Леськівської сільської ради, державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 15 червня 2010 року;

визнати недійсним договір оренди землі, укладений у вересні 2009 року між ОСОБА_5 та ФГ «Матвіїха», щодо земельної ділянки 2,736 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 10 жовтня 2001 року, яка знаходиться в адміністративних межах Леськівської сільської ради;

зобов'язати державного реєстратора Монастирищенської районної державної адміністрації в Черкаській області скасувати державну реєстрацію договору оренди землі, щодо земельної ділянки 2,6594 га, яка знаходиться в адміністративних межах Леськівської сільської ради, державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 15 червня 2010 року;

зобов'язати державного реєстратора Монастирищенської районного державної адміністрації в Черкаській області скасувати державну реєстрацію договору оренди землі, щодо земельної ділянки 2,736 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 10 жовтня 2001 року, яка знаходиться в адміністративних межах Леськівської сільської ради;

стягнути судові витрати.

В ході розгляду справи ФГ «Матвіїха» скерувало до суду заяву про застосування строків позовної давності та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 з цієї підстави. (Т.1 а.с. 220-221).

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2017 року державного реєстратора Монастирищенської РДА залучено до справи в якості співвідповідача.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 4 грудня 2017 року позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при укладенні спірних договорів не дотримано вимог ч.ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України, оскільки підписи в договорах в графі «Підпис сторін» виконані не позивачем, а іншою особою, в зв'язку з чим спірні договори оренди підлягають визнанню недійсними. Крім того, факт отримання позивачем орендної плати за користування землею не може свідчити про погодження з умовами укладеного раніше договору, оскільки одержання орендної плати відбувалося в подальшому після укладення договору і не може впливати на подію укладення, яка мала місце раніше, та підтвердити наявність волевиявлення на укладення договору у минулому. В заяві про застосування строку позовної давності відмовлено з підстави надання суду доказів - показань позивача, що про наявність підпису від його імені в договорах та їх реєстрацію він дізнався у листопаді 2016 року, а подані документи відповідачем, цього факту не спростовують, вони лише свідчать про факт користування земельними ділянками позивача та отримання за це ним плати. Оскільки позовні вимоги про зобов'язання державного реєстратора Монастирищенської районної державної адміністрації в Черкаській області скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі є похідними від позовних вимог про визнання договорів оренди недійсними, тому позов в цій частині також судом був задоволений.

У грудні 2017 року ФГ «Матвіїха» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 4 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права в частині відмови у застосуванні позовної давності та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована пропуском встановленого законом строку позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду через 7 років і 4 місяці з дня укладення оспорюваних договорів оренди землі.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 та державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданих 15 червня 2010 року та 10 жовтня 2001 року, є власником земельних ділянок площею 2,6594 га, 2,736 га, що розташовані на території Леськівської сільської ради, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Т.1 а.с.9,10).

Згідно договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_5 та ФГ «Матвіїха», ОСОБА_5 надав ФГ «Матвіїха» в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адмінмежах Леськівської сільської ради площею 2,7359 га та 2,7061 га строком на 10 років, які зареєстровані у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 10.12.2010 року за №041079100201 та 20.12.2010 року за №041079100266, відповідно (т.1 а.с.65-70).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно ч.1 ст.4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Таким чином, суд прийшов до вірного висновку, що договір оренди землі є двостороннім договором, однією зі сторін якого є орендодавець, тобто особа, у власності якої перебуває земельна ділянка і яка має право передати її в строкове, платне користування іншій особі орендарю, отримуючи за це орендну плату. Для укладення двостороннього договору необхідна воля обох сторін, яка має бути виражена в письмовій формі, як того вимагає ст.14 Закону України «Про оренду землі».

Виходячи з системного аналізу вказаних норм ЦК України та Закону України «Про оренду землі», вбачається, що оспорювання особою підпису в договорі та встановлення обставин про те, що він не підписаний особою, яка зазначена в договорі є підставою для визнання цього договору недійсним за ст.ст. 203, 215 ЦК України, як підписання договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутність волевиявлення особи.

Тому, суд першої інстанції вірно зазначив, що дані договори оренди землі відповідно до ч. 2 ст.215 ЦК України підлягають визнанню недійсними, так як при їх укладені не дотримано вимог частин 2-3 ст.203 ЦК України, оскільки, згідно висновку експертів за результатами проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи №700/1192/17-23 від 23жовтня 2017 року підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Підпис сторін» «Орендодавець» договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_5 та ФГ «Матвіїха», який міститься в матеріалах реєстраційної справи з кадастровим НОМЕР_3, зареєстрованого 20 грудня 2010 року за №041079100266 виконаний не ОСОБА_5 Підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Підпис сторін» «Орендодавець» договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_5 та ФГ «Матвіїха», який міститься в матеріалах реєстраційної справи з кадастровим НОМЕР_4, зареєстрованого 10 грудня 2010 року за №041079100201 виконаний не ОСОБА_5 Підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Підпис сторін» «Орендодавець» договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_5 та ФГ «Матвіїха», який міститься в матеріалах реєстраційної справи з кадастровим НОМЕР_4, зареєстрованого 10 грудня 2010 року за №041079100201 виконаний не ОСОБА_5 (т.1 а.с.201-205).

Факт отримання позивачем орендної плати за користування землею не може свідчити про погодження з умовами договору, оскільки одержання орендної плати відбувалося в подальшому після укладення договору і не може впливати на подію укладення, яка мала місце раніше, та підтвердити наявність волевиявлення на укладення договору у минулому.

Крім того, суд обґрунтовано вказав, що заява відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не підлягає до задоволення, так як суду надано докази - показання позивача, що про наявність підпису від його імені в договорах та їх реєстрацію він дізнався у листопаді 2016 року, а подані докази відповідачем, цього факту не спростовують, вони лише свідчать про факт користування земельними ділянками позивача та отримання за це ним плати.

Доводи апеляційної скарги стосовно непогодження з рішенням суду щодо відмови в застосуванні строків позовної давності, оцінюються колегією суддів критично, оскільки спростовуються матеріалам справи.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду, що доводи відповідача про відсутність порушення прав позивача та отримання ним орендної плати, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки суд не може легалізовувати порушення закону будь-якою особою при внесенні ними у офіційні документи недостовірної інформації.

Враховуючи вищевикладене, колегія судді вбачає наявність у суду першої інстанції підстав для задоволення позову.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції і щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання державного реєстратора Монастирищенської районної державної адміністрації в Черкаській області скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі як похідних від позовних вимог про визнання договорів оренди недійсними.

Наведене свідчить, що постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Матвіїха» залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 4 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Фермерського господарства «Матвіїха», державного реєстратора Монастирищенської районної державної адміністрації про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді В.В.Пономаренко

Ю.В.Сіренко

В.І.Ювшин